ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020р.
у складі колегії суддів: Л. П. Зубець - головуючий, А. І. Мартюк, С. О. Алданова
та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2019р.
у складі колегії суддів: В. І. Пінчук - головуючий, А. І. Привалов, Н. І. Зеленіна
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, що передували прийняттю додаткового рішення у даній справі
Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" звернулося до господарського суду з позовом до ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, в якому просило суд: визнати недійсними результати біржових торгів та визнати недійсним біржовий контракт на купівлю-продаж акцій.
ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до ПАТ "НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про визнання права власності на акції.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі №910/3233/18 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Визнано право власності ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" на 3100 штук простих іменних акцій (номінальна вартість 1 839, 00 грн, код цінних паперів - UA4000137228) ПАТ "НВЦ "БХФЗ", придбаних на підставі біржового контракту від 20.03.2015 №185321, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1584.
ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулося до господарського суду з заявою про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 190 400, 00 грн.
2. Короткий зміст додаткового рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/3233/18 заяву відповідача-1 за первісним позовом про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Присуджено до стягнення з позивача за первісним позовом на користь відповідача-1 за первісним позовом 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заявлені відповідачем-1 витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям обґрунтованості, розумності та пропорційності, оскільки розмір погодинних ставок адвокатів Зубрицького О.В. та Левицького Є.В. у десятки разів перевищує середню вартість аналогічних послуг, що надавались кваліфікованими фахівцями у м. Києві в 2018 - 2019 р.р.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі №910/3233/18 додаткове рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/3233/18 скасовано. Відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду від 04.11.2019 у справі №910/3233/18 було скасоване постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020р. у справі №910/3233/18, та прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Таким чином понесені витрати по сплаті на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача-1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), що, як наслідок, тягне за собою відмову у клопотанні відповідача-1 за первісним позовом про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та скасування додаткового рішення про часткове задоволення заяви відповідача-1 за первісним позовом про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", не погоджуючись з додатковим рішенням та постановою, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати постанову від 25.08.2020 та додаткове рішення від 02.12.2019р., справу в частині заяви ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" про компенсацію судових витрат та підтвердження їх розміру передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
В касаційній скарзі скаржник визначає підставами касаційного оскарження судових рішень пункти 1 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме ст. ст. 126, 129 ГПК України застосовані без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у додатковій постанові Верховного Суду від 05.08.2019р. у справі №911/1563/18. Також посилається на пункти 1 та 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України та зазначає, що місцевий господарський суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4. Позиції інших учасників справи
Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою та безпідставною, а тому просить залишити без задоволення.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Об`єднана палата у вказаній постанові зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.