ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/1995/17
Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б, - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Пількова К. М., Селіваненка В. П., Ткача І.В., Ткаченко Н. Г.,
помічник судді, який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Крицька О. О.,
представники учасників справи:
позивача - Мандика В. А., Кочіна Г. І.,
відповідача - Дідика С. Є., Дребот І. А.,
третіх осіб - Виговської А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 (судді: Хачатрян В. С. - головуючий, Ільїн О. В., Россолов В. В.) і на рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2019 (суддя Лаврова Л. С.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Оскар-Д"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИЛА:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (тут і далі - АТ "УкрСиббанк") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням змін) до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (тут і далі - АТ "Мегабанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.07.2007, а саме домоволодіння площею 473,1 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності АТ "Мегабанк" на підставі свідоцтва, серія та номер ВТР № 152678 № 2630, виданого 23.12.2013 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В. І., для задоволення вимог АТ "УкрСиббанк", що виникли на підставі кредитних договорів від 10.07.2007 № 11181053000, № 11181124000 (далі - кредитні договори від 10.07.2007), на суму 3 105 955 доларів США та 83 249,17 грн пені, з яких: 1 298 003,97 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 807 951,03 доларів США - заборгованість за відсотками; 35 650,47 доларів США - пеня за прострочення сплати кредиту; 47 598,70 доларів США - пеня за прострочення сплати відсотків; визначення способу реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки за іпотечним договором від 10.07.2007, а саме шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження, із дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" зі встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 11, 546, 572, 589, 629 Цивільного кодексу України, статей 1 - 4, 7, 11, 13, 23, 33, 35 Закону України "Про іпотеку" обґрунтовані наявністю у позивача як іпотекодержателя права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
АТ "УкрСиббанк" акцентувало увагу на тому, що договірні відносини між АТ "Мегабанк" і ОСОБА_1 є відносинами наступної іпотеки, які здійснені без згоди АТ "УкрСиббанк"; при визначенні пріоритету іпотеки необхідно враховувати, що попередня іпотека за змістом статті 13 Закону України "Про іпотеку" має вищий пріоритет відносно наступних іпотек.
1.3. АТ "Мегабанк" у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти її задоволення, наголосило, зокрема, на ненаданні АТ "УкрСиббанк" будь-яких доказів щодо реєстрації ним обтяження спірного нерухомого майна іпотекою з 12.09.2008 - дати укладення між АТ "Мегабанк" і ОСОБА_1 іпотечного договору № ГД-07/2008, і до теперішнього часу.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.04.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020, позовні вимоги задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.07.2007 (реєстраційний номер 1-4402), а саме: домоволодіння, площею 473,1 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і яке належить на праві приватної власності АТ "Мегабанк" на підставі свідоцтва (серія та номер: ВТР №152678 № 2630), виданого 23.12.2013 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В. І., для задоволення вимог АТ "УкрСиббанк", що виникли на підставі кредитних договорів від 10.07.2007 № 11181053000 і № 11181124000 на суму 3 105 955,00 доларів США, 83 249,17 грн пені, встановивши спосіб реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки за іпотечним договором від 10.07.2007 (реєстраційний номер № 1-4402) шляхом проведення прилюдних торгів щодо предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" із встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
2.2. Суди визнали правомірними і доведеними вимоги АТ "УкрСиббанк", установивши, що оскільки договір іпотеки від 10.07.2007 реєстраційний № 1-4402, укладений між АТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_1, є дійсним, зобов`язання за ним не було припинено, доказів протилежного до суду не надано, отже, спірне майно є предметом іпотеки АТ "УкрСиббанк" і він має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотеки.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, АТ "Мегабанк" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.1.1. Так, АТ "Мегабанк" акцентує на тому, що 30.07.2019 згідно з договором купівлі-продажу відчужило нерухоме майно Приватному підприємству "Оскар-Д" (далі - ПП "Оскар-Д"), якого судом апеляційної інстанції за клопотанням відповідача не було залучено до участі у справі, а задоволення позову про звернення стягнення на нерухомість призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Отже, суд апеляційної інстанції проігнорував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, при розгляді наданих скаржником клопотань про заміну неналежного відповідача та про залучення до участі у справі як третьої особи ПП "Оскар-Д".
Заявник касаційної скарги наголошує на тому, що при зміні власника майна іпотека залишається дійсною, а особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця. Обставини щодо власника спірного майна є істотними для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі (пункт 5.18 постанови Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 910/10984/18).
3.1.2. На переконання скаржника, судові рішення не відповідають положенням статті 236 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду справи порушено принцип змагальності сторін, а саме не надано належної мотивованої оцінки наведеним відповідачем аргументам, неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушено норми матеріального права.
Так, зокрема, суди не надали оцінки доводам АТ "Мегабанк" щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2011 у справі № 9/5025/956/11 на підставі заяви стягувача - АТ "УкрСиббанк" у зв`язку із погашенням заборгованості, як і не надано оцінки ненаданню позивачем розрахунку боргу ОСОБА_1 .
Заявник касаційної скарги зазначає, що згідно з витягом з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.03.2017 № 82039939, який позивач надав до суду, АТ "Мегабанк" не є іпотекодавцем, а АТ "УкрСиббанк" не є іпотекодержателем спірного майна. Натомість відповідно до цієї довідки та інформації, що міститься у державних реєстрах, іпотекодержателем майна було саме АТ "Мегабанк".
На час укладення між АТ "Мегабанк" і ОСОБА_1 договору іпотеки від 12.09.2008 № ГД-07/2008-з1 жодних записів щодо обтяження нерухомості іпотекою АТ "УкрСиббанк" не було, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.03.2017 № 82039939 та не спростовано позивачем.
Суд першої інстанції у рішенні посилався на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 у справі № 822/5740/15, однак докази її виконання у господарській справі, яка розглядається, відсутні, записи про обтяження нерухомого майна іпотекою АТ "УкрСиббанк" до реєстру не внесені, отже, не має правових підстав стверджувати про пріоритет та дійсність іпотеки.
При цьому згідно з Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 410 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин і втратив чинність з 01.01.2013) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, постанова адміністративного суду не є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно і підставою для внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, АТ "УкрСиббанк" не повідомило суду першої інстанції, що станом на день його звернення до господарського суду з відповідним позовом постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 у справі № 822/5740/15 оскаржено до суду касаційної інстанції, який, у свою чергу, постановою від 06.08.2019 судові рішення у справі № 822/5740/15 скасував, провадження у справі закрив.
Заявник касаційної скарги наголошує, що відповідно до фактичних обставин справи та положень Закону України "Про іпотеку" АТ "Мегабанк" є іпотекодержателем у правовідносинах із ОСОБА_1 (майновим поручителем) і АТ "Мегабанк" набуло предмет іпотеки (спірне домоволодіння) в межах Закону України "Про іпотеку" саме як іпотекодержатель із застосуванням механізмів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження". При цьому будь-яких правовідносин між АТ "Мегабанк" та АТ "УкрСиббанк" не було і немає. Отже, застосування до спірних правовідносин статті 23 Закону України "Про іпотеку" є помилковим, оскільки АТ "Мегабанк" не є іншою (третьою) особою до якої перейшло право власності на предмет іпотеки. Натомість АТ "Мегабанк" набуло право власності на предмет іпотеки (спірне домоволодіння) в рахунок погашення власного основного зобов`язання іпотекодавця ( ОСОБА_1 ) перед банком в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 19.10.2010 у справі № 6-247/10/09 про стягнення коштів з ТОВ "Ельбрус" та ОСОБА_1 .
У постанові від 13.11.2019 у справі № 755/513/18 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність реєстрації іпотеки в державному реєстрі виключає правомірність застосування статей 12, 13 Закону України "Про іпотеку" до іпотеки, що виникла на підставі договору, укладеного пізніше та зареєстрованої у цьому реєстрі.
Скаржник наголошує, що з огляду на положення чинного законодавства та фактичні обставини справи, АТ "Мегабанк" не мав та не може мати будь-яких обов`язків іпотекодавця відносно АТ "УкрСиббанк". При цьому будь-які права та вимоги інших осіб, зокрема АТ "УкрСиббанк", на нерухоме майно, що було предметом іпотеки (домоволодіння), які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором від 12.09.2008, укладеним між АТ "Мегабанк" і ОСОБА_1, згідно з якими було звернене стягнення на предмет іпотеки, є припиненими.
Суди проігнорували клопотання відповідача про застосування позовної давності, не взяли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного суду України від 16.08.2017 у справі № 6-2667цс16, від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14, від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16, від 22.02.2017 у справі № 6-17цс17, від 03.08.2017 у справі № 910/5477/16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.20019 у справі № 914/3224/16.
Отже, скаржник у касаційній скарзі акцентував увагу на неповному з`ясуванні судами обставин справи, що мають значення у справі, та порушенні норм матеріального і процесуального права.
3.2. У поясненнях на касаційну скаргу ПП "Оскар-Д", підтримуючи доводи АТ "Мегабанк", акцентує на скасуванні постановою Верховного Суду судових рішень у справі № 822/5740/15, на які посилався позивач; правильність посилання АТ "Мегабанк" на правову позицію Верховного Суду у справі № 755/513/18 стосовно пріоритетності іпотеки; відсутність переходу обов`язків іпотекодавця до відповідача у зв`язку із набуттям ним права власності на спірне майно; залишенні судами поза увагою порушення і позбавлення ПП "Оскар-Д" законно набутого права на нерухоме майно; непідтвердженні позивачем суми заборгованості та на залишенні судами поза увагою необхідності дослідження цього питання; сплив позовної давності.
4. Розгляд касаційної скарги і встановлені судами обставини справи
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:
- 10.07.2007 між АТ "УкрСиббанк" (банк) і ФОП ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 11181053000, за умовами якого позичальник отримав кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті на суму ліміту 210 000,00 доларів США та зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 09.07.2010;
- 10.07.2007 між АТ "УкрСиббанк" (банк) і ФОП ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 11181124000, за умовами якого позичальник отримав кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті на суму ліміту 1 400 000,00 доларів США та зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 10.07.2014;
- 10.07.2007 на забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитними договорами між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк" укладено договір іпотеки, посвідчений державним нотаріусом першої Хмельницької державної нотаріальної контори Оксанюк А. А. (реєстраційний № 1-4402);
- державним нотаріусом Оксанюк А. А. накладено заборону на відчуження зазначеного у договорі іпотеки майна, що належить ОСОБА_1, до припинення чи розірвання договору іпотеки (запис у реєстрі №1-4403);
- за умовами договору іпотеки, укладеного між АТ "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) і ОСОБА_1 (іпотекодавець), іпотекодавцем надано в заставу домоволодіння, загальною площею 473,1 м2, що належить іпотекодавцю на праві власності та розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності від 30.08.2001, виданого департаментом житлово-комунального господарства на підставі рішення міськвиконкому від 14.12.2000 № 1060, зареєстрованого в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1529154;
- у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 (позичальником) взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами, АТ "УкрСиббанк" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовними вимогами про стягнення заборгованості. Так, рішеннями від 14.07.2011 у справі № 9/5025/956/11 та від 03.07.2013 у справі № 924/108/13-г позовні вимоги АТ "УкрСиббанк" були задоволені. Згідно з постановами державних виконавців відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.11.2011 та від 27.12.2013 відкрито виконавчі провадження на примусове виконання вказаних судових рішень.
4.3. Суди також установили такі обставини:
- 12.09.2008 між АТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № ГД-07/2008-з1, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г. Г., яким забезпечувалось виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" (далі - ТОВ "Ельбрус") за генеральним договором на здійснення кредитних операцій від 12.09.2008 № ГД-04/2008 та будь-якими додатковими угодами до нього. Предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельна ділянка площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 ;
- державною виконавчою службою за заявою АТ "Мегабанк" відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення коштів зі ОСОБА_1, проведено опис та оцінку будинку, який перебував в іпотеці. Торги щодо реалізації будинку, що були призначені на 21.10.2013, але не відбулися у зв`язку з відсутністю покупців. АТ "Мегабанк" направило лист до державної виконавчої служби щодо передачі непроданого майна банку в рахунок погашення заборгованості;
- відповідно до протоколу проведених торгів від 27.11.2013 та акту державного виконавця від 28.11.2013 непроданий будинок передано АТ "Мегабанк", а 23.12.2013 року зареєстровано право власності на вказане майно за АТ "Мегабанк".
- згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 09.03.2017 року, встановлено, що домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перебуває у власності АТ "Мегабанк" на підставі свідоцтва, серія та номер ВТР № 152678 № 2630, виданого 23.12.2013 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В.І.
4.4. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога АТ "УкрСиббанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.07.2007, а саме домоволодіння площею 473,1 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, належне на праві приватної власності АТ "Мегабанк" на підставі свідоцтва, серія та номер ВТР № 152678 № 2630, виданого 23.12.2013, для задоволення вимог АТ "УкрСиббанк", що виникли на підставі кредитних договорів від 10.07.2007 № 11181053000, № 11181124000, у сумі 3 105 955 доларів США та 83 249,17 грн пені, з яких: 1 298 003,97 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 807 951,03 доларів США - заборгованість за відсотками; 35 650,47 доларів США - пеня за прострочення сплати кредиту; 47 598,70 доларів США - пеня за прострочення сплати відсотків; визначення способу реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки за іпотечним договором від 10.07.2007, а саме шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження із дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" із встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що в ході проведення виконавчих дій щодо виконання судових рішень про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 10.07.2007, з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, йому стало відомо про факт порушення його прав та законних інтересів, шляхом вилучення нотаріусом записів про обтяження та іпотеку.
Крім того, з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позивач довідався, що домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, перебуває в іпотеці АТ "Мегабанк" на підставі іпотечного договору від 12.09.2008 № 5282 (номер запису про іпотеку 40010708), посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г. Г., а також перебуває в іпотеці ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору від 02.06.2010 № 913 (номер запису про іпотеку 4010712), посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т. В.
4.5. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги АТ "УкрСиббанк" на підставі статті 3 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки - 10.07.2007), дійшли висновку, що оскільки договір іпотеки від 10.07.2007 за реєстраційним № 1-4402, укладений між АТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_1 є дійсним, зобов`язання за ним не було припинено, доказів протилежного до суду не надано, тому домоволодіння, загальною площею 473,1 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є предметом іпотеки АТ "УкрСиббанк" і позивач скористався правом задовольнити свої вимоги за рахунок іпотеки.
5. Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
5.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т.Б. - головуючого, Кушніра І.В., Чумака Ю.Я. від 30.06.2020 справу № 922/1995/17 разом із касаційною скаргою АТ "Мегабанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2019 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступу від правової позиції, викладеної у постанові від 07.05.2019 у справі № 926/3371/17 щодо застосування положень Закону України "Про іпотеку" (зокрема статей 3, 4, 23 цього Закону) щодо припинення іпотеки внаслідок відсутності відомостей про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) у відповідному реєстрі, а отже, і про пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. У пункті 3 Рішення Конституційного Суду України від 14.07.2020 № 8-р/2020 у справі № 3-67/2019(1457/19) зазначено таке:
"Відповідно до Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509); зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526); виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина 1 статті 546).
Згідно зі статтею 572 цього Кодексу за заставою кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
За частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" (абзац 3 статті 1 Закону).
Відповідно до статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (перше речення частини 1); іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина 5).
Згідно зі статтею 9 цього Закону іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено Законом (перше речення частини 1); іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки (абзац 4 частини 3).
За частиною третьою статті 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого, зокрема, в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсним.
У статті 17 Закону України "Про іпотеку" визначено підстави припинення іпотеки, якими є, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізація предмета іпотеки відповідно до Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним (частина 1), а також передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина 3).
Згідно зі статтею 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою (частина 1); особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (частина 2).
Відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (перше речення частини 1); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина 4).
Таким чином, із наведених законодавчих положень вбачається, що іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов`язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов`язання. У разі порушення боржником свого зобов`язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов`язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки".
6.2. За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення договору між АТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_1 від 10.07.2007) взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно (частина 1 статті 4 цього Закону).
Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачені підстави припинення іпотеки та встановлено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За змістом частин 1, 2, 4 статті 182 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договору між позивачем і ОСОБА_1 від 10.07.2007) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав. Закон спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість, створення сприятливих умов для забезпечення розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів визначені (преамбула Закону).