ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5738/19
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Селіваненка В.П., Ткача І.В.
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представників АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - адвоката Лисенка В.О., адвоката Петрука Я.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019
у справі № 910/5738/19
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради"
до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання протиправною відмови щодо укладення договору реструктуризації заборгованості та зобов`язання укласти такий договір на основі типового,-
ВСТАНОВИВ :
У травні 2019 КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання протиправною відмови АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо укладення з КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради договору реструктуризації заборгованості, яка обліковується за договором № 14/5160/13 про відступлення права вимоги від 01.11.2013 та про зобов`язання АТ "НАК "Нафтогаз України" укласти на основі типового договір реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ, яка обліковується за договором № 14/5160/13 про відступлення права вимоги від 01.11.2013.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача існує обов`язок, передбачений Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", щодо укладення договору реструктуризації заборгованості, що обліковується за договором № 14/5160/13 про відступлення права вимоги від 01.11.2013 відповідно до типової форми, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 222.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.08.2019 у справі №910/5738/19 (суддя Підченко Ю.О.) позов задоволено. Визнано протиправною відмову АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо укладення з КП "Теплоенерго" договору реструктуризації заборгованості, яка обліковується за договором №14/5160/13 про відступлення права вимоги від 01.11.2013 та зобов`язано АТ "НАК "Нафтогаз України" на основі типового договору укласти договір реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ, яка обліковується за договором № 14/5160/13 про відступлення права вимоги від 01.11.2013.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5738/19 (судді : Кравчук Г.А., Яковлєв М.Л., Куксов В.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2019 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду, позивач - КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5738/19, залишивши в силі рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2019 у справі № 910/5738/19, оскільки оскаржувана апеляційна постанова прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.
У касаційній скарзі позивач - КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради зокрема посилається на те, що правова позиція апеляційного суду є помилковою, позбавляє позивача права на судовий захист на суперечить наявній судовій практиці Верховного Суду, оскільки апеляційний суд відступив від практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в аналогічній справі №910/174/18, з огляду на таке.
Так, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №910/174/18 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі № 910/174/18 за позовом КП Управління житлово-комунального господарства" м. Славутич до ПАТ "НАК "Нафтогаз України", яким визнано протиправною відмову ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо виконання вимог Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" №1730-VIII від 03.11.2016 та вжиття заходів з врегулювання заборгованості КП "Управління житлово-комунального господарства" та зобов`язано відповідача укласти з позивачем договір реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ відповідно до Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.03.2017 №222.
При цьому, Касаційний господарський суд у справі №910/174/18 погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, та крім того, КП "Управління житлово-комунального господарства" увійшло до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно вказаного Закону, тому у позивача та відповідача виник обов`язок укласти відповідний договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, у строк визначений законом, а порушення справи про банкрутство КП "Управління житлово-комунального господарства" не перешкоджає врегулюванню питання щодо існуючої заборгованості шляхом реструктуризації, що передбачено законом, при цьому відмова ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від укладання такого правочину є неправомірною та необґрунтованою, як і відмова останнього від списання нарахованих неустойки (штраф, пеню), втрат внаслідок інфляції, процентів річних на реструктуризований борг позивача.
Крім того, у касаційній скарзі позивач посилається на те, що оскільки судом першої інстанції при прийнятті судового рішення не було допущено порушень норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, то скасовуючи рішення суду першої інстанції від 16.08.2019 у даній справі суд апеляційної інстанції допустив порушення ч.1 ст.277 ГПК України.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради" у справі №910/5738/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. - головуючий, Пільков К.М. Мачульський Г.М., що підтверджується витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.02.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі №910/5738/19 та призначено до розгляду касаційну скаргу КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5738/19 на 01.04.2020 о 12 год. 00 хв.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5738/19, доведено до відома учасників справи, що про дату, час та місце розгляду касаційної скарги їх буде повідомлено додатково.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 розгляд касаційної скарги КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5738/19, призначено у судовому засіданні на 27.05.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 касаційну скаргу КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5738/19 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України у зв`язку з тим, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Кушнір І.В. -головуючий (доповідач), Пільков К.М., Мачульський Г.М., вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому судовому рішенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №910/174/18, оскільки погоджується, що у даному випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеним договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ, оскільки вимоги про визнання протиправної відмови щодо укладення договору та зобов`язання укласти такий договір не можуть забезпечити реального захисту порушеного права. Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону №1730 КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради передбачена обов`язковість укладення сторонами договору про реструктуризацію заборгованості, що власне і може бути предметом розгляду в суді.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/397/18, від 05.06.2019 у справі №922/1909/18, від 23.07.2019 у справі №922/1908/18, за позовами до того ж самого відповідача - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", поданих з аналогічних підстав, дійшов висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог шляхом саме визнання укладеним договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ в запропонованій позивачами редакції.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №910/483/19 за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання споживання газу АТ "Дніпровська ТЕЦ" по договору №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 - для виробництва електричної енергії та визнання права на реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що встановлення наявності чи відсутності права на реструктуризацію боргу за договором купівлі-продажу природного газу №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 не може бути самостійним предметом спору та розглядатися в окремій справі, оскільки саме право на укладення договору є відповідним спором про право, і в рамках цього спору підлягають встановленню ці обставини. Тобто фактично предметом позову у цій справі позивачем визначений спосіб доказування у випадку подання позову про укладення відповідного договору. Суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання права на реструктуризацію боргу за договором купівлі-продажу природного газу №13/2329-ПР-3 від 28.12.2012 не є ефективним способом захисту порушеного права, не призводить до поновлення порушеного права.
Іншою підставою для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №910/174/18, колегія суддів визначає таке.
Згідно з ч.9 ст. 238 ГПК України, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №915/1401/17 фактично зроблений правовий висновок, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в позові та в резолютивній частині судового рішення в обов`язковому порядку мають вказуватися позовні вимоги та рішення суду з кожної спірної умови договору або умови всього договору, якщо інша сторона взагалі відмовляється від укладення відповідного договору.
При цьому, посилання на поданий позивачем проект договору не спростовує необхідності в позові та в резолютивній частині судового рішення в обов`язковому порядку вказувати позовні вимоги та рішення суду з кожної спірної умови договору або умови всього договору, якщо інша сторона взагалі відмовляється від укладення відповідного договору.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №911/1170/17, від 06.12.2018 у справі № 908/1634/17, від 11.12.2018 у справі №921/43/18.
Також, передаючи справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів зазначила, що ухвалою Верховного Суду від 21.05.2020 справу №916/1423/18 разом із касаційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи існування різних підходів щодо застосування норми матеріального права (статті 16 ЦК України) у розгляді питання про можливість чи відсутність можливості у задоволенні позовних вимог про зобов`язання укласти договір у редакції, наведеній позивачем у позовній заяві, з огляду на обраний позивачем спосіб захисту, а саме неоднакове застосування Касаційним господарським судом статті 16 ЦК України при визначенні питання щодо того, чи є "некоректне" зазначення позивачем способу захисту у справі безумовною підставою для відмови у позові по суті, враховуючи те, що у позовних заявах названих справ позивачем зазначено бажану редакцію договору, яку останній просить суд зобов`язати укласти відповідача
Разом із тим, у справі №910/5738/19, що переглядається, апеляційним господарським судом встановлено, що позов (зокрема його прохальна частина) не містить проекту такого договору, умови якого мав би навести суд в своєму рішенні за результатами розгляду справи, матеріали справи не містять проекту договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ, до листів від 19.09.2017 № 2021 та від 21.09.2017 №2061 позивачем не додано проекту вказаного договору, і саме в цьому полягає відмінність між цими двома справами.
Відповідно до ч.2 ст.302 ГПК України, суд який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/5738/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Ткач І.В., Селіваненко В.П., Пільков K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.06.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2020 касаційну скаргу КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5738/19 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та призначено на 17.07.2020.
За відсутністю кворуму, відповідно до ч. 7 ст. 33 ГПК України, розгляд справи №910/5738/19 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за касаційною скаргою КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради" призначений на 17.07.2020 не відбувся, про що були повідомлені учасники справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/5738/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Ткач І.В., Селіваненко В.П., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2020 касаційну скаргу КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5738/19 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та призначено на 14.08.2020.
За відсутністю кворуму, відповідно до ч. 7 ст. 33 ГПК України, розгляд справи №910/5738/19 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за касаційною скаргою КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради" призначений на 14.08.2020 не відбувся, про що були повідомлені учасники справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/5738/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Ткач І.В., Селіваненко В.П., Пільков K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.08.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.08.2020 справу № 910/5738/19 призначено розгляд справи № 910/5738/19 за касаційною скаргою КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 на 02.10.2020 на 12 год. 00 хв.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/5738/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Ткач І.В., Селіваненко В.П., Катеринчук Л.Й., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М. Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.10.2020.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.09.2011 між ПАТ "Дніпрогаз" (продавець) та КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (покупець) було укладено договір № 10142/21/124423 купівлі-продажу природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями і іншими споживачами, за умовами якого продавець зобов`ячався передати у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), для потреб покупця (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами), а покупець приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.
Згідно п.1.3. договору, газ, що передається за цим договором, призначений виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, та використовується покупцем в якості теплогенеруючого (теплопостачального) підприємства на власні потреби та втрати.
Відповідно до п.4.1.1. договору, загальна ціна 1000 кубічних метрів природного газу включає в себе: ціну природного газу в розмірі 3 382, 0000 грн., крім того ПДВ -20% - 676, 4000 грн., загалом - 4 058, 40 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2012 у справі №32/5005/9762/2012, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача - КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на користь ПАТ "Дніпрогаз" 68 608 300, 48 грн. заборгованості за договором №10142/21/124423 купівлі-продажу природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями і іншими споживачами від 22.09.2011, 5 237 411, 36 грн. - пені, 428 982, 61 грн. - інфляційних втрат, 1 682 616, 73 грн. - 3% річних, 64 380, 00 грн. - витрат на сплату судового збору та після набрання рішенням чинності рішення вирішено видано відповідний наказ.
Як встановлено судами обох інстанцій, надалі ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 у справі № 32/5005/9762/2012 замінено позивача (стягувача ) - ПАТ "Дніпрогаз" на його правонаступника - ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "Дніпрогаз" (первісний кредитор) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги №14/5160/13 від 01.11.2013, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора - КП "Теплоенерго" за договором на постачання природного газу №10142/21/124423 від 22.09.2011 у сумі 76 021 691, 18 грн., а саме основний борг - 68 608 300, 48 грн., пеня - 5 237 411, 36 грн., інфляційні витрати - 428 982, 61 грн., 3% річних - 1 682 616, 73 грн., судовий збір - 64 380, 00 грн. (п.1.1. договору). Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов`язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за зазначеним вище договором (п.1.2.договору).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що до АТ "НАК "Нафтогаз України" як до нового кредитора КП "Теплоенерго", перейшли всі права та обов`язки вибулої з даного зобов`язання сторони - ПАТ "Дніпрогаз", який був первісним кредитором за договором № 10142/21/124423 купівлі-продажу природного газу в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, КП "Теплоенерго" включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, що підтверджується повідомленням про включення до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" станом на 14.09.2017.
Судами обох інстанцій встановлено, що КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з листом від 19.09.2017 в якому, повідомляючи про включення його до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії згідно наказу Мінрегіону від 08.09.2017 № 237. В зазначеному листі КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради просило АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укласти з ним договір про реструктуризацію заборгованості згідно Типового договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, на підставі ст.5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Надалі, позивач звернувся до відповідача з листом від 21.09.2017 №2061, в якому просив відповідача списати неустойку (штраф, пеню), інфляційні нарахування, проценти річних, за договорами, заборгованість за якими погашена, посилаючись на п.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, відповідач листом № 26-7718/1.8-17 від 27.10.2017 повідомив позивача про те, що заборгованість за природний газ, яка набута АТ "НАК "Нафтогаз України" за договором відступлення права вимоги, а також заборгованість з неустойки, інфляційних втрат, процентів річних, нарахованих на вказану заборгованість, не підлягають врегулюванню на підставах, передбачених ст.ст. 5, 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", у зв`язку з тим, що така заборгованість виникла з договірних відносин за договором купівлі-продажу, укладеним між позивачем (боржником) та продавцем (первісним кредитором) - ПАТ "Дніпрогаз", яке було постачальником газу за цим договором, а не АТ "НАК "Нафтогаз України".