Постанова
Іменем України
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 482/620/19
провадження № 61-19616св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Качана Романа Юрійовича, на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2019 року у складі судді Демінської О. І. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., Яворської Ж. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації (далі - ТУ ДСА) України в Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій суду.
Позовна заява мотивована тим, що протягом шести років досудового розслідування кримінальних проваджень № 12013160020006641 від 01 жовтня 2013 року, № 12012160280000123 від 14 грудня 2012 року, № 12017150280000821 від 02 листопада 2017 року він постійно звертався до суду з питань, які умисно не вирішували правоохоронні органи, слідчими суддями Центрального районного суду м. Миколаєва Ладогою К. О., Ленінського районного суду м. Миколаєва Захарченком Д. В. умисно постановлялися незаконні ухвали про відмову у відкритті проваджень за його скаргами на бездіяльність слідчих, відмовлялося у задоволенні його скарг, судді Ленінського районного суду м. Миколаєва Токарєв В. В., Центрального районного суду м. Миколаєва Тішко Д. А. постановляли ухвали щодо непідсудності його позовних заяв до Ленінського відділу ДВС м. Миколаєва, як Центральному, так і Ленінському районним судам м. Миколаєва, судді своїми діями, а інколи бездіяльністю, порушували його права як потерпілого у кримінальних провадженнях, що призвело до болю і страждань.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТУ ДСА України на його користь моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2019 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сам по собі факт незгоди з рішеннями суду, ухваленими за результатами розгляду звернень позивача, не є підставою для відшкодування моральної шкоди. Усі питання щодо незгоди з процесуальними діями суддів, пов`язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання) вирішуються відповідними апеляційними, касаційними судами у визначеному відповідним процесуальним законом порядку.
Крім того, позивачем взагалі безпідставно пред`явлено позов до ТУ ДСА України в Миколаївській області з підстав, зазначених ним у позові, оскільки відповідно до вимог статті 1174 ЦК України, Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" вказана особа не є належним відповідачем у справі про відшкодування шкоди, обов`язок по відшкодування якої в разі існування визначених законом підстав для цього, покладено лише на державу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Качана Р. Ю., задоволено частково.
Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2019 року змінено у мотивувальній частині з урахуванням підстав та обставин, викладених у даній постанові.
В решті рішення суду залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що по суті рішення суду першої інстанції є законне та правильне, проте у мотивувальній частині рішення суд не зазначив фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, докази, відхилені судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Качан Р. Ю., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом безпідставно не застосовані норми Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Вважає, що апеляційний суд помилково послався лише на норми цивільного законодавства.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у складі судді Сердюка В. В. відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10 вересня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Качана Р. Ю., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 ЦК України).