Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа №521/21665/18
провадження №61-23379св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області, про встановлення факту постійного проживання на території України за касаційною скаргою Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Черевка П. М., Громіка Р. Д.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області,
представник заінтересованої особи - ОСОБА_2,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви, судового рішення суду першої інстанції
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійно проживання на території України на
1991 рік, у тому числі станом на 24 серпня 1991 року на 13 листопада 1991 року, зазначивши, що встановлення даного факту необхідно для отримання паспорта громадянина України.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 квітня
2019 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з поданої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право набуття громадянства України, який повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства шляхом подання адміністративного позову в установленому порядку, а не в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
ОСОБА_1 оскаржив ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що особа має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення для створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, в тому числі для встановлення факту проживання на території України. При цьому за умови наявності відповідних належних та допустимих доказів проживання на відповідній території, спірність такого факту виключається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області просить скасувати постанову апеляційного суду, залишивши в силі ухвалу першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неповно встановлено обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо набуття громадянства України громадянином іншої держави. Встановлення факту проживання станом на 1991 рік не стосується особистих прав заявника та ніяк не впливає на них. Чинним законодавством України визначено порядок набуття громадянства, зокрема, відповідно до частини четвертої статті 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, можливо прийти до висновку, що повноваження щодо встановлення належності до громадянства іноземців та осіб без громадянства, які знаходяться на території України належить виключно ДМС України та її територіальним підрозділам.
Наголошено, що суд першої інстанції вірно вважав, що у даному випадку наявний спір про право.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.