ʼ
Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 712/12200/19
провадження № 61-3058св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Гайдай Тетяна Олександрівна, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2019 року у складі судді Мельник І. О. та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 січня 2020 року у складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Сіренко Ю. В., Храпко В. Д.,
Історія справи
Короткий зміст скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця.
Скарга мотивована тим, що 23 січня 2015 року Соснівським районним судом м. Черкаси у цивільній справі № 712/17202/14-ц ухвалено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_2 на його користь заборгованості за договором позики в розмірі 35 000,00 доларів США, що на той час було еквівалентно 453 250,00 грн.
Згідно з виконавчим листом № 712/17202/14-ц від 16 лютого 2015 року Центральним відділом державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (далі - Центральний ВДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області) 19 лютого 2015 року було відкрито виконавче провадження № 46608337.
З 19 лютого 2015 року для забезпечення виконання рішення суду державний виконавець повинен був накласти арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 (квартиру) і встановити заборону на його відчуження; внести подання про обмеження у праві виїзду за межі України та про розшук боржника. Натомість, 14 січня 2016 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, про що його, як стягувача повідомлено не було.
Державний виконавець зобов`язаний згідно частиною першою пункту 6 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" зупинити виконавче провадження на час дії мораторію на звернення стягнення для погашення заборгованості в іноземній валюті, а не повертати виконавчий документ стягувачу.
Постанова про зупинення виконавчого провадження мала бути винесена не пізніше наступного робочого дня, коли виконавцю стало відомо про такі обставини відповідно до статті 39 наведеного закону, тобто не пізніше 20 лютого 2015 року, та надіслати копію такої постанови сторонам у триденний строк.
Крім того, за час перебування виконавчого документа у Центральному ВДВС (з 19 лютого 2015 року по 14 січня 2016 року) державний виконавець не виніс постанову про стягнення з боржника судового збору в розмірі 3 654,00 грн на користь держави, про стягнення виконавчого збору за проведення виконавчих дій, не склав акт про арешт та опис майна боржника.
ОСОБА_1 просив:
визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Центрального ВДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області щодо виконання виконавчого листа № 712/17202/14-ц від 16 лютого 2015 року Соснівським районним судом м. Черкаси, виданого на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2015 року;
зобов`язати державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції вчинити всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, направлені на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2015 року по цивільній справі № 712/17202/14-ц.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 січня 2020 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльності державного виконавця Центрального ВДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області Гайдай Т. О. відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що підстави для задоволення скарги відсутні, оскільки посилання заявника на те, що державним виконавцем не вжито належних заходів спрямованих на виконання рішення є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, доводи скаржника є необґрунтованими, адже державний виконавець здійснив усі необхідні дії у виконавчому провадженні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 січня 2020 року, постановити нове рішення, яким задовольнити касаційну скаргу, постановити окрему ухвалу щодо виявлених при розгляді справи порушень, вчинених Центральним відділом державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області та направити її правоохоронним органам для вжиття заходів, у відповідності до статей 262, 420 ЦПК України.
У березні 2020 року ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 січня 2020 року, постановити нове рішення, яким справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що державний виконавець не наклав арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_2, не виніс постанову про стягнення виконавчого збору. Заявник жодних постанов державного виконавця про завершення виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого листа не отримував. Державний виконавець до 06 грудня 2018 року іншому стягувачу - ПАТ "ОТП Банк" виконавчі листи не повертав. Державний виконавець повинен був у відповідності до частини першої пункту 6 статті 37 ЗУ "Про виконавче провадження" зупинити виконавче провадження на час дії мораторію, а не повертати виконавчий документ стягувачу. Його виконавче провадження не входило до складу зведеного виконавчого провадження за яким боржником є ОСОБА_2, адже про такі рішення його ДВС не повідомляло. З відповіді Міністерства юстиції України від 27 грудня 2018 року слідує, що інші виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_2 коштів до 06 грудня 2018 року стягувачам не поверталися. Виконавчий лист, за яким стягувачем є скаржник, втрачено з вини ДВС, адже його оригіналу стягувач не отримував. Виконавче провадження здійснюється занадто тривалий строк, хоча не є складним. Державний виконавець ввів в оману стягувача, маючи особисту зацікавленість у невиконання судового рішення. ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не є іпотекодержателем майна боржника, оскільки відповідні відомості відсутні в Єдиному державному реєстрі речових прав. Крім того, вказане товариство не є учасником даного виконавчого провадження. Мораторій для звернення стягнення є підставою для зупинення виконавчого провадження, а не для повернення виконавчого документа стягувачу. Має місце відповідальність держави за невиконання судового рішення. ДВС обмежувало стягувача у праві ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження. Суд не надав достатньо часу для подачі скаржником відповіді на відзив ДВС. У інших виконавчих провадженнях про стягнення коштів з цього ж боржника накладалися арешти на її майно, а в даному виконавчому провадженні - ні. У оскаржуваних рішеннях відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Апеляційний суд у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не надав належної правової оцінки доводам заявника, не врахував, що закінчення виконавчого провадження неможливе без виконання рішення суду.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 712/12200/19, витребувано цивільну справу з суду першої інстанції, оскільки наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм матеріального та процесуального права.
У квітні 2020 року матеріали цивільної справи № 712/12200/19 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу Дундар І. О
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з таких підстав.
Суди встановили, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало зведене виконавче провадження № 41619876 відносно ОСОБА_2 до складу якого входило виконавче провадження № 46608337 з виконання виконавчого документу № 712/17202/14-ц від 16 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 453 250 грн.