Постанова
Іменем України
02 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 2-942/10
провадження № 61-7281св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Шаповал Сергій Володимирович,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Шаповала Сергія Володимировича при здійсненні виконавчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2019 року у складі судді Савкової І. М.та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Денишенко Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про відновлення виконавчого провадження, у якій, з урахуванням заяви про залишення частини вимог скарги без розгляду, просив зобов`язати Могилів-Подільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - Могилів-Подільський МРВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області) усунути порушення при відновленні виконавчого провадження за виконавчим листом від 11 січня 2012 року № 2-942/2010, який не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" і не підлягає примусовому виконанню виконавчою службою у зв`язку з відсутністю судового рішення про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи вимоги скарги, ОСОБА_1 посилався на те, що на підставі ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року державним виконавцем прийнято рішення про відновлення виконавчого провадження за виконавчим листом від 11 січня 2012 року № 2-942/2010 у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до нього про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини. Водночас в матеріалах цивільної справи № 2-942/2010 немає судового рішення про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, а лише ухвала суду про визнання мирової угоди, яка не передбачає примусове стягнення через виконавчу службу, оскільки містить в собі зобов`язання добровільно перераховувати кошти, що, в свою чергу, виключає видачу виконавчого листа та відновлення виконавчого провадження. Окрім того, закінчення виконавчого провадження було здійснено державним виконавцем виключно в межах Закону України "Про виконавче провадження" на підставі ухвали суду від 10 жовтня 2018 року, яка набрала законної сили і є обов`язковою для виконання. Суд під час розгляду скарги ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не врахував ту обставину, що строки на її оскарження були пропущені і судом не поновлювались. Постанову про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_2 отримала 06 листопада 2018 року, тобто звернулася до суду про її оскарження з пропуском десятиденного строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження", і не заявляла клопотання про поновлення строку на її оскарження. У зв`язку з цим просив скаргу задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області ухвалою від 28 листопада 2019 року в задоволенні скарги відмовив.
Місцевий суд мотивував ухвалу тим, що скарга є необґрунтованою, а державний виконавець при відновленні виконавчого провадження діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Вінницький апеляційний суд постановою від 11 березня 2020 року ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2019 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів не погашена та становить 27 333,23 грн. ОСОБА_4 пред`явила виконавчий лист до виконання вчасно, строки виконання виконавчого листа не закінчено, оскільки існує заборгованість зі сплати аліментів. Доводи заявника про те, що не існує рішення, на підставі якого стягнуто аліменти на утримання дитини, є безпідставними, оскільки постановою Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року встановлено, що виконавчий лист від 11 січня 2012 року № 2-942/2010 є таким, що підлягає виконанню. Крім того, Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року зазначив, що підстав для закінчення виконавчого провадження немає, оскільки судове рішення про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає примусовому виконанню, було скасоване в апеляційному порядку.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2020 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при наявності порушень з боку державного виконавця щодо прийняття виконавчого документа до виконання за відсутності у ньому вимог щодо примусового стягнення, невиконання державним виконавцем постанов Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року та від 15 травня 2019 року дійшли помилкового висновку про необґрунтованість вимог скарги. Крім того, справа у суді апеляційної інстанції була розглянута неповноважним складом суду, а саме - в розгляді апеляційної скарги взяв участь суддя, який вже брав участь у вирішенні цієї справи як головуючий і рішення було в подальшому скасовано судом касаційної інстанції.
У липні 2020 року ОСОБА_2 подалавідзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що ці судові рішення є законними і обґрунтованими, оскільки суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами. Посилання заявника, що мирова угода не належить до судових рішень, які підлягають виконанню державною виконавчою службою є безпідставними, оскільки у постанові Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року встановлено, що виконавчий лист від 11 січня 2012 року № 2-942 є таким, що підлягає виконанню.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 липня 2020 року справа № 2-942/2010 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 11 січня 2012 року Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області видав виконавчий лист № 2-942/2010 за наслідками постановлення ухвали від 29 вересня 2010 року про визнання мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 800,00 грн щомісяця до досягнення дитиною 23 років.
На підставі заяви стягувача 13 січня 2012 року відділом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № 3071647 з виконання зазначеного виконавчого листа.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10 жовтня 2018 року виконавчий лист № 2-942/2010, виданий Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області 11 січня 2012 року, визнано таким, що не підлягає виконанню, та таким, що виданий помилково.
06 листопада 2018 року головний державний виконавець Могилів-Подільського МРВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Шаповал С. В. на підставі пункту 5 частини першої статті 39, частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 11 січня 2012 року № 2-942/2010 про визнання мирової угоди та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_6, а також припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10 жовтня 2018 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року задоволено скаргу ОСОБА_4 на дії начальника Могилів-Подільського МРВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області щодо відмови у скасуванні постанови від 06 листопада 2018 року. Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 06 листопада 2018 року, винесену головним державним виконавцем Могилів-Подільського МРВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Шаповалом С. В. в межах виконавчого провадження від 13 січня 2012 року № 30718647.
25 лютого 2019 державним виконавцем прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження № 30718647.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року скасовано. Відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії начальника Могилів-Подільського МРВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області про відмову у скасуванні постанови про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_6 від 06 листопада 2018 року.
Постановою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року скасовано. Скаргу ОСОБА_2 задоволено. Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 06 листопада 2018 року, прийняту головним державним виконавцем Могилів-Подільського МРВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Шаповалом С. В. в межах виконавчого провадження від 13 січня 2012 року № 30718647.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.