ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 160/8707/19
касаційне провадження № К/9901/3972/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 (головуючий суддя: Ільков В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2020 (головуючий суддя: Білак С.В., судді: Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.) у справі №160/8707/19 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення "КОМПЛЕКТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2019 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення "КОМПЛЕКТ" (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2017 рік у розмірі 28457,89 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2020, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду без поважних на те причин. Суди констатували, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли у позивача 16.04.2018, відповідно останній мав право заявити позов про стягнення до 16.07.2018. Також суди відзначили, що відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб`єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення, як він помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто з 16.04.2018. Отже, звернувшись з позовом 09.09.2019, позивач пропустив тримісячний строк звернення до адміністративного суду.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу у якій просить суд касаційної інстанції їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник наполягає, що пропуск строку звернення до суду зумовлений наявністю на те об`єктивних причин, зокрема, несвоєчасним поданням відповідачем річного звіту, а тому про порушення своїх прав позивач дізнався лише з моменту отримання звіту - 30.07.2019. Таким чином, позов пред`явлений у межах тримісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Також відповідач просить Верховний Суд стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 грн, понесені у зв`язку із розглядом справи суді касаційної інстанції.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Положеннями частини 4 статті 5 КАС України (у редакції, чинній на момент пред`явлення позову) передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Щоб адміністративний позов був прийнятий до провадження судом першої інстанції, позивачу необхідно дотримуватись порядку подання позовної заяви в межах реалізації права на звернення до суду та кореспондуючого права на повноважний суд з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, частини четвертої статті 5 КАС України.
Крім того, пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі щодо своєчасного пред`явлення позову для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до положень частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Згідно із Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, фонд соціального захисту інвалідів є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України. Фонд як бюджетна установа є правонаступником Фонду як урядового органу. Фонд є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в державних банках та органах Казначейства.
Таким чином, позивач, як суб`єкт владних повноважень, має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову є стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2017 рік.
Так, частиною дев`ятою статті 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-XII) передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.