ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 803/1361/15-a
адміністративне провадження № К/9901/41254/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року (головуючий суддя - Дмитрук В.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Довгополов О.М., судді - Гудим Л.Я., Шинкар Т.І.)
у справі №876/9173/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ"
до Нововолинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ") звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нововолинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Нововолинська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів іншим суб`єктам господарювання з розрахунком за товар у безготівковій формі не є об`єктом оподаткування акцизним податком, а висновок контролюючого органу про те, що АЗС є виключно суб`єктом роздрібної торгівлі ґрунтується на невірному тлумаченні норм чинного законодавства.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Горохівського відділення Нововолинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 22.04.2015 за №№ 001101302, 001103302 та від 11.06.2015 за №№ 001712302, 001714302;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ Рітейл" 182,70 грн витрат по сплаті судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може використовувати документи первинного обліку платника податків, проводити вивчення та оцінку укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладення зазначених угод не відображаються у податковій звітності платника. За таких обставин, за результатами проведеної камеральної перевірки неможливо зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи некомерційного використання, а тому висновки контролюючого органу про порушення позивачем ст.ст. 213-216 ПК України є безпідставними та ґрунтуються виключно на припущеннях посадових осіб контролюючого органу. Також суди зазначили, що здійснення роздрібного продажу нафтопродуктів через мережу АЗС не позбавляє суб`єкта господарської діяльності права здійснювати через мережу АЗС і оптовий продаж нафтопродуктів для подальшої їх реалізації кінцевому споживачу (через роздрібну торгівлю) або для виробничого споживання.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що через мережу АЗС здійснюється виключно роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, в їх вартість включений п`яти відсотковий акцизний податок і такі операції є об`єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9, п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Підпунктом 4 пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з акцизного податку позивача за січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 23.03.2015 № 87/15.2/37821544 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки контролюючий орган встановив порушення Товариством вимог ст.ст. 213, 214, пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України №14 від 23.01.2015 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку", що призвело до заниження платником акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року, в розмірі 54 299,43 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем в Додатку 6 податкової декларації акцизного податку за січень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в сумі 1 085 988,77 грн, однак дана сума не була включена до об`єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов`язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.04.2015:
- за №001101302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 46 741,04 грн, з яких: за основним платежем - 37 392,83 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9 348,21 грн;
- за № 001103302, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 21 133,25 грн, зокрема, за основним платежем - 16 906,60 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 226,65 грн.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Волинській області зі скаргою, за результатами розгляду якої оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.04.2015 за №№ 001101302, 001103302 залишені без змін. Натомість Головне управління ДФС у Волинській області зазначило про заниження відповідачем розміру штрафних санкцій по кожному з рішень на 25%, а також вказало про необхідність, у зв`язку з цим, Нововолинською ОДПІ прийняти окремі податкові повідомлення-рішення та направити їх на адресу Товариства.
11 червня 205 року відповідач прийняв податкові повідомлення рішення за №001712302, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 9 348,21 грн, та за №001714302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4 226,65 грн.
Вважаючи податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 159 КАС України (у редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (у редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Згідно з п. 14.1.4 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 статті 213 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України встановлено, що базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПК України).
Згідно з пп. 215.3.10 п. 215.3 статті 215 ПК України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно зі статтею 2 вказаного Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі - Правила).
Ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров`я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.
Пунктом 2 Правил встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку (п. 10 Правил).
Згідно з пунктами 34, 35 Правил заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.
Заправка автотранспортних засобів провадиться за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора.