ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року
м. Київ
cправа № 906/46/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", позивач) - Погорєлова А.П. (адвокат),
відповідача - Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (далі - ПАТ "БМЗ "Прогрес", відповідач, скаржник) - Лук`янової М.Л. (адвокат),
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Національного банку України (далі - НБУ) - Звада Р.В. (самопредставництво),
2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) - не з`явились,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (далі - ПАТ "Залів") - не з`явились,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "БМЗ "Прогрес"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 (головуючий - суддя Філіпова Т.Л., судді: Бучинська Г.Б., Мельник О.В.)
у справі №906/46/17
за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"
до ПАТ "БМЗ "Прогрес",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: НБУ, Фонд,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -ПАТ "Залів"
про звернення стягнення 359 948 000,00 грн. на предмет іпотеки.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 30.12.2016 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подало позов про звернення стягнення згідно з умовами договору іпотеки єдиного майнового комплексу від 21.04.2009 №2715ЦИК/0409, посвідченого приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Пашковським Я.А., зареєстрованого за №462 (далі - Договір іпотеки), на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс підприємства, який складається з усіх видів майна, призначеного для його діяльності, включаючи будівлі, споруди, устаткування, інвентар сировину, продукцію, права вимоги та інші права за переліком (далі - Майно), що належить на праві власності відповідачу, шляхом визнання права власності за позивачем на Майно за узгодженою сторонами ринковою вартістю, що становить 359 948 000,00 грн, у рахунок часткового (в розмірі вартості предмета іпотеки) погашення заборгованості ПАТ "Залів" перед позивачем за договором про мультивалютну кредитну лінію від 11.02.2009 №1286м-09 (далі - Кредитний договір), яка станом на 04.10.2016 складає 551 732 529,26 грн, з яких 345 673 946,00 грн - сума простроченої заборгованості за основним боргом, 133 780 033,82 грн - сума простроченої заборгованості за відсотками, 72 278 549,44 грн - пеня за прострочення заборгованості за основним боргом за кредитом, за відсотками, за щомісячною комісією.
1.2. Позовні вимоги мотивовано виникненням у позивача у спосіб, погоджений в Договорі іпотеки, права звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, укладеним між сторонами, а саме на Майно, через невиконання ПАТ "Залів" у момент настання терміну виконання зобов`язання, 08.04.2016, своїх зобов`язань за Кредитним договором, укладеним між позивачем та ПАТ "Залів", виконання яких (зобов`язань) за Кредитним договором забезпечені переданим відповідачем позивачу за Договором іпотеки Майном; а також через невиконання відповідачем як іпотекодавцем своїх зобов`язань у момент настання терміну виконання зобов`язання за Договором іпотеки, а саме через невиконання заявленої позивачем відповідачу вимоги про негайне усунення порушень Кредитного договору щодо сплати заборгованості за цим договором та через ненадання відповіді на направлене Банком попередження, за змістом якого у разі невиконання вимоги позивача (від 21.11.2016 №3-243110/12202) протягом 30 днів ним буде ініційоване звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач зазначив, що додатковими угодами від 03.06.2014 та від 06.02.2015 до Кредитного договору внесені зміни щодо збільшення ліміту максимальної заборгованості (з 300 млн. грн до 346 млн. грн), а також щодо розміру процентних ставок, а крім того вказав, що Майно розташоване на земельній ділянці площею 31,44 га, яка передана в користування відповідача згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ-26 № 000020 та загальною площею 34,9324 га, яка розташована на території Великонизгірецької сільської ради та належить відповідачу згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02.12.2004 (зі змінами та доповненнями). За умовами Договору іпотеки в редакції додаткової угоди від 02.02.2010 Майно передано для забезпечення зобов`язання щодо повернення ПАТ "Залів" кредиту за Кредитним договором (з урахуванням додаткових угод до нього) в сумі 331 064 115,00 грн строком до 10.04.2013, а узгоджена сторонами ринкова вартість предмета іпотеки - Майна, враховуючи оцінку, викладену в Звіті про експертну оцінку, становить 359 948 000,00 грн.
07.05.2018 позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив у рахунок часткового погашення заборгованості (в розмірі вартості предмета іпотеки), яка виникла за Кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки - Майно шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною предмета іпотеки згідно з пунктом 3 Договору іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 359 948 000,00 грн, а також здійснити на користь Позивача перерахування коштів, які будуть отримані внаслідок звернення стягнення на вказане майно.
07.10.2019 до Господарського суду Житомирської області від позивача надійшла заява від 02.10.2019 №083-3-4464/19 про уточнення позовних вимог у справі №906/46/17 на загальну суму в розмірі 1 050 054 244,05 грн із розрахунками простроченої заборгованості по кредиту в сумі - 345 673 946,00 грн, 484 782 105,29 грн - сума простроченої заборгованості по відсотках, 147 319 643,32 грн - сума пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсотках, нарахована за період з 17.11.2018 по 17.05.2019, 72 278 549,44 грн сума пені за прострочення заборгованості по основного боргу кредиту та відсотках, нарахованих за період з 04.04.2016 по 03.10.2016, згідно з якою він просив у рахунок часткового (в розмірі продажу предмета іпотеки) погашення заборгованості, яка виникла за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1286м-09 від 11.02.2009 із змінами та доповненнями, укладеним між позивачем та ПАТ "Залів", яка станом на 17.05.2019 становить 1 050 054 244,05 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс підприємства - іпотекодавця, який складається з усіх видів майна, призначених для його діяльності, включаючи будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги та інші права, які належать Іпотекодавцю, згідно з його переліком та додатком № 1 до договору іпотеки від 21.04.2009 №2715ЦИК/0409, що належить на праві власності ПАТ "БМЗ "Прогрес", шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною предмета іпотеки згідно з пунктом 3 Договору іпотеки від 21.04.2009 для його подальшої реалізації в розмірі 359 948 000,00 грн; а також здійснити на користь позивача перерахування коштів, які будуть отримані внаслідок звернення стягнення на вказане майно.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.
2.2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.05.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2017, відмовлено в задоволенні позову.
2.3. Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 скасовано вказані судові рішення, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
2.4. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.07.2018, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2018. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.5. Постановою Верховного Суду від 29.01.2019 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 05.07.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі №906/46/17. Справу направлено до Господарського суду Житомирської області на новий розгляд.
2.6. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.01.2020 у справі №906/46/17 у задоволенні позову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.10.2019 №083-3-4464/19) відмовлено.
2.7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 16.01.2020 та ухвалено нове рішенням, яким позовні вимоги задоволено частково та викладено резолютивну частину рішення в редакції зазначеної постанови.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ПАТ "БМЗ "Прогрес", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №906/46/17, а рішення Господарського суду Житомирської області від 16.01.2020 у справі №906/46/17 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
4.1. судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частини першу, третю статті 1049, статтю 1048, частини першу, другу статті 1054, частину першу статті 1056-1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 17 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон № 898-IV). Водночас застосуванню до спірних правовідносин, на думку скаржника, підлягають положення статей 1, 2, 3, 12, 18, 19, 33 Закону №898-IV, стаття 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України);
4.2. на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо зміни предмета та підстави позову при новому розгляді справи судом, а також щодо моменту виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання забезпеченого іпотекою зобов`язання у випадку, коли іпотекодавець не є боржником за основним зобов`язанням та є його стороною чи учасником;
4.3. суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №910/18719/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, а саме щодо застосування статей 6, 626, 627 ЦК України до правовідносин, що виникли між іпотекодавцем та іпотекодержателем як сторонами договору іпотеки; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2020 у справі №444/9519/12 - щодо оцінки строків звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з невиконанням основного зобов`язання у строк, визначений договором іпотеки, як підстави звернення з позовом до іпотекодавця.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
5.2. НБУ надіслав письмові пояснення на касаційну скаргу, у яких зазначив про її необґрунтованість та невідповідність нормам чинного законодавства.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. 11.02.2009 ПАТ "Залів", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (позичальник) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", (Банк) укладено договір про мультивалютну кредитну лінію №1286м-09.
6.2. Згідно з підпунктом 1.1.1 Кредитного договору надання кредитних коштів здійснювалося окремими частинами (траншами) на умовах, визначених кредитним договором в рамках відновлюваної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 300 000 000 (триста мільйонів) гривень 00 копійок і з врахуванням його зменшення згідно графіку зниження ліміту (додаток №1 до Кредитного договору), з оплатою за користування кредитними коштами процентів згідно з пунктом 3.1 Кредитного договору.
6.3. На забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору 21.04.2009 АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (іпотекодержатель) та ПАТ "БМЗ "Прогрес", яке є правонаступником ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (іпотекодавець), укладений договір іпотеки єдиного майнового комплексу №2715ЦИК/0409.
6.4. Устаткування, інвентар, інше майно та права єдиного майнового комплексу відповідача зазначені у переліку згідно з додатком №1 до Договору іпотеки (в редакції договору від 18.04.2010).
6.5. Нерухоме майно єдиного майнового комплексу знаходиться на:
- земельній ділянці загальною площею 31,44 га, яка передана в користування відповідача, згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ-26 №000020, виданого на підставі рішення виконкому Бердичівської районної Ради народних депутатів від 22.06.1995 та зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №22;
- земельній ділянці загальною площею 34,9324 га, яка розташована на території Великонизгірецької сільської ради та належить відповідачу згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02.12.2004, із змінами до договору, посвідченим приватним нотаріусом Бердичівського районного округу Данілейко М.Т. за реєстраційним номером 1375, з угодою про внесення змін від 26.04.2005 до договору купівлі-продажу від 02.12.2004.
6.6. Згідно з пунктом 4 Договору іпотеки нерухоме майно, яке входить до складу єдиного майнового комплексу, належить відповідачу на праві власності на підставі:
- свідоцтва про право власності на частину цілісного майнового комплексу від 26.12.2002, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №816 від 24.12.2002 та зареєстрованого Бердичівським бюро технічної інвентаризації 27.12.2002, про що зроблено запис № 49 у Реєстрову книгу № 66;
- свідоцтва про право власності на частину цілісного майнового комплексу від 26.12.2002, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №816 від 24.12.2002 та зареєстрованого Бердичівським бюро технічної інвентаризації 27.12.2002 року, про що зроблено запис № 50 у Реєстрову книгу № 66.
6.7. Згідно з пунктом 8.4.3 іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані чи будуть виконані неналежним чином.
6.8. Пунктами 8.4.7 та 8.4.15 договору визначено, що у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель має право реалізувати його відповідно до договору іпотеки. Іпотекодержатель має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.
6.9. Пунктом 10 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержателем самостійно на умовах договору іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки (в тому числі при самостійному продажу іпотекодержателем та при передачі предмету іпотеки іпотекодержателю у власність та ін.) здійснюється за ліквідаційною вартістю предмету іпотеки.
6.10. Відповідно до пункту 11 договору іпотеки, за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя:
- за рішенням суду (пункт 11.1);
- у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Вчинений нотаріусом виконавчий напис може бути оскаржено Іпотекодавцем виключно в судовому порядку (пункт 11.2);
- згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в пунктах 11.3.1 та 11.3.2 договору, а саме (пункт 11.3):
- задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому статтею 37 Закону №898-IV (пункт 11.3.1 договору) або
- продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону №898-IV (пункт 11.3.2 договору).
6.11. Згідно з пунктом 14 Договору іпотеки сторони погодили, що в разі зміни будь-якого строку виконання основного зобов`язання право іпотеки не припиняється. При цьому, якщо збільшується розмір основного зобов`язання, право іпотеки розповсюджується також і на такі зобов`язання.
6.12. В пункті 17 Договору іпотеки сторони погодили, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за основним зобов`язанням.
6.13. Додатковою угодою від 02.02.2010 внесені зміни до пунктів 2, 3 Договору іпотеки стосовно предмета іпотеки, відповідно до яких предмет іпотеки передається в іпотеку як забезпечення повернення кредиту, наданого за Кредитним договором та додаткових угод до нього, на суму 331 064 115 грн, строком до 10.04.2013 включно, а також процентів за користування кредитом, виходячи з пункту 3.1 основного зобов`язання, а також комісійної винагороди, неустойки за Кредитним договором або за основним зобов`язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за вищезазначеним договором, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки, в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог.
6.14. Ринкова вартість предмета іпотеки враховуючи оцінку, викладену у звіті про експертну оцінку, становить 359 948 000,00 грн.
6.15. Додатковою угодою від 03.06.2014 до Кредитного договору сторони визначили розмір, порядок та строки сплати процентів за користування кредитними коштами, окремо за кожним траншем.
6.16. До Кредитного договору від 11.02.2009 неодноразово вносились зміни, зокрема до пункту 2.5 згідно з Додатковою угодою від 11.04.2014, відповідно до умов якої сторони Кредитного договору погодили внесення змін до цього договору щодо терміну повернення всіх отриманих кредитних коштів - до 08.04.2016.
6.17. Згідно з Додатковою угодою від 06.02.2015 сторони Кредитного договору від 11.02.2009 погодили внесення змін до цього договору щодо ліміту заборгованості - у сумі 346 000 000,00 грн.
6.18. Судами також встановлено, що ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" свої договірні зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши позичальнику (ПАТ "Залів") кошти в розмірі та на умовах, передбачених кредитним договором, про що свідчать наявні в матеріалах справи меморіальні ордери.
6.19. ПАТ "Залів" свої зобов`язання в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконало.
6.20. За розрахунком позивача заборгованість ПАТ "Залів" станом на 17.05.2019 за кредитним договором складала 1 050 054 244,05 грн.
7. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявного у справі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.08.2020 для розгляду касаційної скарги ПАТ "БМЗ "Прогрес" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №906/46/17 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.
Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі №906/46/17 за касаційною скаргою ПАТ "БМЗ "Прогрес" з підстав, зазначених у ній, та призначено до розгляду на 22.10.2020.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.10.2020 № 29.3-02/2668, у зв`язку з відпусткою судді Колос І.Б. та перебуванням на лікарняному судді Бенедисюка І.М., призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №906/46/17 відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Селіваненко В.П.
02.11.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" (далі - ТОВ "ФК "Фінтакт") до Верховного Суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, яке мотивовано тим, що згідно з протоколом електронного аукціону від 01.10.2020 заявник придбав право вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання, у тому числі за договором про мультивалютну кредитну лінію від 11.02.2009 №1286м-09, укладеного ПАТ "Залів" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Виконавши умови придбання права вимоги за цим договором та провівши повну оплату з позивачем, заявник вважає, що стає правонаступником прав та обов`язків ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за вказаним договором, включаючи і право вимоги за рахунок предмета забезпечення. Однак договір купівлі-продажу майна (активів) за результатами електронних торгів, проведених 01.10.2020 з продажу лота №GL18N718996, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Фінтакт" не укладено, оскільки виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 27.10.2020 продовжено строк, передбачений для укладання такого договору до 42 робочих днів з дати, наступної за днем формування протоколу електронних торгів за зазначеним лотом. Відтак строк підписання такого договору минає 01.12.2020. Заявник вказує, що прийняте Верховним Судом рішення у справі, що переглядається, суттєво вплине на права та інтереси ТОВ "ФК "Фінтакт", а відтак просить відкласти розгляд справи.
Протокольною ухвалою від 03.11.2020 Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Фінтакт" щодо відкладення розгляду справи.
Також Верховний Суд протокольною ухвалою від 03.11.2020 відмовив у задоволенні заявленого під час судового засідання 03.11.2020 усного клопотання ПАТ "БМЗ "Прогрес" про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання наявності/відсутності підстав для звернення стягнення, згідно з умовами договору іпотеки єдиного майнового комплексу від 21.04.2009 №2715ЦИК/0409, на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс підприємства, який складається з усіх видів майна, призначеного для його діяльності, включаючи будівлі, споруди, устаткування, інвентар сировину, продукцію, права вимоги та інші права за переліком, що належить на праві власності відповідачу.
8.2. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що умовами Договору іпотеки визначено строк його дії до 10.04.2013 щодо стягнення забезпеченого іпотекою основного зобов`язання в розмірі 331 064 115,00 грн, а тому у позивача відсутні підстави для стягнення суми заявленої заборгованості за рахунок переданого в іпотеку майна, після спливу зазначеного строку дії цього договору. Оскільки суд дійшов висновку про закінчення строку дії іпотечного договору 10.04.2013 саме за його умовами, що є підставою для відмови у позові, суд першої інстанції не досліджував наявності підстав для застосування позовної давності.
8.3. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем подано позов з дотриманням трирічної позовної давності, оскільки вимога випливає лише і виключно зі стягнення боргу з позичальника за кредитним договором, і обрахування позовної давності, виходячи з умов Договору іпотеки, без урахування положень кредитного договору і настання строку виконання зобов`язань за ним не буде відповідати як нормам статей 1,3, 33 Закону № 898-IV, так і умовам укладених між сторонами іпотечного та кредитного договорів.
Апеляційний господарський суд виходив з такого:
- визначений сторонами часовий проміжок, наведений у пункті 2 Договору іпотеки від 21.04.2009 (в редакції пункту від 02.02.2010), не є строком дії договору іпотеки в розумінні положень статей 252, 631 ЦК України;
- інші умови договору свідчать про наявність узгодженої сторонами умови договору про розповсюдження його дії на весь період часу до повного виконання позичальником зобов`язань за основним зобов`язанням, тобто про кореспондуючий зв`язок положень кредитного та іпотечного договору. Такий висновок цілком відповідає положенню частини п`ятої статті 3 Закону № 898-IV, відповідно до якого іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору;
- та обставина, що сторонами не було виконано обов`язку внесення змін до Договору іпотеки, які б відповідали внесеним змінам до Кредитного договору, як правильно зазначалось судом першої інстанції, не відповідає положенням статей 18, 19 Закону № 898-IV та самому договору, проте на загальний висновок стосовно дії договору іпотеки не впливає;
- враховуючи похідний характер іпотеки як забезпечувального зобов`язання, перебіг позовної давності стосовно вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема і шляхом звернення стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці, повинен обчислюватися від дня, коли у кредитора за основним зобов`язанням таке право виникає. Вказана позиція узгоджується з правовим висновком з цього питання, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.