ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року
м. Київ
cправа № 912/837/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Фізичної особи-підприємця Петренка Миколи Миколайовича (далі - ФОП Петренко М.М., позивач) - не з`явились,
відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, відповідач) - не з`явились,
скаржника - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) - не з`явились,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2020 (головуючий - суддя Орєшкіна Е.В., судді: Широкобокова Л.П., Кузнецова І.Л.)
у справі №912/837/19
за позовом ФОП Петренка М.М.
до ФОП ОСОБА_2,
про стягнення 43 083, 19 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2019 року ФОП Петренко М.М. звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на свою користь 35 560,29 грн боргу з урахуванням інфляційних втрат, 3 736,40 грн пені, 3 475,50 грн штрафу, 311,00 грн - 3% річних, 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 921 грн понесених витрат зі сплати судового збору.
1.2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем як фізичною особою-підприємцем зобов`язань з оплати товару за договором поставки від 04.06.2018 в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.10.2019 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП Петренка М.М. 35 560,29 грн боргу з урахуванням інфляційних втрат, 3 736,40 грн пені, 3 475,50 грн штрафу, 311,00 грн - 3% річних та 1 921 грн витрат зі сплати судового збору.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2019 стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.10.2019 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.10.2019 залишено без змін.
2.4. До Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.10.2019 у справі № 912/837/19, в якій апелянт просив скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.10.2019, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити; судові витрати покласти на позивача; витребувати у позивача оригінал видаткової накладної №3 від 01.11.2018; призначити у справі почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: "Чи виконано підписи на кожній сторінці у видатковій накладній №3 від 01.11.2018 ОСОБА_2 ?"
2.5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.10.2019 у справі №912/837/19 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі №912/837/19, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
4.1. суд апеляційної інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин положення статті 57 Сімейного кодексу України (далі - СК України), а натомість керувався статтями 60, 61 СК України;
4.2. колегія суддів апеляційної інстанції на порушення норм процесуального права залишила поза увагою та не розглянула клопотання апелянта про витребування доказів у справі та про призначення судової експертизи, що призвело до ухвалення незаконного та такого, що не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, судового рішення.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
6.1. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
6.2. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
6.3. За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
6.4. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
6.5. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
6.6. Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
6.7. При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява №50966/99).
6.8. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).
6.9. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
6.10. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
6.11. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.
Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №910/21451/16.
6.12. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третю особу та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15).
6.13. Верховний Суд, ураховуючи вищевикладені міркування, відхиляє доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування до спірних правовідносин судом апеляційної інстанції статей 57, 60, 61 СК України з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції у справі встановлено, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.10.2019 не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 щодо жодної із сторін та відносно предмета спору.
Суд апеляційної інстанції під час вирішення питання чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 врахував правову позицію, викладену Верховним Судом України у постанові від 18.05.2018 у справі № 6-1327цс15 та Верховним Судом у постанові від 23.10.2019 у справі №2-1316/12.
Зокрема, суд дійшов висновку, що майно фізичної особи-підприємця, яке придбане за кошти від своєї діяльності підприємця і не в інтересах сім`ї та використовується в його підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність, а не як об`єкт спільної сумісної власності подружжя.