ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/13654/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря судового засідання Купрейчук С.П.
за участю представників: Кредитор (Представник АТ "Манушар НВ") - Бортман О.А. (посв. №000803 від 16.12.2019)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020
(Колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, Остапенко О.М., Отрюх Б.В.)
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдинг компані лімітед"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
1. Постановою господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі №910/13654/19 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдинг компані лімітед" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Сороку Н.В.
2. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 05.02.2020 та закрити провадження у справі.
3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16246/18.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/13654/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані лімітед".
5. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована наступним:
5.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою попереднього засідання від 13.01.2020 визнано конкурсним кредитором боржника Акціонерне товариство "Манушар Н.В." на загальну суму 66277711,10 грн, з яких: на суму 3842,00 грн перша черга та на суму 66273869,10 грн четверта черга; затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані лімітед" на загальну суму 66277711,10 грн.
5.2. Головне управління ДПС у м. Києві із заявою про визнання грошових вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги не включались до реєстру вимог кредиторів та не визнавались судом.
5.3. З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що ГУ ДПС у м. Києві не було доведено того факту, що прийнятим судовим рішенням - постановою про визнання боржника банкрутом було вирішено питання про права та обов`язки вказаного державного органу.
5.4. Також у оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції зазначено, що ГУ ДПС у м. Києві не набуло процесуального права заперечувати судові рішення у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані лімітед", у тому числі і право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України як особи, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки.
5.5. Вказані висновки стали підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/13654/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані лімітед".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
6. До Верховного Суду від Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 та направити справу № 910/13654/19 до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
7.1. Ухвала суду апеляційної інстанції суперечить приписам п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Сороки Н.В. та представника кредитора PLC "Manuchar N.V." надійшли відзиви на касаційну скаргу у якому учасники справи просять залишити оскаржувану ухвалу без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позиція Верховного Суду
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представника кредитора, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Щодо доводу касаційної скарги про те, що ухвала суду апеляційної інстанції суперечить приписам п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
12. Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
13. В підтвердження того, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, Скаржник вказав про невідповідність оскаржуваної ухвали висновкам про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 904/6061/17.
14. Відповідно до приписів ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
15. Також у положеннях зазначеної статті визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
16. У постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 наведено наступні висновки про застосування норм права:
- Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.