1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



28 жовтня 2020 року

м. Київ



Справа № 921/321/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.



за участі секретаря судового засідання Купрейчук С.П.



за участю представників: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"



на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24.01.2020

(Суддя - Сидорук А.М.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020

(Колегія суддів у складі: Мирутенко О.Л. - головуючий, Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.)



у справі



за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСТ ФІНАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:



1. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14 вересня 2018 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСТ ФІНАНС" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", в сумі 9 745 349 грн. 77 коп. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт". Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", призначено арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича, свідоцтво арбітражного керуючого № 473 від 12.03.2013.

2. Постановою господарського суду Тернопільської області від 26.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" - визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", строком на 12 місяців та ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 473 від 12.03.2012року.

3. 17 травня 2019 року до господарського суду Тернопільської області надійшла заява № 40-48/19 від 13 травня 2019 (вх.№ 8588 від 17.05.2019) Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "УКРГАЗБАНК", про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 4 196,90 дол. США, що складає заборгованість за нарахованими процентами та 40 643,61 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

4. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.01.2020, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020, відмовлено в задоволенні заяви № 40-48/19 від 13.05.2019 (вх.№ 19232 від 19.10.2018) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК", про визнання поточних вимог кредитора в сумі 157 022,81 грн.

5. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:

5.1. Судами встановлено, що в обґрунтування заявлених грошових вимог ПАТ Акціонерний Банк "УКРГАЗБАНК" в заяві про визнання кредитором вказує, що за період з 14 вересня 2018 року (порушення провадження у справі про банкрутство) до 26 березня 2019 року (визнання боржника банкрутом) банком нараховано відсотки за користування грошовими коштами та штрафні санкції, за порушення строків виконання грошового зобов`язання, в загальному розмірі 157 022,81 грн., які складаються з наступного: заборгованість за нарахованими за період з 19.09.2018 по 26.03.2019 процентах - в сумі 116 379,20 грн. та пеня за несвоєчасне повернення відсотків за період з 19.09.2018 по 26.03.2019 - 40 643,61 грн.

5.2. Також в оскаржуваних судових рішеннях встановлено, що в підтвердження заявлених кредиторських вимог кредитор надав копію кредитного договору №9 від 22.03.2005 року; копію додаткової угоди №1, №2 та №3; копію договору іпотеки без оформлення заставної від 15.05.2006 року зареєстрований в реєстрі за №1677 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. та розрахунок заборгованості.

5.3. За результатами дослідження зібраних доказів у справі суди зазначили, що кредитор Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Відділення "Тернопільське обласне управління АБ "Укргазбанк" скористався своїм правом щодо стягнення суми заборгованості по кредитному договору №9 від 22.03.2005 року як шляхом стягнення з позичальника коштів (рішення господарського суду від 09.04.2010 у справі №4/10-144) так і шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за відповідними іпотечними договорами (рішення господарського суду від 12.09.2012 року у справі №1/42/5022-549/2012).

5.4. Окрім того, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.09.2015 року у справі №4/10-144, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, також встановлено, що відбулося повне погашення заборгованості по виконанню наказу господарського суду №4/10-144 від 18.08.2010 року, який виданий на виконання рішення господарського суду від 09.04.2010р. у справі №4/10-144 в рамках виконавчого провадження №21080710.

5.5. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010 у справі № 4/10-144 встановлено, що у зв`язку з тим, що Позичальником (ТОВ "Стар Софт) допущено порушення умов Кредитного договору, банк 29.12.2009 направив на адресу позичальника вимогу про дострокове стягнення всієї суми боргу за кредитним договором (кредиту, відсотків, неустойки) в термін до 10 січня 2010 року та попередив, що у випадку відмови виконати вимогу банку, останнім буде вжито заходів задоволення вимог кредитора в порядку встановленому чинним законодавством України. Зазначеним рішенням суду також встановлено, що Позичальник не виконав свої зобов`язання за кредитним договором і станом на 01.02.2010 року (дата звернення до суду) допустив перед банком прострочену заборгованість по кредиту в сумі 92000,00дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2009 року складає 732780,00грн.

5.6. Наведені обставини стали підставою для висновку про те, що визначений термін повернення кредиту у відповідності до кредитного договору № 9 від 22.03.2005 року, був правомірно змінений Банком на повернення своєї суми кредиту до 10 січня 2010 року. Тому суди дійшли до висновку, що водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у Банку відсутні підстави для стягнення відсотків після дати направлення вимоги про дострокове припинення кредиту.

5.7. У зв`язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що не підлягають задоволенню вимоги про визнання кредитором в частині стягнення 40 643,61 грн. пені. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, оскільки, як встановлено вище, у Позичальника за кредитним договором не винник обов`язок щодо сплати не нарахованих процентів за користування кредитом, відповідно відсутні підстави для нарахування пені.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

6. До Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву № 40-48/19 від 13.05.2019 Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про визнання поточних вимог кредитора в сумі 157 022,81 грн.

7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

7.1. Суди попередніх інстанцій не врахували обставин користування позичальником кредитними коштами не сплачуючи плату за користування кредитом.

7.2. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. До Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Позиція Верховного Суду

9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. Щодо доводів касаційної скарги, які зазначені у підпунктах 7.1., 7.2. пункту 7 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

12. Відповідно до приписів ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

13. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

13.1. 22.03.2005 між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (яке було замінено на Публічне акціонерне товариство акціонерного банку "Укргазбанк" відповідно до змін до статуту, зареєстрованих 11.09.2009р. за номером 10731050046000210) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" укладено кредитний договір № 9, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 30 000 доларів США на строк з 22 березня 2005р. по 21 березня 2006р. із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 14 % річних, кредитні кошти будуть проконвертовані на МБВРУ в гривню та в подальшому на придбання опціонів ВАТ "Укртелеком" (оплату витрат пов`язаних з будівництвом та технічним обслуговуванням АТС в м. Тернопіль) (п. 1.1. кредитного договору);


................
Перейти до повного тексту