ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/2574/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представників учасників справи:
позивача - Кириленко О.П.,
відповідача - Бутович С.О., Токар В.О.,
третьої особи-1 - Лисенко В.О.,
третьої особи-2 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020
(головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Євсіков О.О.)
та рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2019
(суддя Христенко О.О.)
у справі №911/2574/18
за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова Група Кондишнд Респонс"
про визнання недійсним договору про надання послуг,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" про визнання недійсним договору про надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин Штормового ГКР № 1002 від 08.11.2013.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачем здійснено незаконне заволодіння первинними документами бухгалтерського обліку позивача, які є предметом злочину. Службовими особами відповідача вчинене службове підроблення окремих частин Договору №1002 від 08.11.2013 та документів про його виконання. У відповідача відсутні необхідні можливості для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для виконання спірного договору та надання послуг за ним. Діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" має ознаки фіктивності.
Фінансовий стан Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" на момент укладення договору про надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин Штормового ГКР № 1002 від 08.11.2013 не дозволяв господарському товариству брати відповідні юридичні і фінансові зобов`язання.
Договір не був спрямований на реальне виникнення у його сторін прав та обов`язків. Метою укладання Договору було незаконне заволодіння грошовими коштами АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як оплата за роботи, які за цим договором не могли бути виконані відповідачем.
Як на правову підставу позову позивач покликається на ст.ст. 202, 203, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
2. Стислий виклад фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 08 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" як замовником, назву якого в подальшому змінено на Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - позивач, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" як виконавцем (далі - відповідач, ТОВ "Укратоменерго", виконавець) було укладено Договір №1002 про надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин Штормового ГКР (далі - Договір, спірний договір).
2.1.1. Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов`язався надати за завданням замовника послуги з обробки пластів колекторів свердловин позивача, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги.
2.1.2. У пункті 3.1 Договору сторони погодили, що його ціна складає 28 775 000,00 грн, включаючи ПДВ.
За умовами п. 4.1 Договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником за рахунком-фактурою, складеним на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання та виставлення рахунку-фактури.
2.1.3. Здавання виконавцем наданих послуг та приймання їх замовником здійснюється на території замовника. Після завершення надання послуг на кожній свердловині окремо виконавець протягом 10 робочих днів за кожною свердловиною окремо готує 2 екземпляри акта здачі-приймання, інформаційний звіт по техніці та технології обробки свердловини і передає їх замовнику (п. 5.5 Договору).
2.1.4. Відповідно до п.п. 6.1.4 та 6.1.5 Договору позивач зобов`язаний надати відповідачу територію на промисловій базі позивача для складування технологічного обладнання, матеріалів відповідача перед завантаженням та направленням їх на об`єкти виконання робіт. Позивач зобов`язаний здійснити навантажувальні роботи, транспортування техніки, технологічного обладнання, матеріалів, необхідних для надання послуг від промислової бази позивача на об`єкти (з об`єктів) надання послуг.
При підписанні актів здачі-приймання замовником до актів в обов`язковому порядку мають бути додані завірені копії договорів виконавця з третіми особами, актів здачі-приймання з третіми особами, пакет правовстановлюючих та дозвільних документів третіх осіб на надання виду послуг (п.п. 6.4.2.1, 6.4.2.2 Договору).
2.1.5. Відповідно до п. 10.1 Договору договір набирає сили і вважається укладеним з моменту (дати) його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2014.
2.1.6. Суди встановили, що на виконання умов Договору сторонами було погоджено технічне завдання на надання послуг з обробок колекторів свердловин, затверджено кошторис вартості наведених послуг та типовий план проведення робіт з обробки свердловин Штормового ГКР конденсованими дегідратаційними системами.
Листом (вх. № 07/1-41 від 29.11.2013) позивач повідомив відповідача про готовність прийняти персонал виконавця для надання послуг.
2.2. 11 жовтня 2013 року між ТОВ "Укратоменерго" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова Група Кондишнд Респонс" як виконавцем укладено Договір про надання послуг з проведення обробки пластів колекторів свердловин ДАТ "Чорноморнафтогаз" № 11АН/2013, відповідно до умов якого третя особа-2 зобов`язується надати послуги з матеріалів відповідача (хімреагенти для приготування рідини) з проведення обробки пластів колекторів свердловин ДАТ "Чорноморнафтогаз", а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги.
2.2.1. Метою виконання послуг є проведення обробки пластів колекторів свердловин ДАТ "Чорноморнафтогаз" з метою покращення газогідродинамічних характеристик та стабілізація видобутку вуглеводнів на 10 свердловинах Штормового ГКР шляхом обробки їх конденсованими дегідратаційними системами.
Додатком № 1 до договору № 11АН/2013 від 11.10.2013 є кошторис вартості проведення послуг.
2.2.2. Виконання наданих послуг за договором №11АН/2013 від 11.10.2013 підтверджується підписаними між відповідачем та третьою особою-2 актами прийому-здачі наданих послуг від 06.02.2014.
2.2.3. Оплата наданих третьою особою-2 послуг за договором №11АН/2013 від 11.10.2013 у сумі 381 155,00 грн здійснена відповідачем, що підтверджується випискою з банківського рахунку, наявною в матеріалах справи.
2.3. Суди встановили, що на підставі спірного договору (договору №1002 про надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин Штормового ГКР) відповідачем було надано, а позивачем прийнято послуги з обробки пластів колекторів конденсованими дегідратаційними системами Штормового ГКР на загальну суму 28 774 667,95 грн.
Вказана обставина підтверджується актами № 1 від 10.02.2014 на суму 71 145,05 грн, № 2 від 10.02.2014 на суму 3 092 015,60 грн, № 3 від 10.02.2014 на суму 2 679 547,85 грн, № 4 від 10.02.2014 на суму 2 462 987,90 грн, № 5 від 10.02.2014 на суму 2 192 525,15 грн, № 6 від 10.02.2014 на суму 3 494 893,25 грн, № 7 від 10.02.2014 на суму 2 002 916,60 грн, № 8 від 10.02.2014 на суму 2 815 253,60 грн, № 9 від 10.02.2014 на суму 2 869 156,40 грн, № 10 від 10.02.2014 на суму 1 624 648,25 грн та № 11 від 10.02.2014 на суму 5 469 578,30 грн. Вказані акти підписано представниками обох сторін та скріплено печатками товариств.
До кожного з актів на виконання умов спірного договору було складено та затверджено інформаційні звіти про техніку і технологію проведення робіт з обробки свердловин.
2.4. Суди встановили, що для надання послуг обробки пластів колекторів свердловин Штормового ГКР, відповідачем було залучено третю особу ТОВ "Консалтингова група Кондишнд Респонс" на підставі укладеного Договору №11АН/2013 від 11.10.2013 із залученням спеціалістів у відповідній галузі. Належне виконання ТОВ "Консалтингова група Кондишнд Респонс" взятих на себе зобов`язань підтверджено вищезазначеними актами прийому-передачі наданих послуг.
Суди також встановили, що матеріали справи містять приймальний акт від 02.12.2013, згідно з яким ТОВ "Укратоменерго" передало, а ТОВ "Консалтингова група Кондишнд Респонс" прийняло на підставі Договору № 11АН/2013 від 11.10.2013 на відповідальне зберігання хімреагенти, що належать ТОВ "Укратоменерго". Крім того, між ТОВ "Укратоменерго" та ТОВ "Консалтингова група Кондишнд Респонс" складені довідки про використання хімічних реагентів.
Позивач стверджує, що спірний договір спрямований на незаконне заволодіння майном АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та держави, внаслідок чого порушує публічний порядок і є недійсним.
3. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених у справі
3.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3.2. За висновками судів, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Під час розгляду справи №910/23142/14 за позовом ТОВ "Укратоменерго" до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення основної заборгованості за Договором у сумі 28 774 667,95 грн Господарським судом міста Києва не було встановлено нікчемності вказаного договору в силу закону.
Водночас, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини, за висновком апеляційного суду, може бути, зокрема, вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Покликаючись на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №911/2788/18, від 01.10.2019 у справі №34/5005/15644/2011, від 16.08.2019 у справі №910/18618/17, суд апеляційної інстанції також зазначив, що позивачем не надано жодного доказу притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", які підписували документи на виконання за спірним договором без зауважень та заперечень щодо самого факту виконання робіт та діяли з перевищенням повноважень. Матеріали справи також не містять вироку суду, постановленого у кримінальній справі щодо незаконного заволодіння відповідачем майном позивача та держави.
До матеріалів справи позивачем не надано доказів, які б вказували на наявність у відповідача умислу щодо заволодіння майном позивача. Відсутність такого умислу підтверджується опосередковано тим фактом, що внаслідок укладання спірного правочину позивач отримав результати виконаних відповідачем робіт, проте не здійснив їх оплату, що встановлено судовим рішенням у справі №910/23142/14.
3.4. Відмовляючи у задоволенні позову, суди врахували, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2015 у справі № 910/23142/14 позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь ТОВ "Укратоменерго" 28 774 667,95 грн основної заборгованості. Рішення набрало законної сили.
За висновком судів, у справі №910/23142/14 встановлено факт погодження Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" листом №6281/110-13 від 27.11.2013 спірного договору, який заперечується позивачем у цій справі.
Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" під час розгляду справи №910/23142/14 не заперечувало факт погодження ПАТ "НАК "Нафтогаз України" спірного договору та не зазначало про нікчемність спірного договору в силу закону з моменту його укладення або про його недійсність.
Під час розгляду справи №910/23142/14 позивач не заперечував факту виконання спірного договору взагалі. Крім того, позивач звертався до Господарського суду міста Києва із заявами від 30.06.2015, 26.01.2016, 15.02.2017 та від 02.03.2017 про відстрочку виконання рішення у справі №910/23142/14.
Врахувавши положення ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд апеляційної інстанції зазначив, що не потребують повторного доказування обставини щодо виконання відповідачем робіт за спірним договором та прийняття цих робіт позивачем без зауважень.
3.5. Водночас, за висновками судів, факт надання ТОВ "Укратоменерго" послуг з обробки пластів колекторів свердловин Штормового ГКМ позивача на підставі спірного договору підтверджується актами прийому - здачі наданих послуг на загальну суму 28 774 667,95 грн. Акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками. Крім того, до кожного з актів, на виконання умов спірного правочину ТОВ "Укратоменерго" було складено, а ПАТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" затверджено інформаційні звіти про техніку і технологію проведення робіт з обробки свердловин.
14 лютого 2014 року сторони склали та підписали акт звірки взаєморозрахунків до Договору, відповідно до якого позивач має заборгованість перед відповідачем у сумі 28 774 667,95 грн.
Матеріали справи містять дві заяви свідка ОСОБА_1, який з 20.06.2013 по 30.12.2013 працював в АТ "ДАТ "Чономорнафтогаз" (що підтверджується копією трудової книжки), зі змісту яких вбачається, що Договір був погоджений у листопаді 2013 року, про що отримано лист НАК "Нафтогаз України", та що ТОВ "Укратоменерго" виконало договір і жодних претензій до нього стосовно виконаних робіт не було.
Матеріали справи містять листи відповідача до НАК "Нафтогаз України", до яких додавався лист погодження №6281/1.10-13 від 27.11.2013. Жодних сумнівів щодо дійсності його змісту або підписання неналежною особою НАК "Нафтогаз України" не висловлювало.
За висновками судів, позивач не надав беззаперечних доказів обізнаності відповідача про відсутність належного погодження з боку НАК "Нафтогаз України" спірного договору. Отже, відсутні підстави стверджувати, що відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про відсутність погодження з боку НАК "Нафтогаз України" укладення спірного договору.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що звертається до принципу більшої вірогідності, до якого вже звертався Верховний Суд, зокрема у постанові Верховного Суду у справі № 921/319/17-г/11(11/Б-1042(337/7-10) від 12.04.2018 у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до ВАТ "Бучацький цукровий завод" про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У зазначеному аспекті суд вказав, що цілком вірогідним є факт того, що відповідач (ТОВ "Укратоменерго") не міг знати про відсутність погодження (при наявності такого) укладення спірного договору з ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
3.6. Аналіз постанов Верховного Суду від 16.05.2018 у справі№ 910/1163/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17 свідчить, що вони містять висновок про те, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України).
Матеріали справи містять докази того, що договір не тільки прийнято до виконання, але й виконано, а саме: лист позивача №07/1-41 від 29.11.2013 про готовність прийняти персонал; акти виконаних робіт, які підписані без зауважень з боку позивача; - акт звірки розрахунків; рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/23142/14, яким встановлено факт виконання робіт за Договором та його погодження з боку ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
Таким чином, доводи позивача щодо недійсності угоди на підставі перевищення повноважень визнані судами необґрунтованими.
3.7. Суди відхили посилання позивача на те, що висновки Господарського суду міста Києва, що викладені у мотивувальній частині рішення від 13.02.2015 у справі №910/23142/14, не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на неналежних письмових доказах, вказавши таке.
Доводи щодо відповідності або невідповідності висновків, викладених в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.02.2015 року у справі №910/23142/14, свідчать про вчинення Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" дій, спрямованих на переоцінку доказів та обставин, встановлених судовим рішенням в межах іншої справи.
3.8. Суди відхилили аргументи позивача щодо непідписання Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група Кондикшн Респонс" актів здачі-приймання наданих відповідачем за Договором послуг та отримання їх позивачем, зазначивши, що матеріали справи містять акти виконаних робіт, які підписані відповідачем та третіми особами.
Дослідивши зміст оголошення про проведення ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції ТОВ "Укратоменерго" та оголошення про результати проведення торгів, суди зазначили, що матеріали справи містять докази проведення процедури конкурсних торгів по закупівлі послуг допоміжних щодо добування нафти та природного газу 09.10.1 (послуг з обробки пластів колекторів свердловин ДАТ "Чорноморнафтогаз").
Позивачем не надано доказів звернення до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі послуг допоміжних щодо добування нафти та природного газу, 09.10.1 (послуг з обробки пластів колекторів свердловин ДАТ "Чорноморнафтогаз").
3.9. Фіктивність ТОВ "ХОЗБУДПОСТАЧ", встановлена вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26.11.2015 у справі №910/310/8154/15-к, за висновком судів, жодним чином не спростовує належного проведення процедури конкурсних торгів, а лише стосується наслідків для самого ТОВ "ХОЗБУДПОСТАЧ" та не впливає на встановлення обставин у цій справі.
3.10. Судами досліджено ліцензію серії АД №037891, видану Державною інспекцією техногенної безпеки України, за якою відповідач має право надавати послуги і виконувати роботи протипожежного призначення, ліцензію серії АВ № 590379, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київської області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, на здійснення відповідачем діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, дозволи № 54.12.32 щодо виконання відповідачем робіт підвищеної небезпеки при будівництві, № 78.12.32 щодо робіт верхолазів, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів, №681.13.32 щодо виконання газонебезпечних робіт у вибухопожежонебезпечних зонах, №454.13.30 щодо виконання відповідачем робіт підвищеної небезпеки, які видані територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві.
За висновками судів, у матеріалах справи наявні сертифікати якості та результати щорічних наглядових аудитів Центру незалежних сертифікацій "Євросерт", які підтверджують відповідність здійснюваних ТОВ "Укратоменерго" видів діяльності вимогам міжнародних стандартів ISO 14001:2004, ISO 9001:2008, ISO 18001:2007.
Оцінивши ці документи, суди відхили аргументи позивача щодо відсутності у відповідача належних ліцензій та дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин та механізмів підвищеної небезпеки.
3.11. Суд апеляційної інстанції застосував до правовідносин у цій справі доктрину римського права - "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки), яка базується на принципі римського права "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), зазначивши таке.
За висновком суду, дії позивача, який уклав спірний договір у 2013 році, без зауважень прийняв виконані відповідачем роботи, не заперечував факту виконання робіт у спорі щодо стягнення заборгованості (справа №910/23142/14), чотири рази звертався про відстрочку виконання рішення, проте у 2018 році звернувся з позовом про визнання договору недійсним з підстав його невиконання та укладання з перевищенням повноважень, суперечать його попередній поведінці, тому їх не можна визнати добросовісними.
Отже, за висновками судів, позивач не довів обставин, які були б підставою для визнання спірного договору недійсним, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
4. Стислий виклад змісту вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з ухваленими у справі рішенням та постановою, позивач звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування зазначених вимог позивач покликається на таке.
4.1.1. Суд апеляційної інстанції застосував норму права, визначену ч.1 ст.228 ЦК України, без врахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (п. 3.1 касаційної скарги).
У цьому аспекті скаржник стверджує, що суд залишив без уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах:
· від 31.05.2018 у справі №911/639/17;
· від 13.02.2018 у справі №910/1421/16;
· від 15.02.2018 у справі №911/1023/17;
· від 17.04.2018 у справі №910/1424/16.
Йдеться про висновок апеляційного суду щодо того, що при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним.
У наведених постановах викладено висновок про те, що стаття 228 ЦК України, так само як і ст.207 Господарського кодексу України, не містить припису щодо обов`язкового встановлення умислу (наміру) сторін (сторони) правочину (господарського договору) "на незаконний результат" виключно під час досудового провадження справи і розгляду її в суді або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення, так само як не містять і положення про те, що доказом вини обов`язково має бути вирок суду у кримінальній справі, і що в іншій спосіб та іншими доказами наявність такого умислу (вини у формі умислу) чи наміру судом встановлюватися не може, у тому числі в розгляді господарської справи.
Питання, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може також доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом.
Позивач стверджує про неправильне покликання суду апеляційної інстанції на постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №911/2788/18, від 01.10.2019 у справі №34/5005/15644/2011, від 16.08.2019 у справі №910/18618/17, оскільки у жодній з них не зроблено висновку, що для кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України єдиною та обов`язковою умовою встановлення умислу (наміру) сторін (сторони) правочину на "незаконний результат" є вирок суду у кримінальній справі.
Навпаки, аналіз змісту висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справах №911/2788/18 та №34/5005/15644/2011 дозволяє стверджувати про тотожність здійснених Судом висновків у зазначених вище справах, а саме у справах №911/639/17, №910/1421/16, №911/1023/17 та №910/1424/16.
4.1.2. Скаржник стверджує, що у матеріалах справи наявні належні, достовірні та вірогідні докази, які підтверджують, що спірний договір порушує публічний порядок, та що посадові особи відповідача з цим достеменно обізнані (п.3.1.6 касаційної скарги). Жодного рішення про схвалення спірного договору орган управління (загальні збори або правління) АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не приймало.
4.1.3. Суд апеляційної інстанції застосував норму права, визначену ч.2 ст.1166 ЦК України, без врахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (п.3.2 касаційної скарги).
У зазначеному аспекті скаржник стверджує, що висновки Верховного Суду, здійснені у справах №34/5005/15644/2011, №910/18618/17 та №911/2788/18, на які покликається суд апеляційної інстанції, не визначають на яку саме сторону покладається обов`язок доводити обставину щодо наявності або відсутності вини у нанесенні шкоди внаслідок знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Скаржник наполягає на тому, що у контексті правових приписів ч.2 ст.1166 ЦК України саме на ТОВ "Укратоменерго" як на особу, яка з порушенням публічного порядку реалізує наміри на заволодіння майном (грошовими коштами) АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", покладається обов`язок щодо доведення відсутності своєї вини.
Водночас, скаржник стверджує про наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують реалізацію уповноваженої особи відповідача Токаря В.А. спільно з представником позивача ОСОБА_2., який діяв з перевищенням повноважень, умислу на протиправне заволодіння майном (грошовими коштами) АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" (п.3.2.3 касаційної скарги).
ТОВ "Укратоменерго" в особі генерального директора Токаря В.А. та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в особі голови правління ОСОБА_2., який діяв з перевищенням повноважень, вчинили незаконний правочин від 08.11.2013, не очікуючи будь-якого дозволу або заборони від НАК "Нафтогаз України" як акціонера позивача, що є підтвердженням умислу ТОВ "Укратоменерго" на заволодіння коштами АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".
Аналізуючи приписи ч.2 ст.216 та ч.2 ст.1166 ЦК України, а також ч. ч. 2, 3, 4 ст.13 ЦК України, скаржник стверджує, що саме відповідач повинен довести відсутність умислу на отримання майна (грошових коштів) АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз". У зазначеному контексті позивач покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.
4.1.4. Суд апеляційної інстанції застосував ст.124 Конституції України, ст.8 Закону України "Про здійснення державних закупівель" без урахування висновків щодо застосування цих норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (п.3.3 касаційної скарги).
Спростовуючи тезу апеляційного суду про те, що "позивачем не надано доказів звернення до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі", скаржник покликається на приписи законодавства, чинного станом на 08.11.2013 - дату укладення спірного договору, в тому числі ч.4 ст.18 Закону України "Про здійснення державних закупівель", у якій визначено, що скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються у судовому порядку. Отже, спір повинен бути вирішений виключно у судовому порядку без проведення досудової процедури врегулювання спору за участі Антимонопольного комітету України.
У зазначеному аспекті скаржник покликається на висновки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 11.02.2014 у справі №916/2594/13.
4.1.5. Суд апеляційної інстанції застосував ст.75 ГПК України без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (п.3.4, п.3.10 касаційної скарги).
А саме, йдеться про постанову Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №922/2013/18, у якій зазначено, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.
У цьому аспекті скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції взагалі навів викривлений зміст судових рішень, ухвалених у справі №910/23142/14, оскільки АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в межах справи №910/23142/14 ніколи не визнавав обставин реального проведення господарських операцій за спірним договором.
Позивач наголошує, що не мав жодної можливості щодо підтвердження або спростування обставин реального проведення господарських операцій за Договором, оскільки з початку окупації сухопутної території АР Крим та прилеглих внутрішніх вод АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" втратило всі документи первинного бухгалтерського обліку, в тому числі спірний договір.
4.1.6. Суд апеляційної інстанції застосував ст.203 ЦК України та ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновків щодо застосування цієї норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (п.3.5 касаційної скарги).
Так, згідно з доводами скаржника суд залишив без уваги висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 29.03.2018 у справі №910/6986/17 про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції.