Постанова
Іменем України
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 323/3000/18
провадження № 51-3426км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Григор`євої І.В., Крет Г.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080310000433, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Оріхова Запорізької області, жителя м. Запоріжжя, зареєстрованого в с. Микільське Оріхівського району Запорізької області, та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Микільське Оріхівського району Запорізької області, жителя
м. Запоріжжя, зареєстрованого в тому ж селі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 квітня
2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, та призначено покарання кожному у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
За вироком суду встановлено, що 16 червня 2018 року близько 15:00 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобілі "Сhery Amulet" (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ), яким керував останній, під`їхали до магазину "Смак" на вул. 40-річчя Перемоги, 59 у с. Микільське Оріхівського району Запорізької області.
Після зупинення автомобіля поруч із магазином між ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який висловив їм зауваження з приводу небезпечного керування автомобілем, що могло призвести до його травмування, виникла усна суперечка. Після чого ОСОБА_3 поїхав додому.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, обурившись зауваженням ОСОБА_3, вважаючи його неправомірним, вирішили з`ясувати неприязні стосунки з останнім.
Реалізуючи зазначений намір, ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на вищевказаному автомобілі поїхали до місця проживання ОСОБА_3 - на
АДРЕСА_1 .
Близько 15:10 ОСОБА_3, побачивши, що навпроти його двору зупинився автомобіль, підійшов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Останні почали висловлювати на адресу ОСОБА_3 образи і погрози, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою.
Отримавши від ОСОБА_3 відповідь про те, що вони порушили правила дорожнього руху та створили небезпеку його життю і здоров`ю,
ОСОБА_1 , діючи на ґрунті особистої неприязні до потерпілого, завдав удару рукою по голові ОСОБА_3, від чого потерпілий впав на землю. Не зупинившись на цьому, користуючись безпорадним станом потерпілого і своєю чисельною перевагою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, незважаючи на супротив ОСОБА_3, взяли його за ноги та потягнули по землі в сторону автодороги, протягнувши декілька метрів. Протиправні дії вказаних осіб тривали протягом декількох хвилин і були припинені лише після втручання сторонньої особи.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли
ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Органом досудового розслідування дії кожного з обвинувачених
кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
За ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених через м`якість і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що судом допущено неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, зокрема неправильно розтлумачено поняття "особлива зухвалість". Зазначає, що обидві сторони конфлікту спростовують висновки судів про наявність між ними неприязних відносин. Просить урахувати, що конфлікт, який виник біля магазину, через його мізерність не викликав стійких неприязних відносин між учасниками і був вичерпаний тим, що сторони конфлікту розійшлися. Вважає, що мотивом дій засуджених стало їх бажання показати свою зверхність та винятковість, тобто мав місце хуліганський мотив. Стверджує, що сам факт заподіяння ОСОБА_1 і ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 є достатнім для кваліфікації дій винних за кваліфікуючою ознакою "особлива зухвалість" і не потребує додаткових наслідків.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Чабанюк Т.В. підтримала касаційну скаргу прокурора частково.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Вирішення цих питань процесуальним законом покладено на суди першої та апеляційної інстанцій.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 413 КПК передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
Згідно зі ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.