Постанова
Іменем України
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 159/412/20
провадження № 51-2193км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О. П.,
суддів Могильного О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О.М.,
прокурора Матолич М.Р.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу судді Рівненського апеляційного суду від 15 травня 2020 року про повернення апеляційної скарги,
встановив:
Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2020 року ОСОБА_1 засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор звернувся до апеляційного суду зі скаргою на зазначений вирок суду першої інстанції.
Ухвалою судді Рівненського апеляційного суду від 15 травня 2020 року апеляційну скаргу прокурора повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України у зв`язку з тим, що її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали судді апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вважає, що скористався правом на апеляційне оскарження у межах встановленого ст. 395 КПК України строку, а тому рішення суду про повернення скарги є незаконним.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не подавались.
У судовому засіданні прокурор підтримав подану скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як регламентовано п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга може бути подана на вирок суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.