Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 201/10968/18
провадження № 61-8177св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Центральний відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_3,
третя особа - акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року у складі судді Ткаченко Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 травня 2020 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
Історія справи
Короткий зміст вимог заяви
У жовтні 2018 року ОСОБА_4 подав до ОСОБА_2 позов про визнання права власності на 1/2 частину магазину.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху та після усунення недоліків ухвалою від 05 листопада 2018 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2018 року провадження по справі було зупинене у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_4 до встановлення правонаступників.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2019 року залучено до участі у справі у якості правонаступника ОСОБА_5 - ОСОБА_1 та поновлено провадження у справі.
02 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_2, Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_3, третя особа - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу та акту проведення електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно та визнання права власності.
Одночасно із уточненою позовною заявою, 02 жовтня 2019 року позивачем була подана заява про забезпечення позову.
Необхідність у забезпеченні позову обґрунтована тим, що відповідач може продати спірний магазин та буде чинити перешкоди щодо користування 1/2 частиною магазину, одну з яких позивач, як єдиний спадкоємець ОСОБА_5 , має право успадкувати.
ОСОБА_4 просив накласти арешт із забороною відчуження на нежитлове приміщення № 1, 69, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстратором прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії, що перешкоджають ОСОБА_1 у користуванні 1/2 частиною нежитлового приміщення за означеною адресою.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 травня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено заборону на вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження 1/2 частини нежитлового приміщення № І, 69, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва від 27 лютого 2019 року, виданого приватним нотаріусом ДМНО Заверуха Н. І., зареєстрованого в реєстрі за № 159.
Заборонено ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення № І, 69, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволені іншої частини вимог заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що на момент проведення 18 січня 2019 року електронних торгів в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 09 жовтня 2018 року вже перебувала справа про визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину вищевказаного нерухомого майна, а також враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити в майбутньому виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відмовляючи у задоволенні вимог щодо накладення заборони на відчуження всього нежитлового приміщення суд першої інстанції виходив з того, що ці вимоги не співмірні із заявленими позовними вимогами, адже предметом спору є лише визнання права власності на 1/2 частину спірного нежитлового приміщення. Арешт позбавить відповідача ОСОБА_3 не тільки права володіти та розпоряджатися належною йому часткою нерухомого майна, право власності на яку не оспорюється, а й користуватися нею, оскільки арешт направлений на суттєве обмеження його прав, як власника майна. В задоволенні вимог заяви вимог про заборону ОСОБА_3 вчиняти дії що перешкоджають ОСОБА_1 у користуванні 1/2 частиною нежитлового приміщення № І, 69 в будинку АДРЕСА_1 суд першої інстанції відмовив, оскільки відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2020 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 травня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що розгляд заяви позивача про забезпечення позову здійснено не у спосіб, визначений статтями 149-153 ЦПК України. Суд першої інстанції самостійно, без думки інших учасників та без прийняття відповідної ухвали, змінив обставини, підстави та предмет позову в сукупності. У даному випадку право позивача на доступ до суду може бути реалізовано у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не шляхом зміни підстав та предмету первинного позову. Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях. Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову, а тому в іншій частині судові рішення не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.
Позиція інших учасників справи
У липні 2020 року АТ КБ "Приватбанк" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 травня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відзив мотивований тим, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів про визнання електронних торгів недійсними так як описані ним порушення вплинули на результати торгів, та про те, що під час проведення електронних торгів порушені законні інтереси позивача. Позов пред`явлений з пропуском позовної давності. Суди першої та апеляційної інстанції не повно встановили права і обов`язки сторін, обставини справи, перевірили не всі доводи і, відповідно, не дали їм належну правову оцінку та ухвалили судові рішення, які не відповідають вимогам закону.