Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа №755/5560/17
провадження №61-661св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Фаловської І. М., Штелик С. П.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення третейського судуза касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня
2017 року у складі судді Савлук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Савчак Ярослав Олегович,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року у справі № Д-03/16 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
2. Заява мотивована тим, що 30 січня 2017 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків ухвалено рішення, яким задоволено частково позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1,
ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
3. Заявник вважає, що третейським судом ухвалено рішення у спорі, який не підвідомчий третейському суду з урахуванням положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", якою передбачено, що третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських відносин, за винятком справ у спорах про захист прав споживачів, в даному випадку відносини, які виникли між сторонами спору стосуються виконання зобов`язань по договору споживчого кредиту, укладеного між ЗАТ "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1, ОСОБА_3 (позичальник), що є підставою для скасування рішення третейського суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня
2017 року заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду задоволено частково.
Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року, яке ухвалено у справі № Д-03/16 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості в сумі 148 984 765, 20 грн та третейського збору в сумі 25 500 грн скасовано. В іншій частині рішення третейського суду залишено без змін.
5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір виник щодо стягнення заборгованості за споживчим кредитом, тому дана справа не підвідомча третейському суду відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
6. Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року залишено без змін.
7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, застосував до них діючі норми матеріального права та судову практику, повно та всебічно з`ясував обставини справи, дослідив докази і надав їм належну оцінку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року, ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та залишити в силі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 січня 2017 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що права позичальників, як споживачів, порушені не були і захист таких прав не здійснювався. Суди першої та апеляційної інстанції не розмежовували: предмет спору, підстави спору, хто звернувся з даним позовом до суду. Невірно застосовано пункт 14 статті 6 Закону України "Про третейські суди".
10. Закон України "Про захист прав споживачів" не передбачає норми про виключення підвідомчості третейського суду справ у спорах за позовами банків до споживачів, тому поширення дії цього закону на відносини між банком та позичальником (споживачем) не може призвести до виключення справ за позовами банків до споживачів з підвідомчості третейських судів, оскільки у цьому законі відсутнє таке правило.
11. Аргументом касаційної скарги також указано те, що суд не мав права скасовувати рішення третейського суду у частині, що стосується відповідачів у третейської справі, які заяву про скасування рішення третейського суду не подавали.
Доводи інших учасників справи
12. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
14. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15. 12 серпня 2008 року між ЗАТ "Сведбанк Інвест" правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1, ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 75/15-Ф, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 2 000 000 доларів США.
16. 18 червня 2013 року між ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, АТ "Омега Банк" передає (відступає) АТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ "Дельта Банк" замінює АТ "Омега Банк", як кредитора у зазначених зобов`язаннях.
17. 30 січня 2017 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків ухвалено рішення, яким частково задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість в сумі 148 984 765, 20 грн та третейський збір у розмірі
25 500 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
18. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
19. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
20. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
21. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
22. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
23. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
24. Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
25. Статтею 6 зазначеного Закону визначено категорії справ, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонено третейськими судами.
26. Законом України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом" частина перша статті 6 Закону України "Про третейські суди" доповнено пункт 14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.
27. Розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом" передбачено, що після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала.
28. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання цього договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів", незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 03 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).