Постанова
Іменем України
02 листопада 2020 року
місто Київ
справа № 621/676/20
провадження № 61-10300св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2020 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визначити, що їй належить Ѕ частка у спільному нерухомому майні, що розташоване у м. Зміїв Харківської області, а саме, у нежитловій будівлі
літ. "А-2", загальною площею 1 713,4 кв. м, на АДРЕСА_1, нежитловій будівлі літ. "А-2", загальною площею 1 461, 5 кв. м, на АДРЕСА_2, вбудованому нежитловому приміщенні на першому поверсі п`ятиповерхового будинку, загальною площею 1 918, 1 кв. м, на АДРЕСА_3, у комплексі нежитлових будівель літ. "А-1", загальною площею 128, 1 кв. м, літ. "Б", загальною площею 44, 4 кв. м, літ. "В", загальною площею 174, 3 кв. м, літ. "Г", загальною площею 1 253, 0 кв. м, літ. "Д", загальною площею 1 040, 3 кв. м, літ. "Ж", загальною площею 19, 4 кв. м, на АДРЕСА_4 ; виділити в натурі Ѕ частку, визнавши за нею право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1 713, 4 кв. м, на АДРЕСА_1, нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1 461, 5 кв. м, на АДРЕСА_2, вбудоване нежитлове приміщення на першому поверсі п`ятиповерхового будинку, загальною площею 1 918, 1 кв. м, на АДРЕСА_3 .
Також у березні 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборону органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного майна.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19 березня 2020 року задоволено заяву про забезпечення позову.
Накладено арешт на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1 713, 4 кв. м, на АДРЕСА_1, нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1 461, 5 кв. м, на АДРЕСА_2, вбудоване нежитлове приміщення на першому поверсі п`яти поверхового будинку, загальною площею 1 918, 1 кв. м, на АДРЕСА_3, комплекс нежитлових будівель
літ. "А-1", загальною площею 128, 1 кв. м, літ. "Б", загальною площею 44, 4 кв. м, літ. "В", загальною площею 174, 3 кв. м, літ. "Г", загальною площею 1 253, 0 кв. м, літ. "Д", загальною площею 1 040, 3 кв. м, літ. "Ж", загальною площею 19, 4 кв. м, на АДРЕСА_4 .
Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії з відчуження нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 1 713, 4 кв. м, на АДРЕСА_1, нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 1 461, 5 кв. м, на АДРЕСА_2, вбудованого нежитлового приміщення на першому поверсі п`ятиповерхового будинку, загальною площею 1 918, 1 кв. м, на АДРЕСА_3, комплексу нежитлових будівель літ. "А-1", загальною площею 128, 1 кв. м, літ. "Б", загальною площею 44, 4 кв. м, літ. "В", загальною площею 174, 3 кв. м, літ. "Г", загальною площею 1 253, 0 кв. м, літ. "Д", загальною площею 1 040, 3 кв. м, літ. "Ж", загальною площею 19, 4 кв. м, на АДРЕСА_4 .
12 травня 2020 року до суду надійшла заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4, в якій вона просила визначити частку померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на майно, придбане за час перебування у шлюбі із заявником, у розмірі Ѕ частини; визнати за ОСОБА_4 у порядку спадкування право власності у розмірі ј частини на нерухоме майно, що розташоване у м. Зміїв Харківської області, а саме, у нежитловій будівлі літ. "А-2", загальною площею 1 713,4 кв. м, на АДРЕСА_1, нежитловій будівлі літ. "А-2", загальною площею 1 461, 5 кв. м, на АДРЕСА_2, вбудованому нежитловому приміщенні на першому поверсі п`ятиповерхового будинку, загальною площею 1 918, 1 кв. м, на АДРЕСА_3, у комплексі нежитлових будівель літ. "А-1", загальною площею 128, 1 кв. м, літ. "Б", загальною площею 44, 4 кв. м, літ. "В", загальною площею 174, 3 кв. м, літ. "Г", загальною площею 1 253, 0 кв. м, літ. "Д", загальною площею 1 040, 3 кв. м, літ. "Ж", загальною площею 19, 4 кв. м, на АДРЕСА_4 .
Зміївський районний суд Харківської області ухвалою від 13 травня 2020 року, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, прийняв позов третьої особи ОСОБА_4 до спільного розгляду з первісним позовом.
15 травня 2020 року ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій просила замінити вжитий ухвалою суду від 19 березня 2020 року захід забезпечення позову, яким накладено арешт на спірне нерухоме майно, на іншій захід, а саме заборону Торговельно-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірмі "Харків-Москва"
(далі - ТКТОВІІФ "Харків-Москва") вчиняти дії з переобладнання, реконструкції, перебудови, зміни існуючих геометричних параметрів, зміни конструктивних елементів об`єктів спірного нерухомого майна.
Заява обґрунтована тим, що спірне нерухоме майно придбано покійним чоловіком третьої особи у справі ОСОБА_6, зазначене майно постійно перебуває у користуванні ТКТОВІІФ "Харків-Москва", засновником та керівником якого є ОСОБА_4 . Отже спірне нерухоме майно використовується у господарській діяльності зазначеного товариства, проте, приватним виконавцем здійснюється примусове виконання ухвали суду від 19 березня 2020 року про забезпечення позову. На переконання заявника, забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна порушує права інших осіб, а саме ТКТОВІІФ "Харків-Москва".
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15 травня 2020 року заяву ОСОБА_4 задоволено.
Замінено захід забезпечення позову із застосованого ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19 березня 2020 року у виді накладення арешту на нерухоме майно, що розташоване у м. Зміїв Харківської області, а саме, нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1 713,4 кв. м, на АДРЕСА_1, нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1 461, 5 кв. м, на АДРЕСА_2, у вбудованому нежитловому приміщенні на першому поверсі п`ятиповерхового будинку, загальною площею 1 918, 1 кв. м, на АДРЕСА_3, комплекс нежитлових будівель літ. "А-1", загальною площею 128, 1 кв. м, літ. "Б", загальною площею 44, 4 кв. м, літ. "В", загальною площею 174, 3 кв. м, літ. "Г", загальною площею 1 253, 0 кв. м, літ. "Д", загальною площею 1 040, 3 кв. м, літ. "Ж", загальною площею 19, 4 кв. м, на АДРЕСА_4, на заборону ТКТОВІІФ "Харків-Москва", відповідачу ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо зміни властивостей, зниження вартості, зменшення цінності чи знищення зазначеного нерухомого майна, зокрема, заборонено вчиняти дії з переобладнання, реконструкції, перебудови, зміни існуючих геометричних параметрів, зміни конструктивних елементів об`єктів зазначеного нерухомого майна до вирішення спору по суті.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовується тим, що позивач на момент подання заяви про забезпечення позову не подала докази, що відповідач фактично володіє спірним нерухомим майном, натомість суд встановив, що ці нежитлові приміщення перебувають у фактичному володінні та користуванні ТКТОВІІФ "Харків-Москва", що є підставою для заміни заходу забезпечення позову.
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 червня 2020 року ухвалу суду першої інстанції від 15 травня 2020 року скасовано, заяву ОСОБА_4 про заміну заходу забезпечення позову залишено без задоволення.
Суд апеляційної інстанції встановив порушення норм процесуального права, враховуючи, що суд першої інстанції розглянув заяву про заміну заходу забезпечення позову одноособово без виклику учасників справи, також районний суд розглянув зазначену заяву, без залучення особи до у часті у справі, яка її подала, тобто суд не ухвалив відповідного процесуального рішення (ухвали).
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_4 13 липня 2020 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2020 року та залишити в силі ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 15 травня 2020 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалася тим, що суд апеляційний суд не повідомив заявника про розгляд справи, дату та час судового засідання, не направив копію апеляційної скарги разом з доданими до неї додатками; відмовляючи у задоволенні клопотання представника заявника про відкладення розгляду справи, апеляційний суд порушив принцип змагальності сторін та доступу до правосуддя.
Висновки апеляційного суду про те, що ОСОБА_4 не залучено до участі у справі, на переконання заявника, є помилковими, оскільки протокольною ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13 травня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Також помилковими є висновки апеляційного суду, що ухвала судом першої інстанції постановлена неналежним складом суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами встановлено, що 12 травня 2020 року ОСОБА_4 звернулася до Зміївського районного суду Харківської області із заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
У підготовчому засіданні 13 травня 2020 року Зміївський районний суд Харківської області прийняв до розгляду позов третьої особи ОСОБА_4 .
Отже, процесуальне рішення про прийняття до спільного розгляду позову третьої особи ОСОБА_4, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ухвалено протокольно.
15 травня 2020 року ОСОБА_4 подала заяву про заміну заходів забезпечення позову.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).