Постанова
Іменем України
02 листопада 2020 року
місто Київ
справа № 727/65/20
провадження № 61-8406св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 лютого 2020 року у складі судді Смотрицького В. Г. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Владичан А. І., Височанської Н. К., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі - ГУДПС) протиправними, зобов`язання вчинити дії.
У позовній заяві посилався на те, що 25 листопада 2019 року адвокатом ОСОБА_1, який виступав в інтересах Фермерського господарства "СГТ Полонина-Агро" (далі - ФГ "СГТ Полонина-Агро") на підставі договору про надання правової допомоги від 19 вересня 2019 року направлено адвокатський запит до ГУДПС. У зазначеному адвокатському запиті позивач просив відповідача надати таку інформацію: копії матеріалів, які були зібрані під час проведення працівниками ГУДПС фактичної перевірки ФГ "СГТ Полонина-Агро" з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) відповідно до акта (довідки) від 05 вересня 2019 року.
ГУДПС надало копії документів, а саме: акт про проведення фактичної перевірки з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення договору, оформлення трудових відносин з працівниками; наказ "Про проведення фактичної перевірки"; направлення на перевірку від 05 вересня 2019 року відповідно №№ 84, 85, 86. Зазначав, що на його адвокатський запит не надано усі наявні копії матеріалів, що стосувалися проведеної фактичної перевірки, а саме копії усіх пояснень, що були відібрані працівниками ГУДПС. Це свідчить про надання неповної відповіді на адвокатський запит від 25 листопада 2019 року, що є протиправним.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відзив на позов не надходив.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 лютого 2020 року провадження у справі закрито, позивачу роз`яснено, що такий позов підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, відноситься до компетенції Чернівецького окружного адміністративного суду.
У таких висновках суд першої інстанції керувався тим, що запитувана позивачем у суб`єкта владних повноважень інформація є публічною, а тому позовні вимоги про зобов`язання надати відповідь на адвокатський запит підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 квітня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 826/5331/18 (провадження № 11-791апп19), погодився із висновками суду першої інстанції, що заявлені вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 25 травня 2020 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права щодо визначення юрисдикції зазначеного спору. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають правовим висновкам, викладеним, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а (провадження
№ 11-1193апп18). Суд безпідставно застосував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 826/5331/18 (провадження № 11-791апп19).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 листопада 2019 року адвокатом ОСОБА_1, який виступав в інтересах
ФГ "СГТ Полонина-Агро" на підставі договору про надання правової допомоги від 19 вересня 2019 року, направлено адвокатський запит до ГУ ДПС.
У зазначеному адвокатському запиті позивач просив відповідача надати таку інформацію: копії матеріалів, які були зібрані під час проведення працівниками ГУДПС фактичної перевірки ФГ "СГТ Полонина-Агро" з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) відповідно до акта (довідки) від 05 вересня 2019 року.
ГУДПС надані копії документів, а саме: акт про проведення фактичної перевірки з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення договору, оформлення трудових відносин з працівниками; наказ "Про проведення фактичної перевірки"; направлення на перевірку від 05 вересня 2019 року за №№ 84, 85, 86.
Судами встановлено, що на адвокатський запит не надано усі наявні копії матеріалів, що стосувалися проведеної фактичної перевірки, а саме копії усіх пояснень, що були відібрані працівниками ГУДПС. Це свідчить про надання неповної відповіді на адвокатський запит від 25 листопада 2019 року.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Під час оцінки застосування судами норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд застосовує їх системний аналіз.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначаються Законом України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VІ).
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша статті 1 Закону № 2939-VІ).
Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (частина перша статті 2 Закону № 2939-VІ).
Статтею 4 Закону № 2939-VІ передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.