Постанова
Іменем України
02 листопада 2020 року
місто Київ
справа № 351/1178/15-ц
провадження № 61-1504св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Максюти І. О., Матківського Р. Й.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у лютому 2015 року звернувся до суду із позовом, у подальшому уточненим, до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 30 січня 2014 року між ним та його дружиною ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, з однієї сторони, та їхнім сином ОСОБА_2, з іншої, укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та договір купівлі-продажу земельної ділянки, які посвідчені приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Курилюк Лесею Михайлівною.
Про факт укладення цих договорів позивач дізнався під час розгляду іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до нього та ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Джурівської сільської ради, свідоцтва про право власності на житловий будинок, договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності на майно.
Позивач зазначив, що згадані договори купівлі-продажу є недійсними, так як укладені під впливом помилки. Підписуючи оскаржувані договори, він та його дружина думали, що укладають договори довічного утримання, оскільки на момент їх укладення вони потребували сторонньої допомоги, а їх син, ОСОБА_2, обіцяв доглядати за ними.
Недійсність оспорюваних правочинів полягає у тому, що згідно з їхніми умовами позивач та його дружина отримали від відповідача грошові кошти в розмірі 85 846, 00 грн за будинок та 43 125, 00 грн за земельну ділянку, хоча насправді будь-яких коштів їм не було сплачено, вони не могли їх вимагати, оскільки вважали, що укладають договір довічного утримання.
Зазначив, що предметом договору не могли бути весь житловий будинок і земельна ділянка, оскільки спірне будинковолодіння належало позивачеві, його покійній дружині ОСОБА_3, синові ОСОБА_4 та членам його сім`ї: дружині ОСОБА_5 і їх дітям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності членів колгоспного двору по 1/6 частині, оскільки названі особи постійно проживають навіть після виписки з господарства. Тому предметом договору щодо відчуження спірного майна могла бути лише 1/6 частина майна, належна позивачеві, та 1/6 частина майна, належна його дружині.
Позивач також зазначив, що він та його покійна дружина у зв`язку з похилим віком не могли прочитати зміст підписаних ними договорів, оскільки у них обох були проблеми із зором (катаракта), через поганий слух не чули, що їм читав нотаріус та вважали, що підписують договір довічного утримання. Втім, їх син, відповідач у справі, свою обіцянку не виконав. Під час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу житлового будинку
(адреса: АДРЕСА_1 та земельної ділянки під будинком приватним нотаріусом допущено порушення вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
На підставі статті 229 ЦК України ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними та скасувати договір купівлі-продажу житлового будинку від 30 січня 2014 року № 164, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30 січня 2014 року №165, посвідчені приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Курилюк Л. М.
Стислий виклад заперечень сторони відповідача
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні у зв`язку з безпідставністю.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження наявності помилки під час укладення спірних правочинів, зокрема, щодо неправильного сприйняття ним фактичних обставин правочину, що вплинуло на його волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення. Самі по собі посилання позивача на те, що він, нібито укладаючи спірні договори купівлі-продажу житлового будинку та купівлі-продажу земельної ділянки, не міг добре бачити та чути зміст спірних договорів купівлі-продажу через його поганий зір та поганий слух, не можуть бути свідченням того, що він не розумів природу правочину, своїх прав та обов`язків.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 30 січня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Курилюк Л. М. за реєстровим номером № 164, в частині відчуження ОСОБА_1 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30 січня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Курилюк Л. М. за реєстровим номером № 165, в частині відчуження ОСОБА_1 1/2 частини земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0, 2500 га, кадастровий номер 2622581801:02:003:0050.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, апеляційний суд врахував, що встановлені обставини справи дають підстави для висновку, що ОСОБА_1, як людина похилого віку, за станом здоров`я, потребуючи стороннього догляду та матеріальної допомоги, укладаючи спірні договори, помилявся щодо їх правової природи, вважаючи, що уклав договір довічного утримання.
Разом з тим, апеляційний суд звернув увагу на обставину відчуження житлового будинку та земельної ділянки двома продавцями - співвласниками зазначеного майна, які володіли об`єктами нерухомості на праві часткової власності - по 1/2 частці кожен. Тому суд апеляційної інстанції вважав підставними вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними оспорюваних договорів, проте в частині відчуження належного йому нерухомого майна: 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки.
Доводи позивача щодо недійсності договору з підстав введення його в оману не знайшли свого підтвердження. Також відхилені доводи позивача щодо недійсності договорів у зв`язку з існуванням права власності членів колгоспного двору на спірне майно, оскільки такі обставини спростовані рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2017 року у справі № 351/1018/15-ц.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у січні 2019 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року та залишити без змін рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що:
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема правила статті 229 ЦК України;
- апеляційний суд залишив поза увагою та не надав оцінки показанням свідків ОСОБА_9 , приватного нотаріуса Курилюк Л. М.; копіям заповітів, посвідчених 16 жовтня 2007 року секретарем Джурівської сільської ради, відповідно до яких спадкоємцем майна ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є їхній син ОСОБА_2 ;
- вважаючи, що оспорювані договори не направлені на реальне настання правових наслідків, апеляційний суд не врахував, що заявник дозволив позивачу проживати у будинку та передав йому кошти на утримання будинку, сплату житлово-комунальних послуг;
- апеляційний суд не врахував встановлені фактичні обставини рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2017 року у справі № 351/1018/15-ц.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у січні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Джурівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області 13 грудня 2010 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належав на праві часткової власності (по 1/2 частці) будинок, який знаходиться на АДРЕСА_1 . Загальна площа будинку 104, 4 кв. м, житлова площа 61, 40 кв. м.
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були власниками земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Площа земельної ділянки, що відчужується, складає 0, 25 га у межах, які визначені в натурі (на місцевості) і закріплені межовими знаками. Кадастровий номер 2625281801:02:003:0050. Частки у спільній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - по 1/2. Така обставина підтверджується також свідоцтвами про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, які видані 30 липня 2013 року на ім`я ОСОБА_3 та 05 листопада 2013 року на ім`я ОСОБА_1 .
Між ОСОБА_1, ОСОБА_3 (продавці) та ОСОБА_2 (покупець) 30 січня 2014 року укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, за умовами якого продавці передають у власність покупцю, а покупець приймає і оплачує за житловий будинок АДРЕСА_1 (пункт 1).
Згідно з пунктом 2 цього договору житловий будинок, що відчужується, належить продавцям на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Джурівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області 13 грудня 2010 року на підставі рішення цієї ж ради від 23 вересня 2010 року № 75, зареєстрованого у Реєстрі прав власності на нерухоме майно Обласним комунальним підприємством "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 21 грудня 2010 року, номер запису 251 в книзі 1, реєстраційний номер 32342305.
Житловий будинок, що відчужується, розташований на земельній ділянці площею 0, 2500 га, кадастровий номер 2625281801:02:003:0050, житлова площа 61, 40 кв. м, загальна площа 104, 4 кв. м.
Правочин посвідчений у м. Снятин приватним нотаріусом Снятинського нотаріального округу Курилюк Л. М. та зареєстрований в реєстрі за № 164.
Також 30 січня 2014 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3 (продавці) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавці передали, а покупець прийняв у власність земельну ділянку, що розташована на АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Площа земельної ділянки, що відчужується, складає 0, 25 га у межах, які визначені в натурі (на місцевості) і закріплені межовими знаками. Кадастровий номер 2625281801:02:003:0050. Земельна ділянка відчужується без зміни її цільового призначення.
Відповідно до пункту 2 цього договору земельна ділянка, що відчужується, належить продавцям на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видане 30 липня 2013 року Реєстраційною службою Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, індексний № 7264920. Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Лосєвою Н. А., державним реєстратором Реєстраційної служби Снятинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, 16 липня 2013 року, номер запису про право власності 1931760, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 121131626252, та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видане 05 листопада 2013 року Реєстраційною службою Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, індексний № 12211460. Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Лосєвою Н. А., державним реєстратором реєстраційної служби Снятинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, 16 липня 2013 року, номер запису про право власності 1931586, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 121131626252.
Правочин посвідчений у м. Снятин приватним нотаріусом Снятинського нотаріального округу Курилюк Л. М. та зареєстрований в реєстрі за № 165.
Суд першої інстанції встановив, що не заперечувалося сторонами, що продавці зазначених об`єктів нерухомості ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є батьком та матір`ю покупця ОСОБА_2 .
Згідно зі свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1, дружина позивача (мати відповідача) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, є особою похилого віку.
Відповідно до посвідчення № НОМЕР_2, виданого 12 вересня 2005 року Управлінням праці та соціального захисту населення Снятинського районної державної адміністрації, ОСОБА_1 є інвалідом першої групи ВВВ.