Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 243/9104/19
провадження № 61-7111св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Павленко Олег В`ячеславович,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павленка Олега В`ячеславовича на постанову Донецького апеляційного суду від 13 березня 2020 року у складі колегії суддів: Будулуци М. С., Папоян В. В., Біляєвої О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства (далі АТ) "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, винагороди за підсумком роботи за 2016 рік та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Позовна заява мотивована тим, що з 02 липня 2010 року він був прийнятий на роботу до Станції Дебальцеве - Сортувальна ДП "Донецька залізниця", яке 08 липня 2016 року було перейменоване у Регіональну філію "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
Зазначав, що 27 вересня 2016 року його було переведено до ВП "Станція Комунарськ" Структурного підрозділу "Луганська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
03 липня 2017 року він перевівся до структурного підрозділу "Краснолиманська колійна машинна станція" Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
З 26 грудня 2017 року позивач був переведений до Структурного підрозділу "Слов`янське локомотивне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", де працює по теперішній час.
Вказував, що за час перебування у трудових відносинах зі Станцією Дебальцеве - Сортувальна ДП "Донецька залізниця" з ним не було проведено розрахунку з виплати заробітної плати за період з 01 лютого 2016 року до 30 червня 2016 року. Крім того, за період перебування у трудових відносинах із ВП "Станція Комунарськ" СП "Луганська дирекція залізничних перевезень" РФ "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за період з 16 березня 2017 року до 30 червня 2017 року з ним також не було проведено розрахунку із заробітної плати.
Уточнивши позовні вимоги,ОСОБА_1 просив суд: стягнути з АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" на його користь: заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року до 30 червня 2016 року в розмірі 17 002,50 грн; заборгованість по заробітній платі за час вимушеного простою за період з 16 березня 2017 року до 30 червня 2017 року в розмірі 10 768 грн; винагороду за підсумком роботи за 2016 рік у розмірі 2 192,80 грн; компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2020 року позовну заяву в частині позовних вимог, щодо стягнення винагороди за підсумком роботи за 2016 рік та компенсації втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, було залишено без розгляду, на підставі заяви представника позивача - адвоката Павленка О.В.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2020 року у складі судді Мірошниченко Л. Є. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року до 30 червня 2016 року у розмірі 14 230,30 грн та заборгованість по заробітній платі за час вимушеного простою за період з 16 березня 2017 року до 30 червня 2017 року у розмірі 10 768 грн без урахування обов`язкових платежів та податків.
Зобов`язано АТ "Українська залізниця" утримати з 14 230,30 грн та з 10 768 грн податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року до 30 червня 2016 року в сумі 2 772,20 грн відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі не більше ніж за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача та надані ним докази.
При цьому районний суд зазначив, що наданий суду науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України не звільняє відповідача від обов`язку виплатити працівнику заборгованість з оплати праці, а лише підтверджує відсутність вини підприємства у несвоєчасній виплаті заробітної плати.
Отже, на користь ОСОБА_1 суд стягнув заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року до 30 червня 2016 року у розмірі 14 230,30 грн, з урахуванням частково виплачених сум у розмірі 2 772,20 грн, без урахування обов`язкових платежів та податків, оскільки саме ця сума вираховується з наданих позивачем розрахунків заробітної плати за лютий 2016 року - червень 2016 року.
Крім того, районний суд вважав обґрунтованою вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за час вимушеного простою за період з 16 березня 2017 року до 30 червня 2017 року у розмірі 10 768 грн, оскільки під час вимушеного простою сторони перебували у трудових відносинах.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 13 березня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" задоволено.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2020 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості з оплати праці відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність заборгованості по оплаті праці за період з березня 2017 року до липня 2017 року.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що сам по собі факт звільнення позивача з АТ "Українська залізниця" не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносин, а обставини про те, що у спірний період з 16 березня 2017 року до 30 червня 2017 року позивач з`являвся на робоче місце та за ним зберігався середній заробіток, не підтверджені належними доказами.
Апеляційний суд послався на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 408/2306/17-ц, від 11 квітня 2019 року у справі № 408/2445/17-ц та від 03 березня 2020 року у справі № 233/836/19 та вказав, що виробничі потужності структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" РФ "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" фактично знаходяться у м. Донецьку Донецької області, яке перебуває під контролем незаконних збройних формувань, відповідач втратив контроль над майном та документацією, АТ "Українська залізниця" з незалежних від нього причин, позбавлене можливості надати суду первинні документи.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції щодо вимог про стягнення зарплати за період з 01 лютого 2016 року до 30 червня 2016 року дійшов висновку, що АТ "Українська залізниця" не є належним відповідачем у справі за цей період, а вимоги про стягнення заборгованості з оплати праці за час простою за період з 16 березня 2017 року до 30 червня 2017 року, винагороди за підсумками роботи за 2016 рік та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, не підтверджена належними, достатніми і допустимими доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Павленко О. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Павленка О. В. мотивована тим, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за своєчасне створення, ведення або збереження первинної документації бухгалтерського обліку.
Посилається на те, що у відповіді на адвокатський запит від 08 лютого 2019 року № НГ-НЗ-1-06/399 АТ "Українська залізниця" вказала, що сума заборгованості по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року до 30 червня 2016 року була передана з ДП "Донецька залізниця" та склала 11 957,43 грн. При цьому вважає, що саме на відповідача покладений обов`язок щодо виплати позивачеві заробітної плати.
Стверджує, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Також представник заявника зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не надав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у складі судді Сердюка В. В. (суддя доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М. відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 02 липня 2010 року був прийнятий на роботу до Станції Дебальцеве - Сортувальна ДП "Донецька залізниця", що підтверджується копією трудової книжки (а. с. 31-36).
Відповідно до наказу ПАТ "Укрзалізниця" від 15 квітня 2016 року № 303, наказу № 01/ДС-ОС від 06 липня 2016 року, Станція Дебальцеве - Сортувальна державного підприємства "Донецька залізниця" реорганізована шляхом злиття у виробничий підрозділ Станція Дебальцеве - Сортувальна структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" .
27 вересня 2016 року ОСОБА_1 було переведено до ВП "Станція Комунарськ" Структурного підрозділу "Луганська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
03 липня 2017 року відповідно до наказу від 03 липня 2017 року № 14/ОС, ОСОБА_1 перевівся до структурного підрозділу "Краснолиманська колійна машина станція" Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
З 26 грудня 2017 року ОСОБА_1 був переведений до Структурного підрозділу "Слов`янське локомотивне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", де працює по теперішній час (а. с. 31-36).
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 йому була нарахована заробітна плата за період:
- за лютий 2016 року 3 777,84 грн;
- за березень 2016 року 3 278,88 грн;
- за квітень 2016 року 2 969,10 грн;
- за травень 2016 року 3 317,64 грн;
- за червень 2016 року 3 659,04 грн, всього 17 002,50 грн (а. с. 12).
Згідно з наказом від 15 березня 2017 року № 384-Н "Про встановлення простою" з 16 березня 2017 року встановлено початок простою для всіх працівників апарату управління структурних підрозділів "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (а. с. 20, 21).
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за лютий 2016 року становить 3 777,84 грн, за березень 2016 року 3 278,88 грн, за квітень 2016 року 2 969,10 грн, за травень 2016 року 3 317,64 грн, за червень 2016 року дані відсутні; за березень 2017 року 6 694,06 грн, за квітень - червень 2017 року дані відсутні (а. с. 38).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень, представник заявника посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також представник скаржника зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Павленка О. В. підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права