Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 638/11952/14
провадження № 61-23264св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2015 року в складі судді Шишкіна О. В. та додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Коваленко І. П., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, у якому просило:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 березня 2007 року № ML-701/344/2007 в розмірі 2 540 157 грн 85 коп.;
- звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 березня 2007 року № ML-701/344/2007 в розмірі 2 540 157 грн 85 коп. шляхом визнання за ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права продажу будь-якій особі-покупцеві предмета іпотеки за іпотечним договором від 07 березня 2007 року № PML-701/344/2007, а саме квартири АДРЕСА_1, з наданням усіх повноважень продавця (у тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах Державної реєстраційної служби України, БТІ, ВРЖЕУ, нотаріату, тощо). Стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі збереженням та реалізацією предмета іпотеки;
- передати предмет іпотеки в управління ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на період до його реалізації з метою збереження предмета іпотеки з наданням права обладнання предмета іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами;
- виселити ОСОБА_1, який проживає у квартирі АДРЕСА_1, знявши його з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Позов мотивований тим, що 07 березня 2007 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № МL-701/344/2007, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 45 000 дол. США строком до 07 березня 2032 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в кредитному договорі.
Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком за вказаним кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № РМL-701/344/2007, за умовами якого останній передав в іпотеку банку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,3 кв. м, житловою площею 25,3 кв. м, що належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07 березня 2007 року.
Крім того, 07 березня 2007 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 811-701/344/2007, за умовами якого остання прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його зобов`язань перед банком.
На підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року та договору відступлення права вимоги від 12 листопада 2010 року ПАТ "ОТП Банк" відступило ТОВ "ОТП Факторинг Україна" право вимоги за вказаними кредитним договором і договорами іпотеки та поруки. Таким чином, до ТОВ "ОТП Факторинг" перейшли всі права банку щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором і договором іпотеки, а також до ОСОБА_2 - за договором поруки.
Посилаючись на те, що в порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 не здійснює погашення кредиту та сплату процентів у строки та у розмірах, встановлених кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, керувався положеннями статті 257 ЦК України та дійшов висновку, що заборгованість виникла з грудня 2008 року, а позивач звернувся до суду в липні 2014 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності; інша частина позовних вимог є похідною від вимог про стягнення заборгованості, а тому задоволенню не підлягає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено з інших підстав.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що сторони в договорі іпотеки погодили іпотечне застереження шляхом надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
У серпні 2019 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що апеляційним судом не вирішено питання щодо вимог заявлених до фінансового поручителя - ОСОБА_2 ; не ухвалено рішення стосовно вимог з приводу передання предмету іпотеки в управління ТОВ "ОТП Факторинг Україна", виселення та зняття з реєстрації ОСОБА_1 .
Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено, в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором від 07 березня 2007 року № ML-701/344/2007 в розмірі 2 540 157 грн 85 коп. та щодо передання предмету іпотеки в управління, виселення та зняття з реєстрації відмовлено.
Приймаючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк дії кредитного договору встановлено до 07 березня 2032 року, а останній платіж позичальник здійснив 30 грудня 2008 року. Встановивши, що протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не звернулось до поручителя ОСОБА_2 з позовною вимогою, відсутні правові підстави для стягнення з останньої кредитної заборгованості.
Оскільки судом відмолено в задоволенні позовної вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а вимоги про передання предмету іпотеки в управління, виселення та зняття з реєстрації є похідними, апеляційний суд вважав, що вони також не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У грудні 2019 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та додаткову постанову, ухваливши нове рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що з 15 липня 2014 року пред`явленням цього позову відбулось переривання шестимісячного строку позовної давності за позовними вимогами до поручителя. Спеціальним Законом України "Про іпотеку" передбачений як судовий, так і позасудових спосіб звернення стягнення та визначена можливість передання предмету іпотеки в управління за рішенням суду, такі вимоги є самостійними та можуть заявлятись в залежності від обраного способу захисту кредитора.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 638/11952/14 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року справу за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 07 березня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № ML-701/344/2007, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 45 000 дол. США строком до 07 березня 2032 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених у кредитному договорі.
Того ж дня між банком та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки
№ PML-701/344/2007, відповідно до умов якого останній передав у іпотеку банку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,3 кв. м, житловою площею 25,3 кв. м, що належить йому на праві власності згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 07 березня 2007 року.
Також виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком за вказаним кредитним договором забезпечено укладеним 07 березня 2007 року між банком та ОСОБА_2 договором поруки № 811-701/344/2007, відповідно до умов якого остання зобов`язалася відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 зобов`язань перед банком за кредитним договором.
На підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року та договору відступлення права вимоги від 12 листопада 2010 року ПАТ "ОТП Банк" відступило ТОВ "ОТП Факторинг Україна" право вимоги за кредитним договором і договором іпотеки, укладеними між банком та ОСОБА_1 . Відповідно до вказаних договорів до позивача перейшли всі права банку щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором і договором іпотеки, а також до ОСОБА_2 за договором поруки.
Згідно з пунктом 1.1 частини другої кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язався своєчасно погашати суму кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку і строки, визначені умовами кредитного договору. При цьому для розрахунку процентів за користування кредитом прийнято використовувати плаваючу процентну ставку у розмірі, визначеному сторонами договору як 5,49 процентів + FIDR.
ОСОБА_1 не здійснює погашення кредиту та сплату процентів у строки та у розмірах, встановлених кредитним договором, у зв`язку з чим заборгованість за кредитним договором станом на 17 квітня 2014 року складає 2 540 157 грн 85 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 42 293,16 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на дату складання розрахунку становить 475 885 грн 93 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 6 255,25 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на дату складання розрахунку становить 70 384 грн 56 коп.; пеня за прострочення виконання зобов`язань - 1 993 887 грн 35 коп.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).