Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 640/13780/18
провадження № 61-19564св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2019 року у складі судді Чередник В. Є. та постанову Харківського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з народження постійно проживає та зареєстрований у будинку АДРЕСА_1, право власності на який ні за ким не зареєстроване.
Посилаючись на те, що протягом 70 років він відкрито, добросовісно та безперервно користується зазначеним домоволодінням, за власні кошти здійснює поточні та капітальні ремонти, сплачує комунальні послуги, ОСОБА_1 уточнивши позовні вимоги, просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок літера "А-1" з прибудовами А1-1, а, а2, а4 та з господарськими будівлями літери "Б", "б", "В", "Д", "У", "З", "Г", "Ж", "И", що розташовані по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2019 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на житловий будинок літера "А-1" з прибудовами А1-1, а, а2, а4 та господарськими будівлями літери "Б", "б", "В", "Д", "У", "З", "Г", "Ж", "И", що розташовані по АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 на законних підставах вселився до спірного будинку, заволодів ним добросовісно та відкрито, більше десяти років безперервно володіє ним, вживає необхідні заходи для утримання його в належному стані, сплачує комунальні послуги, інших осіб у будинку не зареєстровано та не проживає, а тому наявні підстави для визнання за позивачем права власності на вказаний будинок за набувальною давністю.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані
сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2019 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій проявили явну упередженість, не надали в повній мірі правової оцінки доводам та доказам, наданими стороною відповідача, неповно з`ясували обставини, що мають значення для вирішення справи, не врахували, що спірний будинок є самовільно побудованим та не введений в експлуатацію, й відповідно не має статусу житла, що призвело до ухвалення незаконних та необґрунтованих рішень у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому 19 грудня 2019 року відзиві, ОСОБА_1 просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що за наявності всієї сукупності обставин, визначених у частині першій статті 344 ЦК України, суди попередніх інстанцій правильно застосували вказану норму права та обґрунтовано визнали за позивачем право власності на спірний будинок, у якому останній народився та зареєстрований все своє життя, за набувальною давністю.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року справу № 640/13780/18 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 складається з: будинку літера "А-1", 1928 року побудови з житловою прибудовою "А1-1", 1985 року побудови; прибудовою "а", 1960 року побудови; ганку літера "а2", 1960 року побудови; тамбуру літера "а4", 1985 року побудови та з господарських споруд: літньої кухні літера "Б", 1968 року побудови з прибудовою літера "б", 1975 року побудови; сараю літера "В" 1968 року побудови; сараю літера "Д", 1960 року побудови; сараю літера "Е", 1960 року побудови; льоху літера "Г", 1968 року побудови; вбиральні літера "Ж", 1960 року побудови; вбиральні літера "И", 1980 року побудови; навісу літера "К", огорож № 4, 6, хвіртки № 5, 7, ворота № 8 1990-1991 років побудови, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим 14 листопада 2018 року Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", на замовлення позивача ОСОБА_2 .
Згідно технічного паспорту, виготовленого Харківським міським бюро технічної інвентаризації 21 травня 1988 року, користувачем вказаного домоволодіння була мати позивача ОСОБА_4 .
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20 травня 2017 року № 124553417 підтверджується, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості щодо спірного будинку відсутні, що свідчить про те, що право власності на цей будинок ні за ким не зареєстроване. У матеріалах інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 відомості про реєстрацію права власності відсутні, а з замовленням про виготовлення технічного паспорту станом на 28 березня 2018 року окрім матері позивача ОСОБА_4 ніхто не звертався.
23 березня 1954 року у будинку АДРЕСА_1 був прописаний позивач ОСОБА_1 , 21 грудня 1956 року він був виписаний у зв`язку з призивом до армії, з 16грудня 1959 року прописку поновлено після демобілізації з армії.