Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 662/1644/18
провадження № 61-14532св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Берельох",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Фермерського господарства "Берельох" на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 13 лютого 2019 року у складі судді Тимченко О. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року Фермерське господарство "Берельох" (далі - ФГ "Берельох") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просило: визнати укладеними додаткові угоди від 12 вересня 2017 року до договорів оренди земель сільськогосподарського призначення від 18 вересня 2007 року, укладених між ФГ "Берельох" в особі керівника Расторгуєва Ю. І. як орендаря та орендодавцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані 26 лютого 2008 року у Новотроїцькому реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", та додаткових угод до договорів оренди землі сільськогосподарського призначення від 18 березня 2009 року про передачу належних їм земельних ділянок в оренду ФГ "Берельох" строком на 10 років; скасувати державну реєстрацію припинення права оренди земельних ділянок, проведену 19 липня 2018 року державним реєстратором Демків І. В.
В обґрунтування позову зазначало, що 18 вересня 2007 року уклало з відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 договори оренди землі, згідно яких орендодавці передали фермерському господарству належні їм на праві власності земельні ділянки: ОСОБА_1 - площею 5, 37 га, ОСОБА_2 - площею 5, 04 га, ОСОБА_3 - площею 4, 91 га, які розташовані на території Новомихайлівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області. Дія вказаних договорів закінчується 26 лютого 2018 року.
За попередньою домовленістю між ним та орендодавцями договір продовжено ще на 10 років, що підтверджено отриманням орендодавцями авансу. До теперішнього часу фермерське господарство безперервно користується вказаними земельними ділянками. На пропозицію від 22 січня 2018 року укласти додаткові угоди до вищевказаних договорів оренди та продовжити строк їх дії відповідачі не відреагували та ухилилися від їх підписання.
Вважає що відповідачі дали згоду на укладення додаткових угод до договорів оренди землі від 18 вересня 2007 року, тому вони є укладеними з тих підстав, що ФГ "Берельох" продовжує користуватися земельними ділянками відповідачів і останні отримали аванс на 2018 рік, що є прямим доказом їх згоди.
19 липня 2018 року державний реєстратор Демків І. В. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення договорів оренди землі у зв`язку із закінченням строку їх дії. Вказане рішення вважає незаконним та просить про його скасувати.
Враховуючи наведене, ФГ "Берельох" просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 13 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, у задоволенні позову ФГ "Берельох" відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що поновлення договору оренди, передбачене частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", може мати місце лише у разі, якщо сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами першою-п`ятою статті 33 цього Закону.
До закінчення строку дії договорів, а саме 15 листопада 2017 року, відповідачі направили ФГ "Берельох" угоди про розірвання договорів оренди земельної ділянки після збору врожаю, а 23 грудня 2017 року направили листи-повідомлення про небажання продовжувати орендні відносини з проханням повернути їм земельні ділянки після закінчення строку дії договору та збору засіяного врожаю.
Те, що ФГ "Берельох" продовжило користуватися землею після закінчення строку дії договорів оренди, не може бути достатньою підставою для поновлення їх дії.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року ФГ "Берельох" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 13 лютого 2019 року і постанову Херсонського апеляційного суду від 06 червня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначало, що апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання про визнання участі відповідачів обов`язковою та їх допит у якості свідків, чим позбавив фермерське господарство права на захист та визначення позиції і засобів доказування, чим порушив права, передбачені статтею 5 ЦПК України.
Суди в оскаржуваних рішеннях не надали оцінку судовій практиці у подібних спорах.
ФГ "Берельох" належним чином виконало умови для поновлення договорів оренди землі, а відповідачі впродовж місяця після закінчення строку дії договорів не надали заперечення проти поновлення договорів оренди землі. Окрім того, у серпні 2017 року відповідачі отримали аванс за оренду землі за 2018 рік.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Новотроїцького районного суду Херсонської області.
24 вересня 2019 року справа № 662/1644/18 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що згідно договорів оренди землі сільськогосподарського призначення від 18 вересня 2007 року, які були зареєстровані 26 лютого 2008 року, земельна ділянка площею 5, 3700 га, що належить ОСОБА_1, площею 4, 91 га, що належить ОСОБА_3, площею 5,04 га, що належить ОСОБА_2, передані в оренду ФГ "Берльох" строком на 10 років. Відповідно до пункту 8 договорів оренди після закінчення строку їх дії орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договорів повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
До закінчення строку дії договорів, а саме 15 листопада 2017 року, відповідачі направили ФГ "Берельох" угоди про розірвання договорів оренди земельної ділянки після збору врожаю, а 23 грудня 2017 року направили листи-повідомлення про небажання продовжувати орендні відносини та повернення їм земельних ділянок після закінчення строку договору і збору врожаю.
26 лютого 2018 року строк дії договорів оренди закінчився, ФГ "Берельох" у строк не пізніше ніж 60 днів до закінчення строку дії договору письмово не повідомив орендодавців про намір продовжити його дію. Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не надавали ФГ "Берельох" згоду на пролонгацію договорів оренди належних їм земельних ділянок.
За умовами пункту 35 договорів оренди, їх дія припиняється у разі закінчення строку, на який їх було укладено.
16 липня 2018 року відповідачі звернулися до центру надання адміністративних послуг із заявами про припинення договорів оренди землі від 18 вересня 2007 року, зареєстрованих 26 лютого 2008 року, укладених між ними та ФГ "Берельох", у зв`язку із закінченням строку їх дії.
19 липня 2018 року державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію припинення вказаних договорів оренди у зв`язку із закінченням строків їх дії.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.