Постанова
Іменем України
29 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 362/6725/18
провадження № 61-11385св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, - ОСОБА_3,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив: встановити факт проживання однією сімʼєю з ОСОБА_2 з 2010 року по 05 вересня 2015 року; визнати транспортний засіб Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати за ним право власності на транспортний засіб Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4 .
В обґрунтування позову зазначав, що з 2010 року по 05 вересня 2015 року проживав з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
05 вересня 2015 року вони уклали шлюб.
Під час спільного проживання 07 серпня 2014 року сторони за спільні кошти придбали автомобіль Nissan Qashqai, який було зареєстровано на відповідача.
17 жовтня 2015 року вони за спільні кошти придбали автомобіль Chevrolet Aveo, який також було зареєстровано на відповідача.
У зв`язку з погіршенням стосунків та розірванням шлюбу 14 листопада 2018 року, між сторонами почали виникати суперечки щодо належності права власності на вищевказані автомобілі. ОСОБА_2 вважала, що обидва транспортні засоби належать особисто їй, оскільки перший автомобіль був придбаний нею до укладення шлюбу, а другий - на її ім`я.
Оскільки ОСОБА_2 відмовляється вирішити спір в позасудовому порядку, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано факт проживання однією сімʼєю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2010 року по 05 вересня 2015 року.
Визнано транспортний засіб Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4 .
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийняв визнання відповідачкою позову, вважаючи, що воно не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участь у справі, - ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку
Постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року скасоване і ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знали про відкрите щодо ОСОБА_2 виконавче провадження, накладений арешт на автомобіль Nissan Qashqai, номер кузова НОМЕР_2 та про його розшук, і саме тому ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив встановити факт їх проживання однією сім`єю з 2010 року по 05 вересня 2015 року та визнати спірний автомобіль об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Цивільно-процесуальне законодавство зобовʼязує сторін процесу повідомити суд про всі наявні судові рішення, які стосуються предмета спору. В порушення вимог статті 43 ЦПК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідомо приховали від суду наявність рішення суду, яке набрало законної сили, про витребування автомобіля Nissan Qashqai, номер кузова НОМЕР_2, з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та повернення ОСОБА_3, відкрите виконавче провадження та накладений арешт на спірний автомобіль.
Таким чином, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року ухвалене без урахування об`єктивних даних, які були приховані сторонами у справі з метою умисного невиконання рішення суду.
Суд першої інстанції не встановив, хто є власником автомобіля та не перевірив, чи не порушує визнання відповідачем позовних вимог прав інших осіб.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року і залишити в силі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року.
В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що відсутні підстави для застосування до спірного майна положень пункту 2 частини першої статті 388 ЦК України, оскільки викрадення або вилучення автомобіля Nissan Qashqai в інший спосіб у попереднього власника ОСОБА_3 не доведені.
На сьогодні встановлено, що спірний автомобіль перейшов у її власність на законних підставах.
Станом на день ухвалення Васильківським міськрайонним судом Київської області рішення у цій справі вона залишалася власником автомобіля Nissan Qashqai, тому поділ майна подружжя був правомірним.
Апеляційний суд безпідставно скасував рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання за нею права власності на автомобіль Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3, оскільки в цій частині ОСОБА_3 рішення не оскаржував.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Васильківського міськрайонного суду Київської області.
31 липня 2019 року справа № 362/6725/18 надійшла до Верховного Суду.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 22 вересня 2012 року ОСОБА_3 придбав легковий автомобіль Nissan Qashqai, номер кузова НОМЕР_2, 2012 року випуску. Зазначений автомобіль був взятий на облік у МРЕВ №1 м. Донецька, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 . Автомобілю був присвоєний державний номерний знак НОМЕР_6 .
Під час військового конфлікту на Донбасі 10 липня 2014 року, коли ОСОБА_3 рухався на вказаному автомобілі в районі с. Орлівка та с. Ласточкіне Ясинуватського району Донецької області, двоє озброєних осіб зупинили його та незаконно заволоділи автомобілем.
За заявою ОСОБА_3 08 серпня 2014 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань були внесені відповідні відомості. За вказаним фактом було відкрито кримінальне провадження № 12016050000000516. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_3 визнано потерпілим.
01 серпня 2014 року автомобіль Nissan Qashqai без згоди ОСОБА_3 був незаконно переоформлений на ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку від 31 липня 2014 року, виданої Tовариством з обмеженою відповідальністю "Форвардавто-4". 01 серпня 2014 року ОСОБА_5 надав довіреність на ім`я ОСОБА_6, якою уповноважив останнього продати спірний автомобіль.
07 серпня 2014 року у м. Києві ОСОБА_2 придбала автомобіль Nissan Qashqai, номер кузова НОМЕР_2 . Автомобілю був присвоєний державний номерний знак НОМЕР_1 .
У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвардавто- 4", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холл" про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, визнання недійсною державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10 листопада 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір комісії від 31 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ "Форвардавто-4" про доручення на продаж автомобіля Nissan Qashqai. Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Nissan Qashqai, 2012 року випуску, укладений 07 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто- Холл" та ОСОБА_2 . Визнано недійсною державну реєстрацію автомобіля Nissan Qashqai, 2012 року випуску, проведену 07 серпня 2014 року за ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на вказаний автомобіль. Витребувано автомобіль Nissan Qashqai, 2012 року випуску, з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та повернуто ОСОБА_3 .