Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 2-4036/11
провадження № 61-21448св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у складі судді Гордійчук С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: змінити місце проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити місце її проживання з ним; припинити право ОСОБА_2 на отримання аліментів, які стягнуті з нього на її користь рішенням Рівненського міського суду у справі № 2-6016/05 р. на дочку ОСОБА_3 .
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року у складі судді Кучиної Н. Г. позов задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, які стягувалися згідно з рішенням Рівненського міського суду № 2-6016/05р від 23 листопада 2005 року.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
03 червня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення, посилаючись на те, що її не було повідомлено про судове засідання, яке відбулося 02 лютого 2012 року, а лист із судовою повісткою повернуто до суду за закінченням терміну зберігання. В документах, поданих нею до суду, вона зазначала, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, а зареєстрована за іншою адресою. Її мати, яка проживає за адресою її реєстрації, має психічні хвороби і не зовсім усвідомлює суть документів, тому жодного разу не повідомляла її про отримання судових повісток. Вона не отримувала заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року поштою, а дізналася про його існування лише 24 травня 2019 року, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 11087894.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення в цій справі залишено без задоволення.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, щопідстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки ОСОБА_2 у встановленому законом порядку і належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації та за фактичним місцем проживання. Доказів, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, суду не надано, а докази, на які посилається ОСОБА_2, досліджені судом.
02 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши поважні причини пропуску строку на таке оскарження заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року, і надати відповідні докази з цього приводу.
22 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подала до Рівненського апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що цей строк нею пропущено з поважних причин, оскільки в ухвалі Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2019 року чітко не роз`яснено строків оскарження заочного рішення від 02 лютого 2012 року, а зазначено, що його можна оскаржити в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 були присутні в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2019 року, тому строк на апеляційне оскарження заочного рішення цього суду від 02 лютого 2012 року необхідно обчислювати для відповідача з 11 вересня 2019 року по 20 вересня 2019 року. Матеріали справи не містять і заявник не надала доказів на підтвердження того, що копію ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2019 року вона отримала 23 вересня 2019 року. Наведені ОСОБА_2 доводи не містять конкретних об`єктивних причини пропуску строку на апеляційне оскарження і вона не надала доказів наявності об`єктивних перешкод, які завадили їй вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
27 листопада 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що її заява про перегляд заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року розглядалася за правилами ЦПК України в редакції, яка набула чинності 15 грудня 2017 року. В ухвалі Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2019 року чітко не роз`яснено строків оскарження заочного рішення цього суду від 02 лютого 2012 року, а зазначено, що його можна оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Вона скористалася своїм правом та подала апеляційну скаргу у строк, передбачений частиною першою статті 354 ЦПК України, однак апеляційний суд помилково послався на пункт 13 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України та застосував частину першу статті 294 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року (далі - ЦПК України 2004 року).
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Рівненського міського суду Рівненської області.
23 грудня 2019 року справа № 2-4036/11 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року в цій справі позов задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які стягувалися згідно з рішенням Рівненського міського суду № 2-6016/05р від 23 листопада 2005 року.
03 червня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення в цій справі залишено без задоволення. При цьому в другому абзаці резолютивної частини вказаної ухвали роз`яснено, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
02 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків. При цьому апеляційний суд послався на пункт 13 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України та виходив з того, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених частиною четвертою статті 231, частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року, і заявник не порушує питання про поновлення цього строку.
На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду 22 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому послалася на те, що апеляційну скаргу вона подала в строк, передбачений частиною першою статті 354 ЦПК України, відповідно до роз`яснень, викладених в ухвалі Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2019 року.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пунктом 13 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статі 231 ЦПК України 2004 року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.