Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 201/74/18
провадження № 61-5063св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2019 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області (далі - РСЦ МВС в Дніпропетровській області) про поновлення на роботі, посилаючись на те, що з 01 листопада 2016 року вона перебула у трудових відносинах з відповідачем та працювала на посаді провідного консультанта-адміністратора Територіального сервісного центру (далі - ТСЦ) 1249. Наказом від 08 листопада 2017 року № 293 "Про застосування стягнень до працівників ТСЦ 1249 РСЦ МВС в Дніпропетровській області" їй було оголошено догану за грубі помилки в роботі та неналежне виконання своїх посадових обов`язків, що мали місце протягом лютого-жовтня 2017 року. Після застосування вказаного стягнення роботодавцем також було виявлено, що 16 червня 2017 року під час формування витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вона неправильно обрала параметри запиту (замість статусу "фізична особа" вказала "юридична особа"), внаслідок чого не було відображено накладену на підставі постанови державного виконавця заборону на відчуження належного ОСОБА_2 автомобіля "Mersedes Benz GI 550", номерний знак НОМЕР_1 . 25 жовтня 2017 року під час проведення перереєстрації транспортного засобу вказана помилка була виявлена у ТСЦ 6141 РСЦ МВС України в Тернопільській області. Наказом від 05 грудня 2017 року її було звільнено із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Вважає своє звільнення незаконним, оскільки, не провівши службове розслідування та не з`ясувавши всіх обставин, відповідач залишив поза увагою те, що в період літніх відпусток обсяг її роботи та навантаження значно збільшилися. При цьому вона не порушила норм законодавства, яке регулює діяльність органів з надання сервісних послуг, а допущена нею технічна помилка не призвела до будь-яких шкідливих наслідків. Крім того, вона вже отримала догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, а отже, понесла дисциплінарне стягнення за допущені помилки. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила поновити її на посаді провідного консультанта-адміністратора ТСЦ 1249 РСЦ МВС в Дніпропетровській області.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 червня 2018 року у складі судді Ходаківського М. П. позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного консультанта-адміністратора ТСЦ 1249 РСЦ МВС в Дніпропетровській області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 липня 2018 року допущено до негайного виконання рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 червня 2018 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного консультанта-адміністратора ТСЦ 1249 РСЦ МВС в Дніпропетровській області.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України стало заходом стягнення за проступок, який вона вчинила 16 червня 2017 року, тобто до моменту притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани згідно з наказом від 08 листопада 2017 року № 293. Однак за передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Під час розгляду справи відповідач не навів конкретних фактів допущеного позивачем невиконання обов`язків після застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а отже, звільнив працівника з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для поновлення її на роботі.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2019 року апеляційну скаргу РСЦ МВС в Дніпропетровській області задоволено. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 червня 2018 року та додаткове рішення цього суду від 02 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України через систематичне невиконання без поважних причин покладених на неї трудовим договором обов`язків є законним та обґрунтованим. Твердження ОСОБА_1, з якою помилково погодився місцевий суд, про те, що подія дисциплінарного проступку, за який було винесено наказ про звільнення, відбулася в часі раніше від винесення роботодавцем наказу про оголошення догани, у зв`язку з чим відсутні ознаки систематичності порушення нею вимог посадової інструкції, є безпідставними. Проступок, який позивач вчинила 16 червня 2017 року, було виявлено адміністрацією відповідача лише 15 листопада 2017 року, та, з урахуванням наказу від 08 листопада 2017 року про оголошення догани, 05 грудня 2017 року винесено наказ про її звільнення. Отже, вчиненні позивачем дисциплінарні проступки, які полягали в порушенні нею вимог посадової інструкції, мають ознаки систематичності (повторності), що за змістом пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України є підставою для звільнення працівника.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2019 року, а рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 червня 2018 року залишити в силі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що після винесення 08 листопада 2017 року наказу про оголошення догани вона не порушувала своїх трудових обов`язків, у зв`язку з чим у відповідача не було правових підстав для її звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Крім того, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 15 листопада 2017 року та наданими нею письмовими поясненнями від 21 листопада 2017 року підтверджується, що проступок, який вона вчинила 16 червня 2017 року, виявлено відповідачем 25 жовтня 2017 року, у зв`язку з чим відповідач міг притягнути її до дисциплінарної відповідальності не пізніше 25 листопада 2017 року.
У квітні 2019 року РСЦ МВС в Дніпропетровській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Проступок, який позивач вчинила 16 червня 2017 року, було виявлено лише 15 листопада 2017 року, оскільки саме в цей день до керівника РСЦ МВС в Дніпропетровській області Жолудєва В. В., якому належить право застосовувати дисциплінарні стягнення, надійшла доповідна записка т. в. о. начальника ТСЦ 1249.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
02 квітня 2019 року справа № 201/74/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 367, частини першої статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судами встановлено, що 01 листопада 2016 року ОСОБА_1 була призначена на посаду провідного консультанта-адміністратора ТСЦ 1249 РСЦ МВС в Дніпропетровській області.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу II посадової інструкції провідного консультанта-адміністратора ТСЦ 1249, затвердженої наказом РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 30 листопада 2016 року № 221 (далі - Посадова інструкція), з якою позивач була ознайомлена 29 грудня 2016 року, провідний консультант-адміністратор ТСЦ безпосередньо здійснює робочий процес реєстраційно-екзаменаційної діяльності: прийом документів від громадян, їх відпрацювання і своєчасна видача, а також оформлення договорів купівлі-продажу та їх обліку. Провідний консультант-адміністратор проводить реєстрацію (перереєстрацію), облік транспортних засобів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб - власників транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію тимчасових реєстраційних талонів та державних номерних знаків на транспортні засоби; обмінює реєстраційні документи та державні номерні знаки на транспортні засоби.
За змістом пункту 3 розділу II Посадової інструкції провідний консультант-адміністратор безпосередньо проводить введення інформації по транспортних засобах, що реєструються, перереєструються та знімаються з обліку, з подальшою роздруківкою бланків, облікових карток, запитів згідно з накладеною резолюцією на заяві, і відповідає за повноту і якість введеної інформації.
Під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, провідний консультант-адміністратор проводить перевірку за відповідними реєстрами автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби (пункт 7 розділу II Посадової інструкції).
Також згідно з розділом IV Посадової інструкції провідний консультант-адміністратор несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України.
Наказом РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 08 листопада 2017 року № 293 "Про застосування стягнень до працівників ТСЦ 1249 РСЦ МВС в Дніпропетровській області" за грубі помилки в роботі та неналежне виконання своїх посадових обов`язків провідним консультантам-адміністраторам ТСЦ 1249, зокрема ОСОБА_1 оголошено догану.
Підставою для винесення вказаного наказу став висновок комплексної перевірки від 08 листопада 2017 року № 31/4-4146, складений комісією РСЦ МВС в Дніпропетровській області, в якомузазначено, зокрема про порушення позивачем положень нормативно-правових актів щодо порядку проведення реєстраційних дій з транспортними засобами, що мали місце: 09, 10, 17 і 24 лютого, 04 квітня, 08 та 29 червня, 25 липня, 29 вересня, 03 і 04 жовтня 2017 року. Згідно з наданими поясненнями ОСОБА_1 визнала, що допустила недоліки в роботі у зв`язку з великим навантаженням.
Судами також встановлено, що 16 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до ТСЦ 1249 із заявою про зняття з обліку для реалізації автомобіля "Mersedes Benz GI 550" 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .
Під час формування витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна провідний консультант-адміністратор ОСОБА_1 неправильно внесла відомості про власника транспортного засобу, в результаті чого не було відображено накладену на підставі постанови державного виконавця заборону на відчуження автомобіля.
В подальшому автомобіль "Mersedes Benz GI 550" був знятий з обліку для реалізації.