Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 760/4682/18
провадження № 61-10896св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Юрій Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк Олександр Борисович,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 квітня 2019 року у складі судді Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Савенко Т. І., треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (далі - Київський МНО) Сташкова А. Г., приватний нотаріус Київського МНО Черниш Ю. В., приватний нотаріус Київського МНО Гнідюк О. Б., про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на квартиру, скасування державної реєстрації права власності та витребування квартири з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат по материнській лінії ОСОБА_6, після смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 . Однак нотаріус відмовився видати йому свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів та належних доказів родинних відносин між ним та ОСОБА_6 . Крім того, під час вчинення дій, необхідних для прийняття спадщини, йомустало відомо, що 07 серпня 2017 року, тобто вже після смерті його брата, ОСОБА_2 продав указану квартиру ОСОБА_3 . Зі змісту договору купівлі-продажу вбачається, що при відчуженні спірного майна ОСОБА_2 діяв на підставі довіреності, посвідченої 29 травня 2005 року приватним нотаріусом Київського МНО Гнідюком О. Б. Однак з точки зору закону представництво за довіреністю припиняється в разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. Таким чином, ОСОБА_2 не мав належних повноважень на вчинення вказаного правочину від імені померлого ОСОБА_6 . Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: встановити факт родинних відносин, а саме те, що він є рідним братом ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 07 серпня 2017 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на вказану квартиру; витребувати спірне нерухоме майно з незаконного володіння ОСОБА_3 .
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. позов задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 07 серпня 2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Чернишем Ю. В., зареєстрований в реєстрі за № 1849. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є рідними братами. Представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі смерті особи, яка видала довіреність. Встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності, був укладений 07 серпня 2017 року. Отже, на час вчинення вказаного правочину видана на ім`я ОСОБА_2 довіреність припинила свою дію, що свідчить про недійсність оспорюваного договору купівлі-продажу. Також підлягає задоволенню позовна вимога про визнання права власності на спадкове майно, оскільки через відсутність правовстановлюючих документів на спірну квартиру ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку. Зважаючи на те, що визнання судом недійсним єдиного вчиненого між відповідачами правочину щодо відчуження квартири є ефективним способом захисту порушених прав позивача, то витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 суперечитиме вимогам закону.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, у лютому 2019 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику слід було надати оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в сумі 15 234 грн.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції задоволено три позовні вимоги немайнового та одну вимогу майнового характеру, за які при поданні позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в розмірі 10 924,40 грн. Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 16 386,60 грн (10 924,40 грн х 150 %). Оскільки ОСОБА_3 сплачено судовий збір в розмірі 1 152,60 грн, то їй необхідно доплатити 15 234 грн (16 386,60 грн - 1 152,60 грн).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року постановлено вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не виконано вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не сплачено судовий збір у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У червні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 19 квітня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що вона не отримувала ухвали Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з чим була позбавлена можливості своєчасно усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду. Крім того, рішення місцевого суду оскаржувалося лише в частині встановлення факту родинних відносин, а тому вона правильно сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Солом`янського районного суду міста Києва.
03 вересня 2019 року справа № 760/4682/18 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.