Постанова
Іменем України
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 462/3327/18
провадження № 61-4466св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року у складі судді Курій Н. М.,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення частки в натурі та визначення грошової компенсації.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року відкрито провадження у зазначеній справі.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції з підстав недотримання при відкритті провадження у справі правил підсудності, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року повернуто заявнику.
Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, апеляційний суд, виходив із того, що 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, відповідно до якого пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України, яким передбачалась можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності, виключено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ОСОБА_3 , не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм процесуального права, зокрема застосування статей 3, 362 ЦПК України. Апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу заявнику, оскільки Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX, яким виключено пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України, не має зворотної дії в часі, а апеляційну скаргу вона подала засобами поштового зв`язку 16 січня 2020 року, тобто до набрання чинності вищезазначеним законом.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року справу № 462/3327/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення частки в натурі та визначення грошової компенсації призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення частки в натурі та визначення грошової компенсації.