ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 813/5096/17
адміністративне провадження № К/9901/63946/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кооперативу "Добробут-АЗК" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 (суддя - Качур Р.П.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 (судді - Сеник Р.П., Онишкевич Т,В., Попко Я.С.) у справі за позовом Кооперативу "Добробут-АЗК" до Львівської міської ради, треті особи: Підприємство об`єднання громадян "Львівське учбово-виробниче підприємство" Українського товариства сліпих, громадська організація "Всеукраїнська організація інвалідів "Українське товариство сліпих" про визнання протиправним і скасування рішення,
встановив:
У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 08.06.2017 №2113 "Про надання підприємству об`єднанню громадян "Львівське учбово-виробниче підприємство "Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Замарстинівській, 135 .
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.07.2007 між Львівською міською радою та Кооперативом "Добробут-АЗК" укладено договір оренди землі, відповідно до п. 2 якого земельна ділянка на вул. Замарстинівській, 135 в м. Львові (кадастровий номер 4610137500:05:003:0103) площею 0,7045 га, передана в оренду на 5 років до 07.06.2012.
В подальшому, відповідно до п. 8 Договору строк його дії було продовжено до 07.06.2017.
На пленарному засіданні Львівської міської ради 18.05.2017 розглядалось питання продовження строку дії договору оренди цієї ж земельної ділянки, водночас проект такої ухвали не набрав необхідної кількості голосів. При цьому, позивача не повідомлено про дату та час розгляду цього питання, позивач не брав участі у розгляді цього питання, про прийняті рішення також дізнався із сайту відповідача.
Ухвалою Львівської міської ради від 08.06.2017 №2113 підприємству об`єднанню громадян "Львівське учбово-виробниче підприємство "Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,7045 га (кадастровий номер 4610137500:05:003:0103) на вул. Замарстинівській, 135 для обслуговування відкритої автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі транспорту, зв`язку.
У вересні 2017 року директор Кооперативу "Добробут-АЗК" звернувся до відповідача із заявою про скасування ухвали Львівської міської ради від 08.06.2017 №2113.
22.09.2017 позивач звернувся до Шевченківського районного суду із позовом до Львівської міської ради про скасування цієї ухвали. У зв`язку зі змінами у процесуальних кодексах позивач подав заяву про залишення цього позову без розгляду, з метою подання такої до адміністративного суду. 20.12.2017 року цю позовну заяву у Шевченківському районному суді залишено без розгляду.
29.12.2017 року позивач звернувся із відповідною позовною заявою до Львівського окружного адміністративного суду.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач неправомірно надав підприємству об`єднанню громадян "Львівське учбово-виробниче підприємство "Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих" дозвіл на виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку, оскільки така вже більше 40 років знаходиться в його користуванні.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 відкрито провадження у даній справі.
Після відкриття провадження у справі від представників відповідача та третьої особи до суду надійшли клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском строків звернення до суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2018, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позовну заяву залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суди виходили з того, що з моменту оприлюднення оскаржуваного рішення на офіційному сайті відповідача - 15.06.2017, останній мав достатньо часу, щоб дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, перешкод в цьому у нього не було, і з даного приводу належних і допустимих доказів зворотного ним не надано.
Крім того, позивачем жодним чином не підтверджено факт, що про оскаржуване рішення йому стало відомо саме 01.09.2017, а не будь-якого іншого дня.
Суди дійшли висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є безпідставним та необґрунтованим, а матеріали адміністративної справи не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску строків звернення до суду.
З ухваленими у справі рішеннями судів позивач не погодився та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо визначення моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав.
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в яких він просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суди виходили з того, що даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів, і позивачем пропущено, встановлений КАС України, шестимісячний строк звернення до суду, а поважних причин пропуску такого позивачем не наведено.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.