ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 460/2442/19
адміністративне провадження № К/9901/6515/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (суддя - Нор У.М.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (судді: Шавель Р.М, Запотічний І.І. та Кузьмич С.М.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (надалі також - Відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 7 лютого 2019 року № Ф-71640-51У, від 10 травня 2019 року № Ф-71640-51У.
Обґрунтовуючи протиправність зазначених індивідуальних актів, Позивач послався на те, що він є застрахованою особою, перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством "Українська геологічна компанія", яке в свою чергу виплачує йому заробітну плату, отримує та перераховує до відповідних бюджетів усі обов`язкові платежі, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Так, за 2017 рік з нарахованого за основним місцем роботи доходу у 70484,80 грн та за 2018 рік з доходу за основним місцем роботи 82649,34 грн роботодавцем сплачено 18182,85 грн єдиного внеску. Зауважує, що у вільний від роботи час нерегулярно здійснює адвокатську практику на підставі відповідного свідоцтва, зареєстрований належним чином як самозайнята особа, є платником єдиного соціального внеску як фізична особа, яка забезпечує себе роботою самостійно, зазначаючи, що згідно з укладеними цивільно-правовими договорами отримує відповідні доходи не за основним місцем роботи, з яких сплачує самостійно єдиний внесок у встановленому порядку. Водночас Відповідач здійснив нарахування позивачу єдиного внеску як самозайнятій особі за аналогічний період, протягом якого його роботодавець вже сплатив за нього єдиний внесок. Відтак, оскаржувані вимоги, на думку Позивача, порушують його права як застрахованої особи, що означає безпідставне стягнення єдиного соціального внеску у подвійному розмірі.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, позов залишено без задоволення.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Позивач не є найманим працівником у межах незалежної професійної (адвокатської) діяльності, а відтак обставина наявності трудових взаємовідносин із ДП "Українська геологічна компанія" не звільняла його від обов`язку зі сплати ЄСВ в межах відносин здійснення ним адвокатської діяльності, в рамках якої він також отримував відповідні доходи. При цьому, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем, платник єдиного внеску, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та не врахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, просив скасувати ухвалені у справі судові рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
В касаційній скарзі Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, не врахували судову практику Верховного Суду, відповідно до висновків якої якого особа, яка зареєстрована самозайнята особам, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
21 вересня 20120 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він зазначив про те, що за результатами розгляду його касаційної скарги Верховним Судом, індивідуальну податкову консультацію, якою податковими органами повідомлено про необхідність сплати єдиного соціального внеску Позивачем, як особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, навіть за умови перебування в трудових відносинах та сплати єдиного соціального внеску за нього роботодавцем, скасовано. Головним управлінням ДПС у Рівненській області видано нову індивідуальну податкову консультацію, якою надано роз`яснення, згідно з якими ОСОБА_1, який перебуває у трудових правовідносинах і мінімальний страховий платіж за якого сплачує роботодавець, не зобов`язаний сплачувати єдиний внесок як самозайнята особа, за періоди, в яких не отримував доходу від провадження діяльності за неосновним місцем роботи як адвокат.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що йому видано відповідне свідоцтво за від 8 жовтня 2013 року № 1075
1 січня 2015 року Позивач прийнятий на посаду заступника начальника партії Державного підприємства "Українська геологічна компанія".
За 2017 рік та 2018 рік роботодавець Позивача ДП "Українська геологічна компанія" сплачувало єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівника ОСОБА_1, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу.
На звернення Позивача про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм законодавства з питань нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Відповідач надав індивідуальну податкову консультацію від 06 березня 2019 року № 2525/ФОП/17-00-13-02-04, в якій зазначено про необхідність сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 1 січня 2017 року навіть за умови перебування в трудових відносинах та сплати єдиного соціального внеску за Позивача роботодавцем.
Позивач оскаржив цю податкову консультацію до суду
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 у справі № 857/7846/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) станом на 30 квітня 2019 року за Позивачем обліковується борг (недоїмка) зі сплати єдиного соціального внеску в загальній сумі 19379 грн. 39 коп. за 2017-2018 роки та І квартал 2019 року.
У зв`язку із чим Відповідачем прийнято вимоги про сплату боргу (недоїмки):
- від 7 лютого 2019 року № Ф-71640-51У на суму 16625 грн. 21 коп., яка включає суму заборгованості з єдиного соціального внеску за 2017 та 2018 роки (а.с.12);
- від 10 травня 2019 року № Ф-71640-51У на суму 2754 грн. 18 коп. на суму недоїмки за І квартал 2019 року.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі також - Закон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дано визначення поняттю "працівник". Згідно з цією нормою це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;
За змістом пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі також - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 13 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.