ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 460/1904/19
адміністративне провадження № К/9901/5254/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 про зупинення провадження у справі №460/1904/19 (головуючий суддя: Глушко І.В., судді: Довга О.І., Запотічний І.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-
В С Т А Н О В И В:
У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення";
зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період із березня 2012 року по липень 2017 року на суму пенсії 114 686,63 грн відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 позов задоволено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2019.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
24.02.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 21.02.2020, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
На переконання скаржниці відсутні підстави для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а, оскільки правовідносини не є подібними.
Звертає увагу, що предметом спору у справі, що розглядається, є визнання протиправними дій та зобов`язання управління Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату позивачу недоотриманої пенсії згідно з постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 22.12.2009 у справі №2а-2515/2009.
Проте предметом спору у справі №510/1286/16-а (яка переглядається Верховним Судом) є визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України щодо неврахування для обчислення сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат; зобов`язання здійснити перерахунок пенсії.
Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
16.04.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволені касаційної скарги, наполягає на наявності підстав для зупинення провадження у справі.
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за результатом повторного автоматизованого розподілу, проведеного у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, визначено наступний склад суду: головуючий суддя -Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Шарапа В.М.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
З урахуванням положень пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що формування відповідних правових позицій Великою Палатою Верховного Суду у справі №510/1286/16-а, враховуючи строки звернення позивача з даним позовом, може вплинути на наслідки розгляду цієї справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого відповідачем клопотання та необхідність зупинення провадження у справі №460/1904/19 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02.04.2019 на підставі частини п`ятої статті 346 КАС України передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 510/1286/16-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд зазначив що виняткова проблема полягає у необхідності формування відповідних правових позицій, для чого потрібно надати відповіді на такі питання:
1. Чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб`єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?