ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 120/62/20-а
адміністративне провадження № К/9901/21031/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року (головуючий-суддя: Воробйова І.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року (головуючий -суддя: Ватаманюк Р.В., судді: Полотнянко Ю.П., Драчук Т. О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (далі - відповідач, УПСЗН Вінницької РДА), в якому просила:
- визнати бездіяльність відповідача щодо невчасного розгляду заяви про призначення житлової субсидії;
-зобов`язати відповідача надати свої рішення на заяву позивача датовану 09.12.2019.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2020 позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.07.2020 ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився Сьомий апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що позивачка була належним чином повідомлена про дату час та місце судового розгляду (12.03.2020 та 31.03.2020), однак двічі не прибула в судове засідання, про причини неприбуття не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не направляла, а також суди врахували, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а матеріали справи скерувати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У скарзі заявниця посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції не враховані поважні причини її неприбуття в судові засідання, а також неможливість повідомити про такі причини через запровадження карантину.
Відповідач надіслав до Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення скарги заперечує.
Провадження в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 09.09.2020 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою від 03 листопада 2020 року Верховний Суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено ч. 3 ст. 328 КАС України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у ч. 3 ст. 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є обґрунтованими з огляду на наступне.
Частиною п`ятою статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зміст наведених норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за існування сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Так, судами встановлені та матеріалами справи підтверджені наступні обставини.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до положень статті 263 КАС України у письмовому провадженні.
17 лютого 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено з посиланням на відповідні докази про те, що позовна заява подана від імені ОСОБА_1 по цій справі не містить особистого підпису ОСОБА_1, а підписана ОСОБА_2 без надання жодного доручення. На підтвердження надано ряд документів в тому числі позовні заяви за позовом інших фізичних осіб з ідентичним позивачу у цій справі підписом.