ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 200/10304/19-а
касаційне провадження № К/9901/9113/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (суддя Стойка В.В.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (судді: Гайдар А.В. (головуючий), Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.)
у справі № 200/10304/19-а
за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ"
до Офісу великих платників податків ДПС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (далі - ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2019 року № 0001584706.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що суми податку на додану вартість у розмірі 213 353 591 грн на підставі отриманих від контрагентів-постачальників та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на виконання пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України були включені до складу податкового кредиту у періоді квітень 2017 року - травень 2018 року. Положення Податкового кодексу України не зобов`язують ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" вимагати у продавця підтвердження факту користування ним пільгою з податку на додану вартість, наявності факту подачі або своєчасної подачі заяви на відмову від пільги з податку на додану вартість. Неподання або відсутність подання заяви на відмову від пільги ніяким чином не спростовує виконання податкових зобов`язань з податку на додану вартість постачальниками, які у даному випадку нарахували податкові зобов`язання з податку на додану вартість та зареєстрували податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 27 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, адміністративний позов ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" задовольнив.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 213 353 591 грн на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, які прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідачем не надано доказів того, що контрагенти ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" - постачальники вугілля не задекларували свої зобов`язання з податку на додану вартість на зазначені в акті перевірки суми. Суди дійшли висновку, що позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, які вчинені його контрагентами.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що при здійсненні операцій із постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД платник ПДВ відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України застосовує тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ та має можливість відмовитися від нього чи призупинити його застосування на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви у терміни, визначені вказаною нормою. Здійснення платником податку операцій, передбачених пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, без застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ та із застосуванням касового методу, передбаченого пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, у разі порушення платником процедури подання заяви про відмову від використання пільги є порушенням норм Податкового кодексу України. Враховуючи, що контрагенти позивача заяви про відмову/призупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, за період, що перевірявся, не подали або подали з порушенням граничного терміну їх подання, позивач не мав правових підстав для формування податкового кредиту в сумі 213 353 591 грн.
Верховний Суд ухвалою від 16 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків, якими мотивовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що порушення контрагентами (ТОВ "ІНКОСТІЛ ГРУП", ПАТ "Харківський коксовий завод", ТОВ "СОЛКОМ 555", ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" та ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ") строків подання/відсутність подання заяви на відмову від пільги ніяким чином не спростовує виконання постачальниками податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Так, вищезазначені контрагенти нарахували податкові зобов`язання з податку на додану вартість, зареєстрували податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, використавши при цьому суму ліміту зі своїх спеціальних рахунків в СЕА ПДВ, відобразили ці суми в складі податкових декларацій із податку на додану вартість та сплатили податок до бюджету.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 00191158; 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1) пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою.
У період із 15 березня до 04 квітня 2019 року Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС провело документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання достовірності формування податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ "ІНКОСТІЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 32856305), ПАТ "Харківський коксовий завод" (код ЄДРПОУ 24481702), ТОВ "СОЛКОМ 555" (код ЄДРПОУ 35477509), ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" (код ЄДРПОУ 32490244), ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ" (код ЄДРПОУ 22161169) за період із квітня 2017 року до грудня 2018 року, за результатами якої склало акт від 11.04.2019 № 40/28-10-47-06-00191158.
Відповідно до висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 194, пункту 200.1, абзацу "б" пункту 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.3, 201.10, 201.14, 201.15 статті 201, пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" завищено:
- суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) на суму ПДВ 213 353 591 грн, зокрема за періоди: квітень 2017 року - 1 237 550 грн, червень 2017 року - 22 617 грн, серпень 2017 року - 2770 грн, вересень 2017 року - 54 471 грн, жовтень 2017 року - 4 423 280 грн, листопад 2017 року - 25 733 328 грн, грудень 2017 року - 11 499 998 грн, січень 2018 року - 25 333 330 грн, лютий 2018 року - 27 457 280 грн, березень 2018 року - 66 166 660 грн, квітень 2018 року -51 404 487 грн, травень 2018 року - 17 820 грн;
- суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок, зокрема за періоди: квітень 2017 року - 1 237 550 грн, червень 2017 року - 22 617 грн, серпень 2017 року - 2770 грн, вересень 2017 року - 54 471 грн, жовтень 2017 року - 4 423 280 грн, листопад 2017 року - 25 733 328 грн, грудень 2017 року - 11 499 998 грн, січень 2018 року - 25 333 330 грн, лютий 2018 року - 27 457 280 грн, березень 2018 року - 66 166 660 грн, квітень 2018 року - 51 404 487 грн, травень 2018 року - 17 820 грн.
Підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства стало включення ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "ІНКОСТІЛ ГРУП", ПАТ "Харківський коксовий завод", ТОВ "СОЛКОМ 555", ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" та ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ" за період квітень 2017 року - грудень 2018 року, за господарськими операціями з постачання вугілля, за якими відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовується тимчасовий режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість. Оскільки вищезазначені підприємства заяви про відмову/призупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, за період, що перевірявся, не подали або подали з порушенням граничного терміну їх подання, то це, на думку контролюючого органу, позбавляє позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від постачальників.
16 травня 2019 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0001584706, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 213 353 591 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 106 676 795,50 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення скарга позивача рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 29 липня 2019 року № 36116/6/99-99-11-04-02-25 залишена без задоволення.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та обставинам, встановленим судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).