ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 816/1707/15
касаційне провадження № К/9901/26092/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області)
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року (головуючий суддя - Бойко С.С.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Подобайло З.Г., судді - Григоров А.М., Тацій Л.В.)
у справі № 816/1707/15
за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2015 року Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі - КП "Полтававодоканал"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 травня 2015 року № 0000342301, від 06 травня 2015 року № 0000352301, від 06 травня 2015 року № 0073061702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2006,21 грн за основним платежем та 1003,11 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 09 липня 2015 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2015 року № 0073061702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2006,21 грн за основним платежем та 1003,11 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 03 вересня 2015 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року скасував у частині відмови в задоволенні позовних вимог. У цій частині прийняв нову постанову, якою позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 06 травня 2015 року № 0000342301 та від 06 травня 2015 року № 0000352301. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ДПІ у м. Полтаві звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, зазначає, що в охоплений перевіркою період платник здійснював перерахування коштів на профілактичний огляд працівників, які не підпадають під перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, а відтак повинен був оподатковувати такі суми податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Крім того вказує, що договором про реструктуризацію боргу від 12 червня 2001 року, укладеним між КП "Полтававодоканал" та Відкритим акціонерним товариством "Карлівський машинобудівний завод", передбачено, що виплата заборгованості буде проводитися з січня 2012 року щомісячними платежами, проте жодних доказів на підтвердження проведення таких платежів позивачем не представлено. Відтак за розглядуваним зобов`язанням у сумі 1287794,56 грн минув строк позовної давності, а тому ця сума є безнадійною заборгованістю та відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) підлягає включенню до складу інших доходів платника.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 червня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у м. Полтаві.
21 липня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування, зокрема, судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому наголосив, що договір про реструктуризацію боргу від 12 червня 2001 року продовжує діяти до дати останнього платежу - до грудня 2026 року включно.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку КП "Полтававодоканал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 17 квітня 2015 року № 1700/16-01-22-01-09/03361661.
За її наслідками ДПІ у м. Полтаві дійшла висновку про порушення позивачем вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 ПК України з огляду на неутримання податку на доходи фізичних осіб на загальних підставах у сумі 2006,21 грн. із коштів, перерахованих за профілактичний огляд працівників, які не підпадають під перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам.
Крім того під час контрольного заходу виявлено порушення платником підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України у зв`язку з безпідставним неврахуванням у третьому кварталі 2011 року в складі інших доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 1287794,56 грн перед Відкритим акціонерним товариством "Карлівський машинобудівний завод", щодо якої минув термін позовної давності.
На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказані порушення відповідачем 06 травня 2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0073061702, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2006,21 грн за основним платежем та 1003,11 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000342301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 128779,00 грн за основним платежем та 32194,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000352301, згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1287795,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом зазначених актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України загальним оподатковуваним доходом є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Водночас підпунктом 165.1.19 пункту 165.1 статті 165 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов`язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов`язкового державного соціального медичного страхування.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що в 2012 році працівники КП "Полтававодоканал", безпосередньо причетні до водопостачання, проходили медичний огляд у другій міській клінічній лікарні м. Полтави, на підтвердження чого надано списки працівників та акти виконаних робіт (послуг).
У зв`язку з тим, що позитивний висновок медичного обстеження є передумовою прийняття на роботу на підприємство позивача, витрати з проходження попереднього медичного огляду були компенсовані платником працівникам на підставі належним чином оформлених авансових звітів.
Відповідно до статті 17 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) роботодавець зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.