ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 814/2584/14
касаційне провадження № К/9901/27203/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року (головуючий суддя - Птичкіна В.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Осіпов Ю.В.; судді: Золотніков О.С., Скрипченко В.О.)
у справі № 814/2584/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комелектронпром"
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комелектронпром" (далі - ТОВ "Комелектронпром"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 серпня 2014 року № 0015032201 та від 28 серпня 2014 року № 0015042201.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 11 листопада 2014 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2014 року № 0015032201 у повному обсязі та від 28 серпня 2014 року № 0015042201 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 225114,65 грн, у тому числі 180091,52 грн за основним платежем та 45023,13 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 жовтня 2015 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року в частині задоволення адміністративного позову, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року та прийняти нове рішення у справі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує на фіктивному характері господарських операцій із придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей та підрядних (монтажних і ремонтних) робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Укравтовантаж", Приватного підприємства "Промкомплект Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Трейдінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспецснаб-Юг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготех-Ком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінструмент-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзагроком-Н", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім КП "Інститут енергетичних досліджень", Приватного підприємства "Тісона". Крім того, звертає увагу на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року у справі № 761/30076/14-к, яким ОСОБА_1 (засновника та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Інвест") визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.
19 грудня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також вказав, що має всі первинні документи, які свідчать про фактичне отримання товарів/послуг та їх подальше використання платником у власній господарській діяльності й, відповідно, обумовлюють право на включення розглядуваних сум до складу податкового обліку. Щодо вироку у справі № 761/30076/14-к, то ТОВ "Комелектронпром" наголосило, що, враховуючи те, що юридична відповідальність має бути індивідуальною, позивач не може нести відповідальність за порушення, вчинені іншою особою.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Комелектронпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, результати якої оформлено актом від 19 серпня 2014 року № 653/14-03-22-01/20871808.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на неправомірне формування даних податкового обліку за наслідками придбання електромонтажного товару (перехідників, сальників, профілів, ізоляторів тощо) в Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Укравтовантаж", електромонтажного товару в Приватного підприємства "Промкомплект Україна", електромонтажного товару (кабелю, проводу, затискача тощо) в Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕК", робіт з монтажу кондиціонерів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Трейдінг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Інвест", електромонтажного товару (з`єднувачів, стрічок, дюбелів) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспецснаб-Юг", робіт з ремонту системи кабельних трас елеватора та інших електромонтажних робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготех-Ком", інструментів для здійснення поточної діяльності в Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінструмент-Україна", проводу в Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзагроком-Н", електромонтажного обладнання (затискачів, скріпок тощо) в Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім КП "Інститут енергетичних досліджень", піску в Приватного підприємства "Тісона" з підстави удаваного характеру здійснених господарських операцій.
Обґрунтовуючи свою позицію, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва зазначала, що контрагенти платника зареєстровані на підставних осіб, у них відсутні трудові та виробничі ресурси, основні та транспортні засоби, підприємства не знаходяться за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням.
Також відповідач звертав увагу на неподання позивачем товарно-транспортних накладних, подорожніх листів або інших документів, які б підтверджували перевезення та, як наслідок, товарний характер операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей.
На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказані порушення контролюючим органом 28 серпня 2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0015032201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 177237,00 грн за основним платежем та 39159,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0015042201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 180091,52 грн за основним платежем та 45023,13 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи позов у цій частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактичне виконання спірних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами, а доводи контролюючого органу про безтоварний характер спірних господарських операцій ґрунтується лише на припущеннях та неправильній юридичній оцінці обставин справи.
На переконання Верховного Суду, наведені висновки судових інстанцій є передчасними з огляду на таке.
За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.