ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 2а-11542/11/2670
адміністративне провадження № К/9901/19244/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монсанто Україна" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа Міжрегіональне головне управління - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року (суддя Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року (судді: Бужак Н.П. (головуючий), Костюк Л.О., Межевич М.В.) у справі № 2а-11542/11/2670.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Монсанто Україна" (далі - позивач, ТОВ "Монсанто Україна") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 № 0000932307/0.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 № 0000932307/0 було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.03.2011 №0000932307/0.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 № 0000932307/0, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушень позивачем вимог чинного податкового законодавства та правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Монсанто Україна" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2012 року у справі № 2а-11542/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року, адміністративний позов ТОВ "Монсанто Україна" задоволено частково.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2015 року касаційну скаргу ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення, касаційну скаргу ТОВ "Монсанто Україна" задоволено частково: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року у справі № 2а-11542/11/2670 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 № 0000932307/0 скасовано та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині - залишено без змін. Суд касаційної інстанції зазначив, що позивачем фактично відходи зернові, що утворились в результаті доробки обмолоченого насіння гібридів кукурудзи, в кількості 785 636 кг (96 % від загального об`єму відходів) були утилізовані шляхом вивезення на сміттєзвалище і лише 41 344 кг (4 %) передано на корм тваринам, на підтвердження чого позивачем до судів попередніх інстанцій було надано копії акту списання від 30.08.2010 № 88, реєстру відвантаження зерновідходів на сміттєзвалище, накладних, відомостей витрат кормів (вказані документи містяться в матеріалах справи). Однак, суди попередніх інстанцій в процесі судового розгляду не дослідили та не надали належну правову оцінку вказаним обставинам, а, отже, належним чином не встановили всі фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Монсанто Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2010.
За наслідками перевірки податковим органом складено акт від 04.03.2011 № 2157/23-07/21681926 у якому відображено виявлені під час перевірки порушення вимог чинного законодавства України, а саме: п.4.2 ст. 4, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження ПДВ на суму 2 243 805,00 грн. На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 № 0000932307/0, яким визначено позивачу грошове зобов`язання з ПДВ у розмірі 2 474 211,00 грн (1 979 369,00 грн - основний платіж, 494 842,00 грн - штрафні (фінансові) санкції).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Монсанто Україна" здійснювало у перевіряємому періоді виробництво готової продукції із батьківських ліній - гібридів насіння кукурудзи, реалізація якого здійснювалась відповідно до укладених договорів поставки їх суб`єктами господарювання. Виробництво гібридів насіння кукурудзи із батьківських ліній на замовлення позивача здійснювало ПАТ "Райз-Максимко" відповідно до договору від 05.05.2009 № МТО/01. Згідно з умовами договору ТОВ "Монсанто Україна" доручає, а ПАТ "Райз-Максимко" зобов`язується на не ексклюзивній основі виробити для позивача комерційне насіння кукурудзи, використовуючи батьківські лінії, надані компанією ТОВ "Монсанто Україна" згідно з інструкціями позивача та стандартами якості, переробити, упакувати і передати його повністю ТОВ "Монсанто Україна", вартість робіт з виробництва гібридів становить за умовами договору 36 470 051,00 грн.
Умовами ст. 4 вказаного договору від 05.05.2009 № МТО/01 визначено, що ТОВ "Монсанто Україна" є єдиним та ексклюзивним власником батьківських ліній, комерційного насіння та врожаю насіння на кожному етапі виробництва, переробки та зберігання. Статтею 7 договору визначено, що ТОВ "Райз-Максимко" зобов`язується зробити все, що від нього залежить, для того, щоб сертифіковане, оброблене і розфасоване в мішки комерційне насіння, яке відповідає стандартам якості, було передане ТОВ "Монсанто Україна".
У пункті 7.3 ст. 7 договору визначено, що насіння, яке не відповідає стандартам якості, ПАТ "Райз-Максимко" зобов`язується знищити за свій рахунок все насіння, вироблене за цим договором, яке в будь-який час не відповідає стандартам якості ТОВ "Монсанто Україна".ПАТ "Райз-Максимко" зобов`язується знищити таке насіння у спосіб, що затверджений ТОВ "Монсанто Україна" і гарантує, що знищене насіння ніколи не використовуватиметься для посіву. ПАТ "Райз-Максимко" повідомить позивача про будь-яке насіння, що має бути знищене згідно з цим положенням і дозволить позивачу бути присутнім під час знищення, про що складається відповідний акт.
Також ТОВ "Монсанто України" зобов`язалось сплатити виконавцю плату за виробництво, згідно положень вказаного договору.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено, що позивач в порушення п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" не визначив податкове зобов`язання з ПДВ у розмірі 1 979 368,73 грн. Також судами встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що вироблена кількість гібридів кукурудзи 125 985 п.о. була оприбуткована за даними бухгалтерського обліку за ціною, що сформована, виходячи з вартості батьківських ліній, витрат на виробництво, оплати праці та відрахування відповідальному персоналу компанії та обліковується на рах. 23 "Виробництво" та рах. 26 "Готова продукція". Відходи зернові, що утворились у результаті доробки обмолоченого насіння гібридів кукурудзи у кількості 815,226 т за даними бухгалтерського обліку не були оприбутковані.
Із п.7.3 договору від 05.05.2009 встановлено, що весь обсяг відходів підлягає утилізації, обов`язок з проведення якої покладено на ПАТ "Райз-Максимко". Акт утилізації від 26.02.2010 № 1 підтверджує утилізацію 826 980,50 кг зерновідходів з яких лише 815 226 кг були враховані відповідачем при розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ, а решта 11 754 кг вважаються мертвими відходами і у розрахунку участі не брали. Вивезення 785 636 кг зерно відходів на сміттєзвалище підтверджується актом списання Зорянської філії ПАТ "Райз-Максимко" від 30.08.2010 № 88, реєстром відвантаження зерно відходів на сміттєзвалище, а також накладними ПАТ "Райз-Максимко" про відпущення зерно відходів на сміттєзвалище з 14 вересня по 10 жовтня 2010 року.
Згідно даних Рачинської філії ПАТ "Райз-Максимко" використання іншої частини зерновідходів на корм тваринам підтверджується документально актом переробки № КАС0503 від 20.03.2010, актом переробки № КАС0504-0002 від 10.04.2010, відомостями про переміщення по підприємству товарно-матеріальних цінностей № КАС0505/0001 від 31.05.2010, відомостями про витрати кормів ПАТ "Райз-Максимко" за березень, травень 2010 року.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом було допущено арифметичну помилку в розрахунку вартості гібридів насіння кукурудзи.
Згідно актів про проведені виконавцем роботи з виробництва гібридного насіння, вартість виконаних робіт без ПДВ склала 30 391 709,51 грн. В акті перевірки відповідачем зазначено, що загальна кількість обмолоченого зерна визначена у тонах, а саме 2 503 058 тон. Згідно договору від 05.05.2009 ПАТ "Райз Максимко" виконало роботи по доробці гібридного насіння кукурудзи: калібрування, протруювання, тарування в мішки в кількості: вихід каліброваного насіння - 1 666 596 тон, відходи зернові 815,226 тон та відходи мертві 11,754 тон. Отже, 1 тонна гібридів насіння кукурудзи становить 12,14 грн, оскільки загальна кількість обмолоченого насіння становить 2 503 058 тон, а вартість 30 391 709,51 грн (30 391 709,51 грн : 2 503 058 тон = 12,12 грн). Контролюючим органом зазначено ціну 12,14 грн не за 1 тону, а за 1 кг гібридів насіння кукурудзи, що призвело до помилки у вирахуванні звичайної ціни насіння.
Щодо порушеної кримінальної справи відносно посадової особи позивача - директора ТОВ "Монсанто Україна" суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом`янському районі м Києва від 24.06.2011 її було закрито у зв`язку з відсутністю події злочину. У даній постанові слідчим було зазначено, що позивач не повинен був визначати податкове зобов`язання з ПДВ у сумі 1 979 368,73 грн по операції з безоплатного надання товарів, зокрема, передачі зернових відходів, що утворились у результаті доробки обмолоченого насіння гібридів кукурудзи, що також підтверджується висновками судово-економічної експертизи від 23.06.2011 №4955/5677/11-19. Крім того, суди зазначили, що представником відповідача в ході судового розгляду справи не було надано жодних пояснень про те, у якому саме рядку звітності позивач повинен зазначати дані про утилізований продукт.
Щодо не оприбуткування позивачем про бухгалтерському обліку відходів зернових, що утворились в результаті доробки обмолоченого насіння гібридів кукурудзи в кількості 815 226 кг суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що зерновідходи, утилізовані ПАТ "Райз-Максимко" не є активом у розумінні вимог законодавства України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно положень пункту 1.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів. Нематеріальний актив - об`єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об`єктом права власності платника податку (п.1.2).
За змістом Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного часу чи протягом 20 місяців з дати балансу.
Активи-ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.
Оскільки насіння, яке не відповідає стандартам за умовами договору, не може бути реалізоване та підлягає знищенню, не є активом у розумінні вимог законодавства України, а отже не вважається товаром, поставка якого могла б оподатковуватись ПДВ.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Закону України "Про податок на додану вартість" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.