ПОСТАНОВА
Іменем України
03 листопада 2020 року
Київ
справа №826/24999/15
адміністративне провадження №К/9901/39855/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року (головуючий суддя - Іщук І.О.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Земляна Г.В., судді - Межевич М.В., Сорочко Є.О.)
у справі №826/24999/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач, платник, Товариство, ПАТ "Укрнафта") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, контролюючий орган, далі - Кіровоградська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що під час реалізації ПАТ "Укрнафта" підакцизних товарів через власну мережу автозаправних станцій юридичним особам (приватним підприємцям), шляхом відвантаження відповідної кількості пального юридичним особам або приватним особам підприємцям, реалізації у роздріб, у розумінні приписів пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не відбувається, оскільки нафтопродукти не придбаваються з метою їх використання громадянином або іншим кінцевим споживачем в особистих некомерційних цілях, а придбаваються з метою їх використання саме у комерційній діяльності юридичної особи (іншого суб`єкта підприємницької діяльності).
Постановою Окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 27 липня 2015 року №0000212100 Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області;
- присуджено на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" з державного бюджету за рахунок асигнувань Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області судові витрати в сумі 11 099,08 грн.
Задовольняючи позовні вимоги? суди попередніх інстанцій виходили з того, що під час реалізації через мережу АЗС нафтопродуктів юридичним особам в межах укладених як усних так і письмових договорів (крім договорів роздрібної купівлі-продажу) відбувається відвантаження (продаж) нафтопродуктів для подальшого їх використання для комерційної діяльності. За таких обставин реалізація підакцизних товарів у роздріб у розумінні приписів пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не відбувається, оскільки нафтопродукти не придбаваються з метою їх використання кінцевими споживачами в особистих некомерційних цілях.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що через мережу АЗС здійснюється виключно роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, в їх вартість включений п`яти відсотковий акцизний податок і такі операції є об`єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9, п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження.
31 серпня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Підпунктом 4 пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності декларації з акцизного податку ПАТ "Укрнафта" за січень-травень 2015 року, за результатами якої складено акт від 10.07.2015 №21/2100/00135390 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки, контролюючий орган встановив порушення позивачем вимог п.п. 213.1.9. п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з акцизного податку на суму 591 951,00 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000212100 від 27.07.2015, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 739 939,00 грн, з яких за основним платежем - 591 951,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 147 988,00 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 159 КАС України (у редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (у редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Згідно з п. 14.1.4 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 статті 213 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України встановлено, що базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПК України).
Згідно з п.п. 215.3.10 п. 215.3 статті 215 ПК України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.