Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 731/92/20
провадження № 61-12886 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Антонівська сільська рада Варвинського району Чернігівської області, Варвинська районна державна адміністрація Чернігівської області, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру
у Чернігівській області на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року у складі судді Савенка А. І.
та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 липня 2020 року
у складі колегії суддів: Бобрової І. О., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області (далі ? Антонівська сільська рада), Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі ? Варвинська РДА), Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі ? ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області), в якому просила визнати
за нею у порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай), площею 4,45 га, що розташована на території Антонівської сільської ради, яка належала її чоловікові ОСОБА_2, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії ЧН № 0230769.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, яку вона прийняла, оскільки фактично вступила у володіння
та управління спадковим майном. До складу спадщини входить земельна частка (пай), площею 4,45 умовних кадастрових гектари. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну частку (пай) нотаріус їй відмовив у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа (сертифіката). Вказувала, що сертифікат на земельну частку (пай) серії ЧН № 0230769 було втрачено, а державний акт про право власності на земельну ділянку на підставі сертифіката не видавався.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанцій
Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право
на земельну частку (пай), розміром 4,45 умовних кадастрових гектари,
без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області,
що належала померлому ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0230769.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що її померлий чоловік ОСОБА_2 був включений
до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) "Перше травня" на території Антонівської сільської ради, набув за життя право на земельну частку (пай) та отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), але втратив його. Державний акт на право власності на земельну ділянку на його ім`я замість сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0230769 не видавався.
Таким чином, право на земельну частку (пай), яке належало за життя померлому ОСОБА_2, було успадковане в складі всієї спадкової маси його дружиною ОСОБА_1 . При цьому Антонівська сільська рада
і Варвинська РДА позов визнали.
Суд першої інстанції також зазначив, що ГУ Держгеокадастру
у Чернігівській області є належним відповідачем у справі, оскільки
до його повноважень належить питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що узгоджується
з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові
від 22 квітня 2019 року у справі № 171/2030/17 (провадження
№ 61-562св19).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 липня 2020 року апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області залишено
без задоволення.
Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції
в оскаржуваній частині судового рішення вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а висновки районного суду підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Суд апеляційної інстанції вказав, що ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, до повноважень якого відноситься питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, є належним відповідачем у справі за позовом про визнання права на земельну частку (пай). При цьому апеляційний суд врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 22 квітня 2019 року у справі
№ 171/2030/17 (провадження № 61-562св19); від 18 грудня 2019 року
у справі № 181/950/17 (провадження № 61-11562св19).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду,ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року
у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1
до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 липня 2020 року й ухвали у відповідній частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 731/92/20 із Варвинського районного суду Чернігівської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок
про те, що ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області є належним відповідачем у справі, оскільки таким у даній справі є Антонівська сільська рада Варвинського району Чернігівської області.
ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області є розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності і при проведенні паювання воно не було наділено повноваженнями щодо розпорядження землями колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства, визначення розміру земельної частки (паю), видачі правовстановлюючих документів на земельну частку (пай).
Також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції, не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 28 липня 2020 рокузаявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права
у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
(частиниа перша статті 4 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи
не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,
в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.