Постанова
Іменем України
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 127/5406/17-ц
провадження № 61-3765св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу 60 будинку офіцерів Збройних Сил України на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2019 року у складі суддів: Сопруна В. В., Марчук В. С., Матківської М. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - 60 будинок офіцерів Збройних Сил України,
треті особи: виконавчий комітет Вінницької міської ради, квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до 60 будинку офіцерів Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, мотивуючи його тим, що у період з 20 листопада 1974 року по 09 липня 2010 року проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у загальній черзі з 20 червня 2001 року, у першочерговій - з 27 листопада 2003 року та у позачерговій - з 30 листопада 2011 року.
У 1996 році йому за рахунок фондів Міністерства оборони України була виділена двокімнатна квартира загальною площею 49,5 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1, яку у подальшому було приватизовано ним та членами його родини - дружиною та донькою.
07 вересня 2000 року його переміщено для проходження військової служби до м. Вінниці. Оскільки за новим місцем проходження військової служби він не був забезпечений житлом, ним було подано рапорт з усіма необхідними документами для зарахування на квартирну чергу, на підставі яких рішенням житлової комісії 60 будинку офіцерів від 20 червня 2001 року зараховано на квартирний облік у Вінницькому гарнізоні при 60 будинку офіцерів. 05 березня 2005 року за рахунок коштів Міністерства оборони України йому було надано службове приміщення жилою площею 18,4 кв. м - однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказом Міністра оборони України від 09 червня 2010 року № 423 його звільнено у запас у військовому званні підполковника на підставі частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за пунктом "в" (за віком).
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 липня 2011 року шлюб між ним та дружиною ОСОБА_2 розірвано. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 грудня 2011 року визнано мирову угоду за позовом ОСОБА_2 до нього про поділ майна подружжя, відповідно до якої припинено його право власності на 1/3 частину квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням житлової комісії при 60 будинку офіцерів від 04 жовтня 2016 року, оформленим протоколом № 106, постановлено зняти його з квартирного обліку та виключити із списку військовослужбовців, які перебувають у черзі на отримання житлових приміщень, на підставі абзацу другого пункту 1.3 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 та статті 35 Житлового кодексу Української РСР як громадянина, який штучно погіршив житлові умови шляхом відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку).
Зазначав про відсутність правових підстав для зняття його з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
З урахуванням збільшених позовних вимог просив: визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії 60 будинку офіцерів Збройних Сил України оформлене протоколом №106 від 04 жовтня 2016 року у частині зняття з квартирного обліку та виключення із списків військовослужбовців, які перебувають у черзі на отримання житлових приміщень при 60 будинку офіцерів Збройних Сил України; зобов`язати житлову комісію 60 будинку офіцерів Збройних Сил України відновити становище, що існувало до порушення та поновити його на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у загальній черзі з 20 червня 2001 року, у першочерговій з 27 листопада 2003 року та у позачерговій з 30 листопада 2011 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та виключення його зі списків на отримання житлового приміщення прийнято у межах повноважень житлової комісії при 60 будинку офіцерів, на підставі пункту 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", за змістом якого повторне перебування на квартирному обліку не допускається, а тому, ураховуючи те, що при постановленні на квартирний облік у 2001 році позивач уже був забезпечений жилим приміщення за рахунок фондів Міністерства оборони України, підстави для його поновлення на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд переглядав справу неодноразово.
ПостановоюВінницького апеляційного суду від 16 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії 60 будинку офіцерів Збройних Сил України, оформлене протоколом № 106 від 04 жовтня 2016 року, в частині зняття з квартирного обліку та виключення із списків військовослужбовців, які перебувають у черзі на отримання житлових приміщень при 60 будинку офіцерів Збройних Сил України підполковника запасу ОСОБА_1, у складі сім`ї - одна особа.Зобов`язано житлову комісію 60 будинку офіцерів Збройних Сил України поновити підполковника запасу ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у загальній черзі з 20 червня 2001 року, у першочерговій з 27 листопада 2003 року та у позачерговій з 30 листопада 2011 року. Вирішено питання про судові витрати.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що законодавець наголошує не лише на погіршенні житлових умов, але і на штучності характеру такого погіршення. Тобто, маються на увазі свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону, права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду. Без доведення штучного характеру погіршення житлових умов правила частини першої статті35 ЖК УРСР не можуть бути підставою для зняття з квартирного обліку. Позивач згідно ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 грудня 2011 року відмовився від 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь іншого співвласника - колишньої дружини ОСОБА_2, у зв`язку з чим припинено право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину цієї квартири, однак відчуження спільної сумісної власності (1/3 частини квартир)и не може вважатись штучним погіршенням житлових умов у розумінні положень статті 35 ЖК УРСР, а інших даних матеріали цивільної справи не містять. Крім того, кожного року проводилась перереєстрація, де перевірялись облікові дані співробітників, та позивач продовжував перебувати на квартирному обліку при 60 будинку офіцерів Збройних Сил України. Таким чином, судом не встановлено факту штучного погіршення позивачем умов шляхом відчуження своєї частки на користь інших співвласників.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі 60 будинок офіцерів Збройних Сил України проситьскасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач при постановленні на облік в 2001 році вже був забезпечений житлом за рахунок фондів Міністерства оборони, а тому його повторне перебування на квартирному обліку суперечить статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Підполковник ОСОБА_1 штучно погіршив свої житлові умови шляхом відмови від свого права власності на 1/3 частку квартири, тому не має правових підстав для перебування на квартирному обліку.
(2) Позиція позивача
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що стаття 35 ЖК Української РСР регулює правовідносини, що виникають під час прийняття рішення про постановку військовослужбовця на квартирний облік та визначає перелік підстав, за яких у разі штучного погіршення житлових умов особу не може бути зараховано на квартирний облік. Його зараховано на квартирний облік ще 20 січня 2001 року, тому вказана норма закону не може бути застосована до спірних правовідносин. При цьому, згідно із пунктом 26 наказу Міністра оборони України № 20 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України" військовослужбовці, які приватизували свої квартири, на новому місці служби забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У період з 20 листопада 1974 року по 09 липня 2010 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у загальній черзі з 20 червня 2001 року, у першочерговій з 27 листопада 2003 року та у позачерговій з 30 листопада 2011 року.
У 1996 році позивачеві за рахунок фондів Міністерства оборони України було виділено двокімнатну квартиру загальною площею 49,5 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
12 січня 2000 року зазначену квартиру приватизовано у рівних частках позивачем та членами його сім`ї - дружиною та донькою.
07 вересня 2000 року ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби було переміщено до м. Вінниці у складі cімʼї дві особи ( ОСОБА_3 та його донька). За новим місцем проходження військової служби у м. Вінниці позивач забезпечений житлом не був.