Постанова
Іменем України
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 712/330/18-ц
провадження № 61-9770св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2018 року у складі судді Мельник І. О. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року у складі суддів: Новікова О. М., Храпка В. Д., Бондаренка С. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна адміністрація залізничного транспорту України, акціонерне товариство "Українська залізниця",
треті особи: Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач",
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України, акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов`язання вчинити дії, посилаючись на те, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2007 року стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України "Українська залізниця" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, компенсацію за невикористану щорічну відпустку та відшкодування моральної шкоди.
Разом з тим, за період його роботи на посаді директора Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (11 листопада 2005 року - 09 квітня 2008 року) не здійснювалось перерахування внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", чим порушено його право на отримання соціального захисту - пенсії на належному рівні.
Просив зобов`язати Державну адміністрацію залізничного транспорту України здійснити нарахування збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму стягнутих на його користь згідно з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2007 року коштів в розмірі 51 437 грн 30 коп. та здійснити перерахування до управління Пенсійного фонду нарахованих сум збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період роботи на підприємстві.
Остаточно уточнивши розмір позовних вимог, позивач просив зобов`язати відповідача здійснити нарахування збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму стягнутих на користь нього згідно рішення суду коштів в загальному розмірі 51 437 грн 30 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що суми, які він отримав в порядку добровільного виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2007 року, були нараховані відповідачем на його користь, що стало підставою для нарахування страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Не здобуто в ході судового розгляду і доказів, що позивач звертався до відповідача із заявою про нарахування таких страхових внесків виходячи із сум, сплачених у добровільному порядку за рішенням суду. Оскільки судом не встановлено, що Державною адміністрацією залізничного транспорту України здійснювалось нарахування сум, які підлягали виплаті позивачу на виконання рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 25 липня 2007 року, підстав для зобов`язання здійснити перерахування збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму коштів стягнутих на користь ОСОБА_1 згідно з рішенням суду в розмірі 51 437 грн 30 коп. суд не вбачає.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що нарахування страхових виплат здійснюється страховиком (роботодавцем) лише за умови фактичного нарахування заробітної плати та інших, передбачених законодавством виплат, працівникові. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на відсутність доказів такого нарахування відповідачем, тому відсутні підстави нарахування страхових внесків роботодавцем. Утримання соціальних внесків із суми стягнутої заробітної плати працівника, яку останній отримує при примусовому виконанні рішення суду, Законом України "Про виконавче провадження" також не передбачено. За таких обставин суд апеляційної інстанції не знаходить законних причин для зобов`язання здійснити перерахування збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму коштів стягнутих на користь ОСОБА_1 згідно з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2007 року.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - проситьскасувати судові рішення та задовольнити його позов, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач в порушення вимог статті 17 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не нарахував на суми, стягнуті з нього рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2007 року, та не перерахував до відповідного управління Пенсійного фонду в установлені строки страхові внески, чим порушив його право на отримання соціального захисту - пенсії на належному рівні.Відповідач повинен був виконати свій обов`язок щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків незалежно від того, чи виконано це рішення та без додаткового письмового звернення позивача про вчинення таких дій. Підставою для нарахування та сплати страхових внесків є саме рішення суду, що є обов`язковим до виконання. З огляду на це, незважаючи на відсутність фактичної сплати відповідачем стягнутої за рішенням суду суми, обов`язок щодо сплати страхових внесків виник саме з моменту набрання судовим рішенням про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заробітної плати та середнього заробітку у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, законної сили.
(2) Позиція Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця)
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує, що судом не встановлено, що Державною адміністрацією залізничного транспорту України здійснювалось нарахування сум, які підлягали виплаті позивачу на виконання рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 25 липня 2007 року, підстав для зобов`язання здійснити перерахування збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму коштів стягнутих на користь ОСОБА_1 згідно з рішенням суду в розмірі 51 437 грн 30 коп. відсутні.
3) Відмова від касаційної скарги
03 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про залишення касаційної скарги без розгляду за його підписом.
Листом Верховного Суду заявника було повідомлено про необхідність подання заяви про відмову від касаційної скарги.
На виконання вказаного листа 28 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги також за його підписом. Проте довіреність від 23 серпня 2017 року та надані заяви про відмову від касаційної скарги викликали сумніви щодо справжності підпису заявника.
У березні 2020 року на адресу ОСОБА_1 було надіслано лист судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Штелик С. П., яким роз`яснено заявнику наслідки відмови від касаційної скарги, передбачені частиною четвертою статті 398 ЦПК України, та вказано про необхідність надання суду касаційної інстанції нотаріально посвідченої заяви з метою встановлення дійсного волевиявлення заявника на вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення заявник отримав листа 03 квітня 2020 року.
Станом на момент розгляду касаційної скарги нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги або інших доказів справжності підпису останнього в указаній заяві суду касаційної інстанції не надано.
Ураховуючи відсутність доказів справжності підпису ОСОБА_1 у заяві про відмову від касаційної скарги, касаційна скарга підлягає розгляду без урахування вказаної заяви.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.