Постанова
Іменем України
29 жовтня 2020 року
місто Київ
справа № 263/14171/19
провадження № 61-21991св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк",
треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна Ірина Георгіївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діна Петрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі, у складі судді Папаценка П. І., ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2019 року про забезпечення позову, у складі судді Папаценка П. І., постанови Донецького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Кочегарової Л. М., Пономарьової О. М,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у вересні 2019 року звернувся до суду із позовом про визнання виконавчого напису від 06 серпня 2018 року № 40, вчиненого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Юдіною І. Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2008 року № 204/08И у розмірі 69 901, 19 дол. США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України (далі - НБУ) станом на 23 липня 2018 року становить 1 848 614, 14 грн таким, що не підлягає виконанню.
Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення примусового виконання оспорюваного виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом.
Заява обґрунтовувалася тим, що зазначений виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у виконавчій службі, відкрито виконавче провадження, приватним виконавцем здійснено арешт коштів боржника, зокрема, банківського рахунку, на який нараховується заробітна плата позивача.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року, відкрито провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зробив висновок, що таке судове рішення ухвалено із дотриманням норм процесуального права, оскільки позивач під час подання позову до суду дотримався правил альтернативної підсудності, тому суд першої інстанції не вправі повернути позивачу подану ним позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року, з метою забезпечення позову ОСОБА_1 зупинено примусове виконання виконавчого напису від 06 серпня 2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І. Г., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2008 року № 204/08И у розмірі 69 901, 19 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на 23 липня 2018 року становило 1 848 614, 14 грн, який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д. П., виконавче провадження № 59265842.
Суд першої інстанції визнав, що позивачем обрано правильний спосіб забезпечення позову, який пов`язаний з позовними вимогами.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив, що процесуальний закон передбачає можливість зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Суд врахував предмет позову, а також те, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження за оспорюваним виконавчим написом, у межах якого здійснюються виконавчі дії, зокрема, арешт коштів боржника у розмірі суми стягнення на доходи боржника, що свідчить по наявність ризиків подальшого стягнення та можливого відчуження належного позивачу майна.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ПАТ "ПУМБ" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, просило скасувати ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та забезпечення позову та ухвалені за наслідками їх перегляду постанови суду апеляційної інстанції, справу направити до іншого суду за встановленою підсудністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі із порушенням вимог частини дванадцятої статті 28 ЦПК України, оскільки позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, має розглядатися за місцем виконання виконавчого листа у відповідному виконавчому окрузі, де відкрито виконавче провадження. Місцем виконання оскаржуваного виконавчого напису є виконавчий округ міста Києва. Отже, позов подано із порушенням правил підсудності до Жовтневого районного суду м. Маріуполя, який незаконно відкрив провадження у справі, при цьому, суд апеляційної інстанції зазначеної помилки не виправив.
Щодо оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову, заявник у своїх доводах посилається на порушення судом апеляційної інстанції права відповідача на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Рішення апеляційного суду містить мотиви щодо зустрічного забезпечення, проте відповідачем питання зустрічного позову не ставилося.
На переконання заявника, у суду першої інстанції були відсутні підстави для забезпечення позову, оскільки позивачем не обґрунтовано ризики ускладнення виконання рішення суду у разі його задоволення, при цьому судом апеляційної інстанції не перевірено, у чому полягають такі ризики.
Оскільки судом першої інстанції відкрито провадження у справи із порушенням правил підсудності, на переконання заявника, заяву про забезпечення позову розглянуто неповноважним складом суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У січні 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані рішення залишити без змін.
У своїх доводах позивач зазначає, що статтею 28 ЦПК України визначено підсудність справ за вибором позивача, зокрема, частиною дванадцятою цієї статті встановлено можливість звернення до суду із позовом за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса. За правилами статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" місцем виконання рішення є: місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.
Позивач зазначає, що місце реєстрації його проживання, знаходження його майна та роботи є м. Маріуполь. За наведених обставин позивач звернувся до суду із зазначеним позовом за місцем реєстрації свого проживання та знаходження майна.
Заперечуючи проти доводів касаційної скарги щодо забезпечення позову, ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції діяв у межах повноважень, визначених нормами процесуального закону, та з урахуванням конкретних обставин справи.
У лютому 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла відповідь на відзив, у якій ПАТ "ПУМБ" зазначає, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса відкрито приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д. П. (за місцем знаходження банківської установи, у якій відкрито рахунок боржника), що позивачем не заперечувалося. За наведених обставин, на переконання заявника, суд не може відкрити провадження у справі за місцем проживання, роботи або місцезнаходженням майна боржника, оскільки у цих місцях потенційного проводитимуться виконавчі дії, що не є тотожним місцю виконання рішення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у грудні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами встановлено, що 23 вересня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області подано позовну заяву ОСОБА_1 з наведеними позовними вимогами.
На обґрунтування підсудності позову Жовтневому районному суду м. Маріуполя Донецької області позивач посилався на положення частини дванадцятої статті 28 ЦПК України, а саме позов подано за місцем проживання та місцезнаходженням майна ОСОБА_1 .
Зареєстроване місце проживання позивача АДРЕСА_1 .
Також до позову додана заява про забезпечення позову, у якій ОСОБА_1 просив зупинити примусове виконання виконавчого напису від 06 серпня 2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І. Г., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2008 року № 204/08И у розмірі 69 901, 19 дол. США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 23 липня 2018 року становить 1 848 614, 14 грн, який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д. П.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д. П. від 03 червня 2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 06 серпня 2018 року № 40, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І. Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості на суму стягнення у розмірі 50 000, 00 грн.
Постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д. П. від 17 липня 2019 року та 09 вересня 2019 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1, що розміщені на рахунках банківських установ, зокрема, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", у якому на ім`я ОСОБА_1 відкрито зарплатний рахунок № НОМЕР_1 .
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі, щодо оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій про відкриття провадження у справі