ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 810/1962/17
адміністративне провадження № К/9901/50503/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 (колегія суддів: Глущенко Я.Б, Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі №810/1962/17 за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Головного управління Держпраці в Київській області про скасування постанови, -
УСТАНОВИВ:
В червні 2017 року ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 25.04.2017 року №268 про накладення штрафу.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їх та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ним не було допущено порушення вимог ч. 5 ст. 79 Кодексу законів про працю України, оскільки факт ознайомлення працівника позивача - ОСОБА_1 під особистий підпис з графіком відпусток, у якому зазначено конкретні дати її початку та закінчення, слід вважати належним письмовим повідомленням вказаного працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що Головним управлінням Держапраці у Київській області було проведено позапланову перевірку ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на предмет дотримання законодавства про працю.
У ході перевірки встановлено, що відповідно до графіку щорічних відпусток працівників підрозділу, підпорядкованого головному бухгалтеру, на 2017 рік період щорічної відпустки ОСОБА_1 визначено з 21.02.2017 по 06.03.2017 (14 календарних днів). Проте, ОСОБА_1 письмово не попереджено про дату початку щорічної відпустки за два тижні до її початку. Окрім того, перенесення щорічної відпустки ОСОБА_1 здійснено без письмової згоди працівника та не погоджено з профспілковим органом первинної профспілкової організації.
З урахуванням наведеного, відповідачем встановлено порушення ч. 5 ст. 79 та ч. 3 ст. 80 КЗпП України.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 07.04.2017 № 10-105/409, на підставі якого 25.04.2017 винесено постанову № 268 про накладення штрафу на позивача у розмірі 3200,00 грн. в порядку ст. 265 КЗпП України.
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що позивачем не забезпечено належне ознайомлення з початком відпустки у встановлений двотижневий термін, а ознайомлення із графіком відпусток не є таким ознайомленням в розумінні ст. 79 КЗпП України, а є довільним тлумаченням норм законодавства позивачем.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 79 КЗпП України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.