ПОСТАНОВА
Іменем України
03 листопада 2020 року
Київ
справа №760/16920/16
адміністративне провадження №К/9901/29516/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (колегія суддів: Коротких А.Ю., Ганечко О.М, Літвіна Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Запорізький обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом,в кому просив визнати неправомірною відмову Міністерства оборони України у направленні його документів до комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням 2 групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та зобов`язати його здійснити нарахування та провести виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму.
Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено повністю.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 12 серпня 2016 року, оформлене протоколом № 58 в частині повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що документи позивача повернуті на доопрацювання, оскільки ним не подана довідка чи інший документ про обставини поранення. Позивачем не надано жодних доказів, що позивач проходив службу в Збройних Силах України або був військовослужбовцем іншого, утвореного відповідно до Законів України військового формування чи правоохоронних органів. Вказує, що апеляційний суд підмінив функції та повноваження суб`єкта владних повноважень та зобов`язала призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, незважаючи на те, що відповідачем не приймалось рішення про відмову в її виплаті.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2017 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач є учасником бойових дій та інвалідом війни ІІ групи, приймав участь у бойових діях на території інших країн, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, копією військового квитка, довідкою МСЕК.
Відповідно до копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 1604 від 12.04.2016) поранення (контузія) та захворювання полковника у відставці ОСОБА_1 пов`язано з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
31 травня 2016 року позивач отримав ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюваннями, пов`язаними із виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК від 20.10.2016 серії АВ № 0548438.
Позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням військової служби.
Відповідно до копії витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міноборони №58 від 12 серпня 2016 року, документи відносно ОСОБА_1 були повернені на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення, передбачені п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, повертаючи документи на доопрацювання діяв у відповідності до Порядку № 975, оскільки довідка про обставини поранення є обов`язковою в переліку документів, передбачених вказаним порядком для отримання одноразової грошової допомоги.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно вимагалася довідка про обставини поранення, оскільки інвалідність настала внаслідок поранення та пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, а позивачем надано весь необхідний пакет документів.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Відповідно до пп. 4 п. 2 ст. 16, пп. "б" ч. 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IІ групи.
Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
При цьому, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року (далі - Порядок № 975).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Частиною 2 пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи (підпункт 1 пункту 6 Порядку).
Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку № 975.
Такими документами відповідно до пункту 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.