ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 0940/2191/18
адміністративне провадження № К/9901/21111/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Християна" (далі - ТОВ "Християна") на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року (прийняте судом у складі судді Шумея М.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Кухтея Р.В., суддів: Носа С.П., Попка Я.С.) у справі за позовом ТОВ "Християна" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - управління ДАБІ) про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ТОВ "Християна" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову управління ДАБІ про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №44/1009/m5/2018 від 11.10.2018, якою товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) та накладено штраф у сумі 82 845 грн, а також визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.09.2018.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 06 лютого 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що в ході позапланової перевірки відповідачем встановлено, що будівництво берегозакріплювальних споруд на території Голошинської сільської ради Верховинського району здійснюється у невідповідності до затвердженої документації, а саме товщина дроту каркасу габіонного ящика становить 4 мм, а повинна становити 6 мм. Приписами статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником. Внесення до затвердженого проекту змін, пов`язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом. Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу зазначених проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на виконання будівельних робіт за такими проектами. Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.
Відтак, суд приходить до висновку, що винесені відповідачем за результатами позапланової перевірки позивача оспорюваний припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.09.2018 та оспорювана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладено штраф у розмірі 82 845 грн прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26 липня 2019 року ТОВ "Християна" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
У скарзі зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що перевірка проводилась у присутності керівника позивача Матушевського І.М., який відмовився підписувати та отримувати примітки акта, протоколу та припису.
У направленні для проведення планового (позапланового) заходу відсутні відмітки про ознайомлення суб`єкта містобудування або його уповноваженої особи, що, як зазначає позивач, свідчить про те, що перевірка проводилась без залучення представників ТОВ "Християна".
Посилається також на те, що до прав та обов`язків Служби безпеки України не віднесено повноваження щодо права вимоги проведення відповідачем позапланових перевірок суб`єктів господарської діяльності, Крім того, у листі цього органу не вимагалося проведення такої перевірки.
Отже, відсутні правові підстави для здійснення перевірки, не забезпечено здійснення контролю заходу у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, та як наслідок відсутність в діях позивача порушень частини першої статті 9 закону України "Про архітектурну діяльність", а також не представлено направлення на проведення перевірки.
Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 зазначив, що невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Проте судами не було взято до уваги докази грубого порушення процедури здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Також зазначає у скарзі, що ні вихідними даними на проектування, ні техніко-економічними показниками, наведеними у проекті не передбачається матеріал каркасу габіону та його товщина, тому і не відбулася зміна проектних рішень чи вихідних даних на проектування, а виключно заміна будівельних матеріалів, що у свою чергу не потребує повторної експертизи, затвердження проектної документації та внесення змін у дозвіл на виконання будівельних робіт.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Мороз Л.Л., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Позивачем 29.09.2018 отримано лист від відповідача № 1009/1.18/998 вих. від 28.09.2018 про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб`єктом містобудування ТОВ "Християна" на об`єктах будівництва берегозакріплювальних споруд на територіях сільських рад Верховинського району Івано-Франківської області, в тому числі "Будівництво берегозакріплювальних споруд на території Голошинсьої сільської ради Верховинського району".
Головним інспектором будівельного нагляду управління ДАБІ у період з 17.09.2018 по 27.09.2018 була здійснена позапланова перевірка щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ "Християна" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил по будівництву берегоукріплювальних споруд та території Голошинської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області.
За результатами перевірки складено:
1) акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 27.09.2018 № 822/1009/т.7/2018 з виявленим порушенням частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" - виконання будівництва берегозакріплювальних споруд у невідповідності до затвердженої проектної документації, а саме товщина дроту каркасу габіонного ящика становить 4 мм, а повинно становити 6 мм;
2) протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.09.2018;
3) припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.09.2018;
4) постанову № 44/1009/m5/2018 від 11.10.2018 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 82 845 грн.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VІ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
У частині першій статті 41 Закону № 3038-VI визначено поняття, за яким державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, встановлена Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. В зазначеному пункті також передбачені підстави для проведення позапланових перевірок, серед яких є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Як встановили суди, підставою для проведення позапланової перевірки слугував направлений до управління ДАБІ лист Управління СБУ в Івано-Франківській області №60/8-3303 від 13.08.2018 "Щодо порушень при проведенні берегоукріплювальних робіт".
Суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що вказаний лист можна розцінювати не лише як вимогу правоохоронного органу про проведення перевірки, а також як звернення юридичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що в свою чергу є окремою підставою для проведення позапланової перевірки.
Доводи позивача про те, що лист Управління СБУ в Івано-Франківській області містить лише інформацію про можливі порушення ТОВ "Християна", врахування такої інформації при проведенні перевірочних заходів і надання інформації про вжитті заходи та отримані результати, проте не містить жодних вимог про проведення перевірки є необґрунтованими, оскільки позапланова перевірка проведена на підставі пункту 7 Порядку № 553, яким передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки, є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком (пункт 16).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до пункту 17 Порядку № 553, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 553 здійснення архітектурно-будівельного контролю керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку № 553).
За змістом пункту 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.