Постанова суду № 2-а-358/11 від 03.11.2020 про визнання протиправним та скасування рішень сільської ради і зобов`язання вчинити певні дії та позовом третьої особи, яка...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа №2-а-358/11

адміністративне провадження №К/9901/38556/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Дідилівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішень сільської ради і зобов`язання вчинити певні дії та позовом третьої особи, яка заявляє самостійну вимогу, ОСОБА_2 до Дідилівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішень сільської ради і зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Яворського І.О., Кухтея Р.В., Носа С.П. від 16.06.2016,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2008 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Дідилівської сільської ради (далі - Сільрада, відповідач), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дідилівської сільської ради №22 від 06.04.2008 в частині скасування рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, вилучення у позивача земельної ділянки площею 0,09 га, передачі належної йому земельної ділянки в запас Дідилівської сільської ради, використання земельної ділянки площею 0.17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с. Дідилів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дідилівської сільської ради №23 від 06.04.2008 про відмову у безоплатній передачі позивачу у власність земельної ділянки площею 0,09 га для ведення особистого селянського господарства;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дідилівської сільської ради №25 від 06.04.2008 про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дідилівської сільської ради №4 від 21.06.2009 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000р. та внесення змін до рішення №22 від 06.04.2008р.";

- зобов`язати Дідилівську сільську раду Кам`янка-Бузького району у визначений законом строк повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 17.02.2008 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0967 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, яка перебуває у його користуванні та прийняти відповідне рішення з урахуванням обставин, встановлених судовим рішенням.

2. У позові наводились аргументи про те, що земельна ділянка, стосовно якої відповідачем прийняті спірні рішення, була надана позивачу в постійне користування для ведення особистого підсобного господарства (сільськогосподарського призначення) на підставі рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, яке, як вважає ОСОБА_1, є законним та скасовано протиправно.

3. Позивач також зазначав, що вилучення земельних ділянок відбулось з порушенням процедури, передбаченої статтею 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) без повідомлення землекористувачів та їх згоди, з грубим порушенням принципу рівності громадян перед законом, а по відношенню до ОСОБА_1 та третьої особи - ОСОБА_2 допущена дискримінація.

4. ОСОБА_1 наголошував й на тому, що відповідач, відмовив у приватизації спірної земельної ділянки з підстав, не передбачених законом.

5. Позивач звертав увагу й на те, що як вбачається зі змісту спірного рішення Сільради №25 від 06.04.2008 спірна земельна ділянка надана за результатами розгляду заяви ОСОБА_5, тоді як з протоколу сесії та доданих до нього документів видно, що сесія розглядала заяву її батька ОСОБА_6 про надання земельної ділянки дочці для будівництва та обслуговування житлового будинку. При цьому, земельна ділянка передана у власність третьої особи без складання проекту відведення, погодженого з органами містобудування та архітектури, землевпорядними органами, санітарними службами, органами протипожежної безпеки та іншими органами, а земельна ділянка розміром 0,15 га надана із незаконно вилучених 0,17 га земель сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення.

6. Окрім цього, третя особа по справі з самостійними вимогами - ОСОБА_2 подала адміністративний позов до Дідилівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та, з уточненням позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №22 від 06.04.2008 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року" в частині скасування рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, вилучення у ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,08 га, передачі земельної ділянки в запас Дідилівської сільської ради, використання земельної площею 0,17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с. Дідилів;

- визнати протиправним та скасувати рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №25 від 06.04.2008 року "Про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку", яким надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення XXIV сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №4 від 21.06.2009 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року та внесення змін до рішення №22 від 06.04.2008 року";

- зобов`язати Дідилівську сільську раду Кам`янка-Бузького району Львівської області на найближчій сесії ради повторно розглянути звернення ОСОБА_2 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0838 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

7. В обґрунтуванні позову ОСОБА_2 вказувала на те, що рішенням Дідилівської сільської ради №23 від 06.04.2008 їй відмовлено у безоплатній передачі у власність земельної ділянки площею 0,08 га для ведення особистого селянського господарства з огляду на наявність у неї на праві приватної власності земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку.

8. Крім того, позивач посилалась на те, що вказаним рішенням порушено її право на набуття безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,838 га, яка передана у постійне користування. Позивач наполягала, що спірна земельна ділянка розташована в межах населеного пункту і відноситься до земель комунальної власності, а тому посилання відповідача як на підставу для відмови у безоплатній приватизації земельної ділянки на наявність іншої земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, на її думку, суперечить вимогам статті 116 ЗК України і по суті є вільним трактуванням відповідачем положень цього Кодексу.

9. Суд першої інстанції об`єднав вищевказані позовні заяви в одне провадження.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 09.10.2015 у задоволенні позову ОСОБА_1, а також позову ОСОБА_2 відмовлено.

11. Суд першої інстанції виходив з того, що рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000 не відповідає законодавству України, чинному на той час, а тому відповідач, скасовуючи таке рішення відповідно до пункту 15 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Суд також врахував й те, що у позивачів не виникло право постійного користування спірними земельними ділянками, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оформили документ, який посвідчує це право, і не здійснили державної реєстрації такого права до прийняття ЗК України від 25.01.2001.

13. Враховуючи вищевказані обставини й відсутність відомостей про перебування спірних земельних ділянок у постійному землекористуванні чи у власності інших осіб, суд першої інстанції зауважив про те, що вказані ділянки не могли вилучатися та знаходилися в запасі, а тому Дідилівською сільською радою відповідно до статті 20 ЗК України правомірно вирішено використати земельну ділянку площею 0,17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с. Дідилів.

14. У постанові суду першої інстанції висловлюється позиція відповідно до якої, оскільки третя особа у справі - ОСОБА_3 згідно з статтею 121 ЗК України мала право на безоплатну передачу їй земельної ділянки із земель комунальної власності то й Сільрада, надаючи їй відповідно до генплану та проекту кварталу індивідуальної житлової забудови земельну ділянку у власність площею 0,15 га в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку, господарської споруди та інших будівель за рахунок земель запасу Дідилівської сільської ради, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Сільради від 06.04.2008 №23, яким відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про безоплатну передачу у власність земельних ділянок, суд першої інстанції виходив з того, що таке рішення відповідача є законним та прав позивачів не порушує.

16. Такі висновки суду мотивовані тим, що з доданих до заяви ОСОБА_1 документів не можливо було встановити точне місце розташування та підтвердити розмір земельної ділянки, до того ж, право постійного користування на цю ділянку у заявників не виникло.

17. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 постанову суду першої інстанції скасовано, а позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №22 від 06.04.2008 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року" в частині скасування рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, вилучення у ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,09 га, передачі земельної ділянки в запас Дідилівської сільської ради, використання земельної площею 0,17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с.Дідилів;

- визнано протиправним та скасовано рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №23 від 06.04.2008 "Про безоплатну передачу у власність земельної ділянки", яким відмовлено ОСОБА_1 у безоплатній передачі у власність земельної ділянки площею 0,09 га для ведення особистого селянського господарства;

- визнано протиправним та скасовано рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №25 від 06.04.2008 року "Про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку", яким надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 ;

- визнано протиправним та скасовано рішення XXIV сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №4 від 21.06.2009 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року та внесення змін до рішення №22 від 06.04.2008 року";

- зобов`язано Дідилівську сільську раду Кам`янка-Бузького району Львівської області на найближчій сесії ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0967 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ;

- визнано протиправним та скасовано рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №22 від 06.04.2008 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року" в частині скасування рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, вилучення у ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,08 га, передачі земельної ділянки в запас Дідилівської сільської ради, використання земельної площею 0,17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с.Дідилів;

- визнано протиправним та скасовано рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №25 від 06.04.2008 "Про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку", яким надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 ;

- зобов`язано Дідилівську сільську раду Кам`янка-Бузького району Львівської області на найближчій сесії ради повторно розглянути звернення ОСОБА_2 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0838 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

18. Приймаючи таку постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

19. Отже, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000 не могло бути скасоване більш пізнішими актами органу місцевого самоврядування, а тому рішення відповідача №4 від 21.06.2009 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000р. та внесення змін до рішення №22 від 06.04.2008 року" та №22 від 06.04.2008 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року" в цій частині є протиправними.

20. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку й про те, що відмова у наданні позивачам спірних земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства з підстав наявності у них у приватній власності інших земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, для ведення особистого підсобного господарства, є незаконною, оскільки згідно з пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, окрім іншого, для ведення особистого селянського господарства - не більше ніж 2,0 га.

21. Визнаючи протиправним та скасовуючи рішення Сільради від 06.04.2008 №25, яким надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4, апеляційний суд вказував на те, що остання не зверталась до відповідача з відповідною заявою, як це вимагається положеннями частини шостої статті 118 ЗК України, а тому надання цій особі земельної ділянки не узгоджується з приписами законодавства.

22. В оскаржуваній постанові апеляційного суду також зазначено, що наданню земельної ділянки передує ряд процедур, зокрема, подання заяви про складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішення органу місцевого самоврядування про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, його розробка (складання) спеціалізованими організаціями, затвердження цього проекту радою та надання земельної ділянки у власність.

23. Цього алгоритму дій, на переконання суду апеляційної інстанції, дотримано не було, а отже й оскаржуване позивачами рішення Сільради від 06.04.2008 №25 "Про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку", яким надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4, є незаконним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24. Не погоджуючись з постановою апеляційного суду третя особа - ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до державного акту серії ЛВ №001991 ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Дідилівської сільської ради від 24.06.1997 №46 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,7675 гектарів для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і ведення особистого підсобного господарства.

26. Згідно рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000 "Про надання земельної ділянки у постійне користування" вирішено виділити земельні ділянки і надати їх у постійне користування для ведення особистого підсобного господарст ва та видати Державні акти на право постійного користування землею наступним громадянам: ОСОБА_1 - 0,10 га житель с. Дідилів; ОСОБА_2 - 0.09 га жителька м. Львова.

27. 14.02.2008 ОСОБА_2 звернулася до Дідилівської сільської ради з заявою, у якій вона просила надати їй безоплатно у власність земельну ділянку, що знаходиться у її користуванні площею 0,0838 га для ведення особистого селянського господарства.

28. 17.02.2008 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, у якій просив передати йому безоплатно у власність земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні розміром 0,0967 га в межах АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.

29. Також, 03.04.2008 до Дідилівської сільської ради звернувся ОСОБА_6 із заявою, у якій просив надати ділянку під забудову житлового будинку на земельній ділянці, яка була виділена у постійне користування. У заяві зазначалось, що там де він проживає в нього немає присадибної ділянки, а оскільки тільки цей город підлягає приватизації, він просив ухвалити рішення щодо виділення даної ділянки для будівництва житлового будинку для його дочки ОСОБА_4 .

30. Відповідно до рішення Дідилівської сільської ради №22 від 06.04.2008 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року", у зв`язку з тим, що гр. ОСОБА_1 має у приватній власності для будівництва і обслуговування житлового будинку земельну ділянку площею 0,25 га (хоча згідно рішення виконавчого комітету №16 від 08.02.1990 та рішення Кам`янка-Бузької районної ради №227 від 24.10.1991 йому надано під будівництво земельну ділянку площею 0,12 га); 0,51 га для ведення особистого підсобного господарства, гр. ОСОБА_2 має у приватній власності для будівництва і обслуговування житлового будинку 0,25 га, керуючись пунктом 1 Перехідних положень Земельного Кодексу України, який вступив у дію з 01.01.2002, статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 118, 121 ЗК України, Сільрада вирішила скасувати рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, вилучити земельні ділянки площею 0,09 га у ОСОБА_1 та 0,08 га у ОСОБА_2, вилучені земельні ділянки передати до земель запасу сільської ради, земельну ділянку площею 0,17 га використати для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с. Дідилів.

31. Рішеннями Дідилівської сільської ради №23 і №24 від 06.04.2008 "Про безоплатну передачу у власність земельної ділянки" у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0.09 га, а також клопотання ОСОБА_7 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0.08 га для ОСОБА_2 - відмовлено.

32. Рішенням Дідилівської сільської ради №25 від 06.04.2008 "Про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку" за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_4 про виділення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1, вирішено надати гр. ОСОБА_4 відповідно до генплану та проекту кварталу індивідуальної житлової забудови земельну ділянку відповідно ст. 118, 121 Земельного кодексу України у власність площею 0,15 га в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських споруд та інших будівель за рахунок земель запасу Дідилівської сільської ради.

33. Рішенням Дідилівської сільської ради №53 від 09.11.2008 "Про внесення змін в рішення сільської ради" вбачається, що у зв`язку із проведенням корегування кварталу індивідуальної житлової забудови по АДРЕСА_1 вирішено внести зміни в рішення сільської ради №25 від 06.04.2008, а саме пункт 1 "площею 1500 кв.м." читати "площею 1630 кв.м.".

34. Рішенням Дідилівської сільської ради № 19 від 21.12.2008 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_4 " вирішено надати гр. ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для передачі безоплатно у власність із земель запасу сільської ради земельної ділянки розміром 0,16 га в межах АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (землі житлової та громадської забудови). Розроблену та погоджену у встановленому порядку, технічну документацію подати на розгляд сільської ради.

35. Рішенням Дідилівської сільської ради №4 від 21.06.2009 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000р. та внесення змін до рішення №22 від 06.04.2008 року" сільська рада вирішила внести зміни до рішення №22 від 06.04.2008, скасувати рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, земельні ділянки площею 0,09 га та 0,08 га передати до земель запасу сільської ради, земельну ділянку площею 0,17 га використати для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с. Дідилів.

36. Вищевказане рішення Сільради мотивовано тим, що земельні ділянки площею 0,09 га та 0,08 га, які були передані на підставі рішення №14 від 29.02.2000 у постійне користування гр. ОСОБА_1, та гр. ОСОБА_2 для ведення особистого підсобного господарства, відносяться за основним цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови відповідно до відомостей державного кадастру та генплану забудови с. Дідилів, в порядку статті 19 ЗК України, а тому відповідно до пункту "г" статті 141 цього Кодексу, підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

37. Суди також встановили, що у зв`язку із укладенням шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_9 і це підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

38. Окрім цього, суди встановили, що згідно з протоколом ХІ сесії VII скликання 23.12.2016 Дідилівської сільської ради Кам`янка - Бузького району Львівської області до порядку денного сесії включено питання №35 "Про розгляд заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_10 ".

39. 27.12.2016 Дідилівська сільська рада прийняла рішення №35, відповідно до якого, розглянувши заяви гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_10, рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, та керуючись статтями 31, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено, зокрема, розробити детальний план території земельної ділянки площею 0,16 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Детальний план території відповідно до чинного законодавства подати для затвердження на чергову сесію.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

40. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги на постанову апеляційного суду ОСОБА_3 посилається на те, що при розгляді справи у суді апеляційної інстанції були допущені істотні порушення норм процесуального права, зокрема, не з`ясовано у повному обсязі усіх обставин справи та не дотримано, на думку скаржниці, принципу рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, а спір вирішено упереджено.

41. Зокрема, скаржниця вказує на те, що у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції головуючий суддя позбавив її передбаченого процесуальним законом права свободи у наданні суду своїх пояснень, доказів і доведенні перед судом їх переконливості. Так, ОСОБА_3 зазначає, що їй не було надано можливості у повному обсязі висловити свої аргументи, її виступ неодноразово перебивався, внаслідок чого вона не змогла завершити надання пояснень у судовому засіданні.

42. У касаційній скарзі наводяться аргументи й про те, що позивачам, на думку скаржниці, було надано право користування спірними земельними ділянками на підставі незаконного рішення, оскільки таке прийнято органом, який не має на це повноважень, у зв`язку з чим вважає правильним висновки суду першої інстанції стосовно правомірності вилучення відповідачем цих земельних ділянок у ОСОБА_1, та ОСОБА_2, позаяк такі ділянки зайняті ними самовільно.

43. До того ж, скаржниця звертає увагу на те, що земельні ділянки, які згідно з рішенням Сільради від 29.02.200о №19 були надані у постійне користування позивачам, згідно відомостей державного земельного кадастру і та генерального плану села Дідилів за основним цільовим призначенням відносяться до земель житлової та громадської забудови, тому не могли бути надані для ведення особистого підсобного господарства, а отже, на переконання ОСОБА_3, вилучені правомірно і передані до земель запасу сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

44. Скаржниця вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що надання їй у власність земельної ділянки відбулось з порушенням вимог законодавства, оскільки внаслідок травмування руки, вона особисто не мала фізичної можливості написати і підписати відповідну заяву, у зв`язку з чим попросила про це свого батька.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

45. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

46. За приписами статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою встановлена загальна компетенція сільських, селищних, міських рад, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

47. Виключну компетенцію, зокрема сільських рад, визначає стаття 26 вищенаведеного Закону, згідно з пунктами 15, 34 частини першої якої виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

48. Частинами першою, шостою, дев`ятою, десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

49. До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст (згідно із підпунктами "а", "б" - "г", "є", "ж" частини першої статті 12 ЗК України) належить, зокрема:

- розпорядження землями територіальних громад;

- передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

- надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

- вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

- здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

- обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

- вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

50. За правилами статті 116 ЗК України в редакції, яка діяла станом на час прийняття Сільрадою спірних рішень, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

51. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначає стаття 121 ЗК України, за змістом якої громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.

52. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлює стаття 118 ЗК України, відповідно до частин першої, другої якої громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

53. Питання, пов`язані з припиненням прав на землю регламентовані главою 22 ЗК України.

54. Так, за змістом положень статей 141, 143, 144, 149 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

55. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

56. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

57. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

58. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

59. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

60. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

................

Перейти до повного тексту