ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 921/315/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Селіваненко В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
на рішення Господарського суду Тернопільської області
(суддя - Гирила І.М.)
від 10.10.2018
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Желік М.Б., судді: Галушко Н.А., Орищин Г.В.)
від 13.02.2019
у справі № 921/315/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до Фізичної особи-підприємця Сендецького Богдана Михайловича
про стягнення 181 757, 46 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Сендецького Богдана Михайловича (далі - ФОП Сендецький Б.М.) про стягнення заборгованості в загальній сумі 181 757,46 грн, з якої: 77 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 27 354,69 5 грн заборгованість по процентам (нарахованим за період з 30.09.2008 по 29.10.2009 та з 01.01.2010 по 14.08.2011), 33 537,86 грн заборгованість по процентам за прострочений кредит за період з 01.01.2010 по 14.08.2011, 18 623,16 грн 3% річних по простроченому кредиту (нарахованих за період з 02.11.2009 по 01.07.2018) та 24 441,75 грн збільшення боргу по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення за період з 02.11.2009 по 31.12.2014.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням позичальником зобов`язань за кредитним договором №03-1/62 від 15.08.2008 та невиконанням судового рішення у справі №6/110-1976, яким було звернуто стягнення на предмет застави за договором застави №05-37 від 18 вересня 2008 року, а саме - борону БГР-4,2 "СОЛОХА", реєстраційний номер 20-02218 (свідоцтво про реєстрацію машини АБ 583076 від 12 вересня 2008 року), що належить на праві власності суб`єкту підприємницької діяльності Сендецькому Богдану Михайловичу, на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль" на погашення 77 800,00 грн заборгованості по кредиту, 16 326,63 грн заборгованості по відсотках згідно з кредитним договором №03-1/62 від 15.08.2008, внаслідок чого на підставі пункту 3.4 кредитного договору, статей 536, 1048, 1056-1 Цивільного кодексу України Банк має право нараховувати відсотки за неправомірне користування кредитом до дня повного погашення кредиту, а також - передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України інфляційні збитки за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.10.2018 у справі №921/315/18 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.10.2018 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи підприємця Сендецького Богдана Михайловича на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 77 800,00 грн заборгованості по кредиту; 50 580,68 грн заборгованості по процентам, з яких 17 042,82 грн відсотки за користування кредитом та 33 537,86 грн відсотки за неправомірне користування кредитом; 24 441,75 грн - збільшення боргу по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 02.11.2009 по 31.12.2014; 316,80 грн 3% річних за період з 02.11.2009 по 31.12.2009. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Додатковим рішенням від 17.10.2018 у справі № 921/315/18 стягнуто з Фізичної особи підприємця Сендецького Богдана Михайловича на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 16 056,64 грн 3% річних за період 15.08.2011 по 01.07.2018.
2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.10.2018 з врахуванням ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17.10.2018 про виправлення описки та додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.10.2018 у справі № 921/315/18 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", що підтверджується витягом із статуту (Банк), та Суб`єктом підприємницької діяльності Сендецьким Богданом Михайловичем (позичальник) 15.08.2008 було укладено кредитний договір № 03-1/62 (далі - кредитний договір) на придбання дискової борони в комплекті з катком. При цьому, кредит надається Банком позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого Банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль", код Банку 09338427, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту;
- сторонами погоджено кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 14.08.2011 та графіки погашення заборгованості;
- відповідно до пунктів 3.2-3.3 кредитного договору відсотки за користування кредитом сплачується позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 21% річних у валюті кредиту. Нарахування Банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком в останній робочий день поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця;
- сторони пунктом 3.5 кредитного договору передбачили, що у випадку порушення позичальником встановленого в пункті 2.2 цього договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 42% відсотки річних у валюті кредиту, порядок нарахування та сплати яких встановлюється відповідно до пунктів 3.3, 3.4 цього договору;
- між сторонами 18.09.2008 укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору № 03-1/62 від 15.08.2008, яким, зокрема, пункт 3.10 викладено у новій редакції: "в забезпечення повернення кредиту оформлено власне майно Сендецького Б.М. - борона марки БГР-4,2 "Солоха", 2007 року випуску, реєстраційний №20-02218 заставною вартістю 77 800,00 грн";
- строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 10 років (пункт 6.9 кредитного договору);
- у зв`язку із порушенням відповідачем порядку погашення кредиту та відсотків в обумовлені у кредитному договорі строки, 16.10.2009 Банк звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою про стягнення 94 126,63 грн, з яких: 77 800,00 грн - неповернутий кредит та 16 326,63 грн - заборгованість по несплачених відсотках, шляхом звернення стягнення на заставне майно. Рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 6/110-1976 від 11.12.2009 позовні вимоги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку до відповідача - суб`єкта підприємницької діяльності Сендецького Богдана Михайловича задоволено повністю; звернуто стягнення на предмет застави за договором застави №05-37 від 18.09.2008, що належить на праві власності суб`єкту підприємницької діяльності Сендецькому Богдану Михайловичу на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України на погашення 77 800 грн заборгованості по кредиту, 16 326,63 грн заборгованості по відсотках згідно з кредитним договором №03-1/62 від 15.08.2008;
- Господарським судом Тернопільської області 11.01.2010 видано наказ на примусове виконання рішення у справі №6/110-1976 від 11.12.2009, що був пред`явлений стягувачем до примусового виконання. Головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області при примусовому виконанні наказу №6/110-1976 31.03.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із відсутністю у боржника майна, а саме: предмету застави - борона БГР - 4,2 "Солоха", а здійснені заходи щодо розшуку майна виявились без результативними;
- судами встановлено, що станом на день звернення позивача із даним позовом до суду рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2009 у справі №6/110-1976 боржником не виконано, відповідачем заборгованість за вказаним вище правочином не погашена. Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
2.4. Задовольняючи позовні вимоги Банку в частині стягнення заборгованості по кредиту, місцевий господарський суд визнав доведеними обставини неналежного виконання ФОП Сендецьким Б.М. умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту, з огляду на що визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими.
Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 17 042,82 грн, місцевий господарський суд виходив із правомірності нарахування відсотків за період з 30.09.2008 по 15.10.2009, та безпідставним нарахуванням відсотків за користування кредитом в сумі 10 311,87 грн, оскільки нарахування відсотків за користування кредитом за відсотковою ставкою 21% річних, а відповідно і вимога про сплату відсотків від суми позики передбачена частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України має застосовуватися до дня звернення позивача із позовом про дострокове стягнення усієї суми кредиту - 16.10.2009.
Задовольняючи вимоги в частині стягнення відсотків в сумі 33 537,86 грн за неправомірне користування кредитом за період з 01.01.2010 по 14.08.2011, місцевий господарський суд виходив з того, що визначені умовами кредитного договору відсотки за неправомірне користування кредитом після настання строку його повернення за відсотковою ставкою 42% є платою за прострочення виконання грошового зобов`язання в розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. Також правомірним суд визнав і нарахування інфляційних витрат в заявленій сумі 24 441,75 грн за період з 02.11.2009 по 31.12.2014.
Приймаючи рішення щодо часткового задоволення та стягнення 3% річних в сумі 16 373,44 грн місцевий господарський виходив з того, що сума 3% річних 2 249,72 грн за період з 01.01.2010 по 14.08.2011 нарахована безпідставно з огляду на заявлені в цей період відсотки за неправомірне користування кредитом.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.10.2018 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі №921/315/18, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам за період з 16.10.2009 по 29.10.2009 та з 01.01.2010 по 14.08.2011 в сумі 10 311,87 грн, 3% річних по простроченому кредиту за період з 01.01.2010 по 14.08.2011 в сумі 2 249,72 грн та прийняти нове рішення, яким в цій частині вимоги задовольнити. В іншій частині рішення та постанову просить залишити без змін.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк":
- суди першої та апеляційної інстанцій в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України при відмові у задоволенні позовних вимог на суму 12 561,59 грн допустили порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях дійсним обставинам справи;
- встановлені судами обставини про те, що на підставі рішення суду позивач позовом про дострокове повернення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінив порядок, умови і строк дії кредитного договору на власний розсуд і що така зміна умов засвідчується прийнятим судовим рішенням є безпідставними;
- за переконанням скаржника, останній має право на одержання від відповідача процентів від суми позики/кредиту із їх нарахуванням по день повного погашення кредиту, так як інше не встановлено кредитним договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлених кредитним договором згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України;
- суди помилково врахували правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/2, від 04.04.2018 у справі №14-154цс18, та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного від 08.08.2018 у справі № 359/12694/14-ц;
- судами не надано належної правової оцінки юридичній природі відсотків за користування кредитом, відсотків за неправомірне користування кредитом та 3% річних; у зв`язку з відсутністю у чинному законодавстві обмежень на одночасне стягнення процентів, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України та іншими статтями, відшкодування інфляційних збитків за весь час прострочення, а також сплата 3% річних від простроченої суми, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, нарахування 3% річних у спірний період є правомірним.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
4.2. Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
4.3. Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
4.4. Згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
4.5. Відповідно до підпункту 4.3.4 пункту 4.3 кредитного договору Банк має право, зокрема, у випадках: невиконання позичальником у строк своїх зобов`язань по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом, та/або інших обов`язків по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором; порушення позичальником графіку погашення кредиту вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором.
Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2009 у справі №6/110-1976, яке набрало законної сили встановлено факт неналежного виконання позичальником (відповідачем у даній справі) зобов`язань за кредитним договором №03-1/62 від 15.08.2008 щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та наявність у останнього заборгованості по тілу кредиту в розмірі 77 800,00 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 16 326,63 грн (нарахованих за період з 30.09.2008 по 29.09.2009), які в порядку положень частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню у даній справі.