Постанова
Іменем України
29 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 309/1822/17
провадження № 51- 6282 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Білик Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Дегтярук О. К.,
захисника Ціпле І. Ю.,
потерпілого ОСОБА_1,
в режимі відеоконференції:
захисника Коструба В. І.,
законного представника
засудженої ОСОБА_2 ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Ціпле І.Ю. в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070050000177, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2019 року визнано винуватими та засуджено:
- ОСОБА_4 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі;
- ОСОБА_2 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Вирішено цивільний позов, питання речових доказів та процесуальних витрат.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, яка на час описуваних подій була неповнолітньою, визнано винуватими та засуджено за те, що вони, 19 лютого 2017 року, приблизно о 03:00 год, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, діючи за попередньою змовою між собою про вбивство матері - ОСОБА_5 через конфліктну ситуацію з гаманцем знайомого ОСОБА_6, діючи за заздалегідь узгодженим між собою планом, переконавшись, що мати заснула, взяли ніж та дерев`яну скалку і підійшли до ліжка в спальні, де ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 не менше шести ударів дерев`яною скалкою в різні ділянки голови, кілька ударів по руках, множинні удари ножем в передню частину шиї та грудної клітки справа. Після цього, передав ніж неповнолітній ОСОБА_2, яка нанесла ним близько двох ударів у передню частину шиї матері.
Загалом ножем ОСОБА_4 та ОСОБА_2 нанесли матері ОСОБА_5 не менше 17 ударів та спричинили тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран грудної клітини справа по середньо-пахвинній лінії, середньої третини шиї по передній поверхні, нижньої долі правої легені, хрящів гортані, щитовидної залози, трахеї, стравоходу. У зв`язку з тим, що внаслідок нанесення ударів у ОСОБА_5 була сильна кровотеча, з метою попередження сильного забруднення квартири кров`ю, неповнолітня ОСОБА_2 накрила шию та обличчя матері подушкою і утримувала подушку, доки ОСОБА_5 не померла на місці події.
Переконавшись у настанні смерті матері, ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_2 відразу після вчинення злочину загорнули труп у ковдру, принесли до берегу річки Ріка, зняли одяг з трупа та зіштовхнули у воду в ділянці річки біля ресторану "Ріка", що на об`їзній трасі в м. Хусті.
Повернувшись додому, ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_2, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин, зібрали в пакети забруднені кров`ю подушки, простирадло, матрац, а також куртку та чоботи матері, які ОСОБА_4 заховав у підсобному приміщенні під сходами будинку АДРЕСА_2 . Також ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_2 виключили мобільний телефон ОСОБА_5 та сховали його в м`яку іграшку в квартирі, щоб імітувати безвісне зникнення матері. Крім цього, ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_2 змили сліди крові із знарядь злочину - дерев`яної скалки та кухонного ножа, а також змили кров з підлоги, ліжка, стіни біля ліжка.
Крім того, ОСОБА_2 засуджено за те, що вона, 10 грудня 2016 року близько 22:00 год, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 таємно викрала з внутрішньої кишені куртки ОСОБА_6 гаманець з грошовими коштами та іншим майном останнього, заподіявши потерпілому шкоду на загальну суму 36 782, 32 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року вирок суду першої інстанції змінено. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у строк покарання попереднє ув`язнення з 20 лютого 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В решті вирок суду залишено без зміни.
Крім того, зазначеною ухвалою апеляційного суду скасовано ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2019 року про роз`яснення вироку Хустського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2019 року.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Ціпле І.Ю. просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 і призначити новий розгляд в суді першої інстанції в зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує про порушення вимог ст. 384 КПК України, в зв`язку з не долученням до обвинувального акту письмового роз`яснення прокурора про право на розгляд даного кримінального провадження судом присяжних та не роз`ясненням такого права під час підготовчого судового засідання. Також вважає недопустимим доказом - дані протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_2, оскільки зазначені слідча дія була проведена без участі захисника.
Під час касаційного розгляду захисник Ціпле І.Ю. підтримав подану ним касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Потерпілий ОСОБА_1 надіслав заперечення на касаційну скаргу в яких, посилаючись на безпідставність наведених захисником Ціпле І.Ю. доводів, просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Під час касаційного розгляду потерпілий також просив залишити касаційну скаргу захисника без задоволення.
Прокурор, посилаючись на обґрунтованість наведених у касаційній скарзі захисника доводів щодо не роз`яснення засудженій ОСОБА_2 права на суд присяжних, просила скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Законний представник ОСОБА_3 та захисник Коструб В.І. під час касаційного розгляду також підтримали касаційну скаргу захисника та просили її задовольнити.