Постанова
іменем України
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 390/1336/15-к
провадження № 51-1210км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої Крет Г. Р.,
суддів Бущенка А. П., Григорʼєвої І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора Єременка М. В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Березовської І. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні спільну касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та його захисника Бабкова Олександра Олександровича на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2019 року й ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вирішено питання щодо цивільних позовів, процесуальних витрат і речових доказів у провадженні.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу захисника Бабкова О. О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишив без задоволення, апеляційні скарги представника цивільного відповідача НАСК "Оранта" Панкової І. А. та представника цивільного відповідача ПАТ "СГ НАДІЯ НОВА" Салова С. В. задоволено частково, вирок місцевого суду в частині вирішення цивільних позовів потерпілої ОСОБА_2, законного представника малолітнього ОСОБА_3 та в інтересах потерпілої ОСОБА_4, потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до НАСК "ОРАНТА", ПАТ "СГ НАДІЯ НОВА", ОСОБА_1 скасовано та призначено в цій частині новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
У решті вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні за викладених у вироку обставин порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох потерпілих та тяжкі тілесні ушкодження іншим потерпілим.
Як установив суд, 31 жовтня 2014 року близько 18:40 усупереч пп. 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 10.6, 10.10 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем КамАЗ-55102 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), що належить приватному акціонерному сільськогосподарському товариству "Надія", і рухаючись на 45 км + 310 м автодороги Олександрівка-Кіровогорад-Миколаїв у напрямку м. Кіровограда, ОСОБА_1 , маючи намір вчинити розворот свого автомобіля у зворотному напрямку на Т-подібному перехресті з другорядною дорогою, з`їхав з головної дороги на другорядну, після чого, включивши лівий покажчик повороту розпочав рух, однак через габарити транспортного засобу з першої спроби не зміг завершити маневр розвороту, внаслідок чого його автомобіль зупинився передньою частиною на лівому узбіччі стосовно свого попереднього руху, а задньою частиною залишився на смузі руху, на яку мав намір розвернутися.
У подальшому, маючи намір завершити маневр розвороту, ОСОБА_1 розпочав рух заднім ходом та, не переконавшись, що цей маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки для руху автомобіля, який наближався до місця його розвороту, задньою частиною виїхав на смугу свого попереднього руху і передньою частиною залишився на зустрічній смузі, після чого зупинився, оскільки зі сторони м. Кіровограда в напрямку с. Велика Северинка рухався невстановлений слідством легковий автомобіль, водій якого, виявивши автомобіль КамАЗ, що стояв посеред проїзної частини, змушений був маневрувати та виконувати його об`їзд по зустрічній смузі руху.
У цей момент зі сторони с. Велика Северинка в напрямку м. Кіровограда рухався автомобіль "DAEWOO Lanos" (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_7, якому діями ОСОБА_1 була створена реальна перешкода для руху. При цьому водій автомобіля "DAEWOO Lanos" ОСОБА_7 неправомірними діями ОСОБА_1 був введений в оману щодо дорожньої обстановки та, діючи в аварійній ситуації, допустив зіткнення передньою лівою частиною свого автомобіля з лівою задньою частиною автомобіля КамАЗ з подальшим з`їздом у правий кювет щодо напрямку свого руху і наїздом на дерево.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій та пасажир автомобіля "DAEWOO Lanos" ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю останніх, пасажирки автомобіля "DAEWOO Lanos" ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент спричинення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений та його захисник просять скасувати на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і закрити кримінальне провадження, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати. Аргументуючи свої вимоги, скаржники наводять доводи, суть яких зводиться до того, що матеріали провадження не містять достатніх та належних доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Зокрема, на думку скаржників, протокол огляду місця події складено з порушеннями, висновок експерта проведено без врахування пояснень ОСОБА_1, судами не встановлено точні час та місце вчинення ДТП, ухвала слідчого судді від 13 березня 2015 року не виконана, експерт ОСОБА_9 на момент проведення експертизи, на думку скаржників, не мав такого права, показання потерпілих та свідків є суперечливими. Також засуджений та його захисник зазначають, що апеляційний суд не розмежував право обвинуваченого виступити в судових дебатах з останнім словом, проголосив лише резолютивну частину судового рішення і не роз`яснив його зміст. Крім того, вони не погоджуються з вирішенням місцевим судом цивільних позовів.
На вказану касаційну скаргу потерпіла ОСОБА_2 подала заперечення, в яких, наводячи аргументи, просить залишити судові рішення без зміни.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції захисник підтримав касаційну скаргу в частині неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, зазначив, що суд не встановив та не перевірив вини іншого водія ДТП, що могло істотно вплинути на кваліфікацію дій його підзахисного, засуджений підтримав думку захисника. Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.
У касаційній скарзі засуджений та його захисник, окрім іншого, заперечують правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка в силу ст. 433 КПК до повноважень Суду законом не віднесено.
Разом із тим, як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, є обґрунтованим, його зроблено на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з додержанням ст. 23 КПК й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань допитаних у ході судового розгляду потерпілої ОСОБА_5, яка перебувала в автомобілі "DAEWOO Lanos" під час ДТП та повідомила про обставини зіткнення; свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були очевидцями події та бачили як автомобіль "DAEWOO Lanos" після зіткнення полетів у кущі, перевернувся на дах, а автомобіль КАМАЗ рухався поперек дороги;свідка ОСОБА_12, потерпілої ОСОБА_2 ; даних, що містяться у протоколах огляду місця події, слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 та підозрюваного, а в подальшому і обвинуваченого ОСОБА_1, а також на підставі проведених судових інженерно-транспортних (автотехнічних) експертиз від 10 листопада 2014 року № 1930 та від 11 листопада 2014 року, від 06 січня 2015 року № 2271, комісійної судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи від 29 травня 2015 року № 575, 79, судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи від 13 листопада 2014 року № 1931, судово-медичних експертиз № 991, 992, 55, 56, зміст яких детально відображено у вироку.